Справа №639/7511/18
Провадження №2-о/639/21/19
04 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Кузнецової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -
28.12.2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою в порядку окремого провадження, заінтересованою особою зазначивши Першу Харківську державну нотаріальну контору, в якій просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Харкові.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 20.02.1935 року одружились її батьки ОСОБА_4, 1912 року народження, та ОСОБА_2, 1916 року народження, про що в книзі записів актів громадського стану про одруження 08.09.1951 року зроблено відповідний запис за №392. Після реєстрації одруження матері було присвоєно прізвище ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась заявник ОСОБА_1, про що в книзі записів актів громадського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблений відповідний запис за НОМЕР_6. Однак, в свідоцтві про її народження, яке складено українською мовою, прізвище було зазначено як «ОСОБА_1». Прочитати прізвище ім'я по-батькові її батьків, які зазначені в свідоцтві про народження, неможливо. В подальшому, в документах які видавалися на ім'я заявника, а саме: в атестаті зрілості, який виданий 22.06.1955 року; в посвідченні НОМЕР_2 від 03.08.1956 року про закінчення курсів машинопису; в свідоцтві НОМЕР_3 від 30.06.1958 року про закінчення технічного училища №4 м. Харкові; в трудовій книжці, яка заведена 09.09.1958 року, її прізвище зазначено, як «ОСОБА_1». Заявник одружилась з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати заявника, ОСОБА_2, про що Харківським міським відділом РАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області 10.01.2018 року було зроблено актовий запис №502. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності на житло від 05.10.1998 року, реєстраційний НОМЕР_4. За життя мати заявника заповіту не залишила, отже після її смерті залишилися спадкоємці за законом. Батько заявника, чоловік матері, помер ІНФОРМАЦІЯ_8, інших дітей, окрім заявника, ОСОБА_2 не мала. Отже, єдиною спадкоємицею за законом першої черги після смерті її матері, ОСОБА_2 є заявник, її рідна донька ОСОБА_1. На час відкриття спадщини заявник була зареєстрована разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1. Окрім того, заявник у відповідності до вимог ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, у встановлений законом строк, звернулася до Першої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7. Однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину їй було відмовлено оскільки у зв'язку з тим, що у заявника в свідоцтві про народження в графі батько та в графі мати неможливо прочитати прізвище, ім'я та по-батькові обох батьків. Також нотаріусом було зазначено, що в свідоцтві заявника про народження її прізвище вказано як «ОСОБА_1», а в витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, щодо підтвердження дошлюбного прізвища в графі прізвище до державної реєстрації шлюбу вказано «ОСОБА_1». Оскільки нотаріусом заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину після смерті її матері, з посиланням на те, що відсутні документи, які підтверджують наші родинні відносини, заявник вимушена звернутися до суду з даною заявою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.12.2018 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин. Призначено судове засідання.
30.01.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання заявника ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено. Викликано у судове засідання свідків.
У судовому засіданні 04.03.2019 року заявник ОСОБА_1 свою заяву підтримала, просила задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник заінтересованої особи Першої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, просив розглянути вказану справу у його відсутність.
Суд, заслухавши пояснення заявника, показання свідків та дослідивши письмові докази по вказаній справі, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5, виданого 08.09.1951 року, вбачається, що (російською мовою) «ОСОБА_4 и ОСОБА_2» зареєстрували шлюб 20.02.1935 року у м. Луцьк, Волинської області (а.с.9).
Відповідно до копії посвідки про народження НОМЕР_6, «ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1», відомості про батьків неможливо ідентифікувати у зв'язку з поганим станом документа (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер (мовою документу) «ОСОБА_4», що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим 13.10.1989 року серії НОМЕР_7 (а.с.10).
Відповідно до копії атестату зрілості, виданого 22.06.1955 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вступивши в 1950 році в російську середню школу №8 м. Луцька, Волинської області, закінчила повний курс цієї школи (а.с.11).
Як вбачається з копії посвідчення НОМЕР_2, виданого 03.08.1956 року, російською мовою - «ОСОБА_1» закінчила 6-ти місячні курси машинопису при Луцькому Будинку Офіцерів Радянської Армії та отримала кваліфікацію секретаря - машиніста (а.с.12-13).
Відповідно до копії свідоцтва НОМЕР_3, виданого 30.06.1958 року «російською мовою - ОСОБА_1» закінчила повний курс технічного училища №4 в м. Харкові за спеціальністю кравець-майстер (а.с.14).
Разом з тим, відповідно до копії трудової книжки, дата заповнення 09.09.1958 року, російською мовою - «ОСОБА_1», 1937 року народження має середню освіту та професію майстер пошиття військової форменого одягу (а.с.15).
З копії свідоцтва про право власності на житло від 05.10.1998 року за реєстровим НОМЕР_4 вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та члену її сім'ї ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку, виданої 21.11.2017 року та 16.01.2018 року КП «Жилкомсервіс», дільниця №43, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (власник), та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (дочка). Вказана квартира приватизована (а.с.17, 18).
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Харків, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, виданого 10.01.2018 року, актовий запис №502 (а.с.19).
З копії довідки Державного архіву Хмельницької області від 08.08.2018 року №539/01.01-12/2018 вбачається, що книги реєстрації актів про народження Ісаківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за 1937 рік на державне зберігання не надходили (а.с.20).
З копії відповіді начальника Новобаварського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 05.10.2018 року №2253 вбачається, що на підставі відповіді з Державного архіву Хмельницькій області від 08.08.2018 року №539/01.01-12/2018, який повідомив про відсутність актового запису про народження, у зв'язку з тим, що Ісаківська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницькій області за 1937 рік на державне зберігання не надходили, тому підтвердити народження на ОСОБА_1 не можливо (а.с.21).
Постановою Першої Харківської державної нотаріальної контори від 26.10.2018 року №4238/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з відсутністю підстав для закликання до спадкоємства (а.с.22).
Особисті данні заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджуються паспортом громадянина України серії НОМЕР_9 виданого Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 26.11.1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, ІПН:НОМЕР_1 (а.с.6-7).
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Як вбачається із вищенаведеного, відсутність документального підтвердження родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки позбавляє заявника можливості отримати спадщину.
Враховуючи відомості, які містяться в письмових доказах, приєднаних до справи, оскільки всі дані заявника - ОСОБА_1, а також особи, з якою заявник просить встановити факт родинних відносин - ОСОБА_2 співпадають, а саме - ім'я, по-батькові, дати народження, місце проживання та реєстрації, суд приходить до висновку, що дійсно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, доводиться донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 247, 263-265, 293, 294, 315, 316-319 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, доводиться донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Заінтересована особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 1.
Повне рішення складено 13.03.2019 року.
Суддя Н.В. Баркова