Рішення від 13.03.2019 по справі 120/326/19-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2019 р. Справа № 120/326/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням№ НОМЕР_1 від 28.02.1993 року. 17.12.2018 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом із тим, рішенням комісії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 20.12.2018 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю у нього необхідного періоду роботи в зоні відчуження у 1986 році.

Не погоджуючи із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 13.02.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що згідно поданих позивачем документів, він був командирований на 20 днів з 25 серпня 1986 року по 15 вересня 1986 року в розпорядження "Київ металоголовснабсбут" на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В той же час, відомостей про відрядження, тобто прибуття в м. Чорнобиль та коли вибув в м. Вінницю немає, а також не прослідковується який період, і в якій саме зоні. Також вказав, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, не може бути підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 17.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом із тим, рішенням комісії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 20.12.2018 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю у нього необхідного періоду роботи в зоні відчуження у 1986 році.

При цьому, як слідує із протоколу №2 від 20.12.2018 року комісії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області така відмова мотивована тим, що згідно поданих позивачем документів, він дійсно був командирований на 20 днів з 25 серпня 1986 року по 15 вересня 1986 року в розпорядження "Київ металоголовснабсбут" на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В той же час, відомостей про відрядження, тобто прибуття в м. Чорнобиль та коли вибув в м. Вінницю немає, а також не прослідковується який період, і в якій саме зоні. Інших додаткових документів про періоди та місце роботи або перебування в зоні відчуження на комісію не надано.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, особам які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, - 10 років.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що для наявності у особи права на призначення пенсії із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (до 1 липня 1986 року - факт роботи незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - факт роботи не менше 5 календарних днів).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із довідки Вінницького автотранспортного підприємства 10556 від 28.12.1992 року №305, ОСОБА_1 відповідно до наказу №263 від 01.10.1986 року був командирований 25.08.1986 року в розпорядження "Київ металоголовснабсбут" - зведену колону працюючу над ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Вантажі перевозились з бази "Київ металоголовснабсбут" на промислову площадку Чорнобильської АЕС. За період роботи з 25.08.1986 року по 15.09.1986 року йому виплачену зарплату в двохкратному розмірі відповідно до директорії №586 від 07.07.1986 року.

Факт командирування та вибуття ОСОБА_1 у період з 25.08.1986 року по 15.09.1986 року на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується копією наказу від 01.10.1986 року №263 та списками працівників Вінницького АТП-10556, що вибули на роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, встановлено, що 25.02.1993 позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Суд зазначає, що наведені вище документи в поєднанні з наявністю у позивача статусу "учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (відповідно до зазначеного вище посвідчення) дають змогу стверджувати, що у в період з 25.08.1986 року по 15.09.1986 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме в зоні відчуження.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутність документів на підтвердження того, у яких саме населених пунктах та на яких об'єктах позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, адже, як вже зазначено вище, в даному випадку наявні у справі докази дають підстави стверджувати, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.10.2018 по справі №190/359/17, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, при вирішенні даної справи судом також взято до уваги правовий висновок Верховного Суду України (ухвала від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а), відповідно до якого єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Таким чином, враховуючи обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з дати його звернення із відповідною заявою, яке, як слідує із рішення відповідача, мало місце 17.12.2018 року.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з дати його звернення із відповідною заявою - 17.12.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Столярчука, 15-а, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37730452).

Повний текст рішення складено 13.03.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна

Попередній документ
80403187
Наступний документ
80403189
Інформація про рішення:
№ рішення: 80403188
№ справи: 120/326/19-а
Дата рішення: 13.03.2019
Дата публікації: 16.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка