Справа № 639/7479/18
Провадження №1-кс/639/50/19
22 січня 2019 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , особи, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах слідчо-заарештованого ОСОБА_6 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного тримання особи під вартою, -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова в інтересах слідчо-заарештованого ОСОБА_6 зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України стосовно незаконного тримання особи під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
В обгрунтування скарги захисник посилався на те, що ОСОБА_6 перебуває у статусі обвинуваченого по кримінальному провадженню, що розглядається Московським районним судом м. Харкова.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , а також інших осіб, які є разом з ним обвинуваченими у даному кримінальному провадженню, спливав 24 грудня 2018 року.
Натомість, в судовому засіданні Московського районного суду м. Харкова 20.12.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою продовжено строк тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою строком на 60 днів.
Повний текст зазначеного судового рішення того ж дня судом не оголошувався, обвинуваченим не вручався та до слідчого ізолятора був направлений пізніше, надійшов до вказаної установи лише 26 грудня 2018 року.
Захисник зазначає, що після постановлення ухвали від 20.12.2018 р. втратила силу попередня ухвала суду, якою було продовжено обвинуваченим, в тому числі і ОСОБА_6 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.12.2018 року.
В той же час, відсутність на протязі певного періоду часу повного тексту зазначеної ухвали свідчила про відсутність підстав для тримання обвинуваченого під вартою. При цьому захисник посилається на положення ст. 29 Конституції України стосовно того, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
На підставі наведеного, захисник вважає, що як мінімум до 26 грудня 2018 року, до отримання ДУ «Харківський слідчий ізолятор» повного тексту ухвали Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 , як і інші обвинувачені, утримувався під вартою незаконно, без наявності вмотивованого судового рішення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу та просив її задовольнити. Водночас звернув увагу суду на той факт, що, на його думку, при обранні запобіжного заходу слідчим суддею Фрунзенського районного суду м. Харкова не було належним чином взято до уваги стан здоров'я ОСОБА_6 , який прибув до суду з явними тілесними ушкодженнями, а також просив взяти до уваги явну, на його думку, незаконність ряду судових рішень. В тому числі і від 20.12.2018 року. При цьому посилався на те, що в судовому засіданні 10.12.2018 р. Московським районним судом було постановлено ухвалу про направлення подання до Харківського апеляційного суду про визначення підсудності кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та інших осіб за Фрунзенським районним судом м. Харкова, а тому, на думку захисника, суд не мав права взагалі постановляти будь-які судові рішення після вирішення питання про направлення такого подання.
За результатами розгляду скарги захисник просив постановити ухвалу про негайне звільнення з-під варти ОСОБА_6 .
Увязнений ОСОБА_6 підтримав доводи скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Зазначив, що на даний час ОСОБА_6 тримається під вартою на підставі ухвали суду від 20.12.2018 р., повний текст якої постановлено судом та міститься в матеріалах особової справи. При цьому факт процесуальних порушень суду щодо постановлення та направлення певних судових рішень в минулому навіть у разі встановлення таких порушень не може бути підставою для зміни запобіжного заходу на даний час. Інші ж доводи захисту, на думку прокурора, стосуються ймовірних порушень законодавства на іншій стадії кримінального провадження та їх перевірка виходить за межі повноважень слідчого судді.
Представник ДУ «Харківський слідчий ізолятор» надала до суду заперечення проти скарги та просила розглядати скаргу за її відсутності.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні у справі матеріали та надані в судовому засіданні докази, матеріали особової справи ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України,якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження (справа № 645/4948/17) за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України, ОСОБА_6 за ч. ч. 2, 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 р. продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 17.02.2019 р.
В судовому засіданні 20.12.2018 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину зазначеного судового рішення, постановлено проголосити повний текст ухвали 21.12.2018 року.
При проголошенні вступної та резолютивної частини ухвали суду ОСОБА_6 був присутній.
З матеріалів особової справи ОСОБА_6 , а також з наданих ДУ «Харківський слідчий ізолятор» документів вбачається, що вступну та резолютивну частину ухвали Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 р. було отримано слідчим ізолятором 21.12.2018 р., при цьому ОСОБА_6 відмовився від підпису про ознайомлення з зазначеним судовим рішенням. Повний текст ухвали надійшов до слідчого ізолятора 26.12.2018 року.
Проаналізувавши зазначені докази, слідчий суддя звертає увагу на те, що попередня ухвала Московського районного суду м. Харкова, якою раніше був продовжено як ОСОБА_6 , так і іншим особам, строк тримання під вартою, втрачала свою дію 24.12.2018 року.
Факт постановлення ухвали від 20.12.2018 р., якою було продовжено строк тримання обвинувачених під вартою, до отримання такої ухвали ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не був підставою для тримання особи під вартою, проте не скасовував дію попередньо постановленої ухвали суду від 26.10.2018 р., якою продовжено строк тримання обвинувачених під вартою до 24.12.2018 р.
В той же час, слідчий суддя констатує, що, принаймні, 25 грудня 2018 року та період часу 26 грудня 2018 року до отримання ДУ «Харківський слідчий ізолятор» повного тексту ухвали Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 р. установа попереднього ув'язнення не мала в своєму розпорядженні такого, що набуло законної сили, вмотивованого судового рішення про продовження строку дії запобіжного заходу відносно як ОСОБА_6 , так і інших осіб, що може свідчити про незаконність їх утримання під вартою у вказаний період часу.
Разом з тим, починаючи з 26.12.2018 р. і до часу розгляду скарги слідчим суддею ухвала Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 року підлягає виконанню в частині продовження строку тримання осіб під вартою. Тобто, на даний час ОСОБА_6 перебуває під вартою на законних підставах, що дає слідчому судді право вважати вимоги скарги такими, що не підлягають задоволенню.
Інші доводи, висловлені захисником в судовому засіданні, стосовно порушення прав ОСОБА_6 при затриманні, обранні відносно нього запобіжного заходу, а також постановлення ухвали про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою неправомочним складом суду у зв'язку з вирішенням 10.12.2018 р. питання про направлення подання до Харківського апеляційного суду про визначення підсудності кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та інших осіб за Фрунзенським районним судом м. Харкова, не можуть бути взяті до уваги слідчим суддею при розгляді скарги, оскільки питання оцінки правомірності рішень слідчого судді іншого суду, органу досудового розслідування, а також суду при розгляді кримінального провадження виходять за межі його компетенції та можуть бути вирішені іншим передбаченим законом шляхом, зокрема, щляхом оскарження рішень органу досудового розслідування до слідчого судді, оскарження судових рішень в апеляційному порядку у випадку передбачення законом можливості їх оскарження.
З огляду на наведене, у задоволенні скарги захисника належить відмовити.
Керуючись ст. 206 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.01.2019 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1