Постанова від 27.02.2019 по справі 1140/2926/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2926/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Іванова С.М.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участю: позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 (суддя Пасічник Ю.П.)

у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами №КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС від 22.08.2018р.

Позов обґрунтовано тим, що її прийнято до відповідальності, накладено штраф у сумі 372 300грн. з підстав неможливості проведення інспекційного відвідування. Вказує на процедурні порушення, які були допущені відповідачем, а саме: неправильне застосування абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, порушення Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, протиправність дій відповідача та оскаржуваної постанови, порушення порядку накладення штрафу, фальсифікація документів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що дослідженні судом письмові докази, які містяться в матеріалах справи, послідовність дій відповідача та їх фіксування письмовими документами, повністю спростовують доводи позивача щодо протиправності дій відповідача під час намагання провести інспекційне відвідування, а тому застосування штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб відповідача є правомірним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повному обсязі та скасувати постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 372 300грн. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що документи, надані суду відповідачем, як докази, мають суттєві розбіжності, суперечать один одному та містять неправдиву інформацію. При цьому, суд першої інстанції проігнорував це, не встановив обставин у справі та поклав їх в основу рішення суду.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу згідно якого просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує на те, що всі докази, які містяться в матеріалах справи повністю спростовують доводи позивача та підтверджують правомірність дій останнього.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача, 25.07.2018р. на ім'я заступника керівника відповідача подано службову записку про те, що 25.07.2018р. в ході проведення роз'яснювальної роботи за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, встановлено, що в магазині «Мясний», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, виконувала роботу продавця гр. ОСОБА_2 В телефонній розмові з позивачем вказаний факт підтверджено, але провести перевірку неможливо через проживання позивача в іншому населеному пункті (а.с.47).

26.07.2018р. на ім'я заступника керівника відповідача складено службову записку про те, що посадові особи відповідача в ході інформаційно-роз'яснювальної роботи встановили, що в магазинах «М'ясний», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, встановлено факт використання найманої праці без оформлення трудових правовідносин, у зв'язку з чим рекомендовано здійснити інспекційне відвідування (а.с.49).

26.07.2018р. заступником керівника відповідача видано наказ №959, яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у позивача, в термін з 26.07.2018р. по 27.07.2018р. (а.с.50).

На підставі вищевказаного наказу складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.07.2018р. №959/02.17 (а.с.51).

Направлення на перевірку було вручено особі, яка здійснювала розрахункові операції, що підтверджується особистим підписом на зворотному боці направлення.

26.07.2018р. посадовими особами відповідача було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська.

Інспекційне відвідування не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП/АВ від 26.07.2018р. (а.с.52,53).

Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті, крім того посадовими особами відповідача складено вимогу про надання документів від 26.07.2018р. №КР1667/333/ПД, якою зобов'язано позивача, в строк до 06.08.2018р. надати документи згідно переліку зазначеному у вимозі (а.с.54).

Факт про намагання провести інспекційне відвідування підтверджується особистими пояснення осіб, які були присутні в магазинах «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська (а.с.56,57).

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів направлені на адресу позивача, що підтверджується накладною №2800005679765 та фіскальним чеком №3000398352 (а.с.55).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, норми Кодексу законів про працю України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:

- дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи;

- використання праці іноземців та осіб без громадянства;

- наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця;

- дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 5 п. 5 Порядку 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктами 8-12 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта надсилається органам або посадовій особі, яким підпорядкований об'єкт нагляду, для вжиття заходів з усунення перешкод у здійсненні державного нагляду.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013р., передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом 6-м цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2-му цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків), - у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Матеріалами справи підтверджується, що інспекційне відвідування не було проведено. Зазначене підтверджується актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП/АВ від 26.07.2018р. (а.с. 52-53).

Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті.

Отже, інспекційне відвідування не проведено відповідачем, а тому не встановлено факту допуску (або не допуску) працівника до роботи без оформлення трудового договору.

В такому разі постає питання, чи правомірно на позивача накладено штраф у розмірі 372 300грн. за недопущення до проведення перевірки?

При цьому, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - накладається штраф у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином висновки, зазначені в постанові про накладення на позивача штрафу в розмірі 372 300грн. не відповідають нормам законодавства України про розміри застосування штрафу.

Також, посадовими особами відповідача складено вимогу від 26.07.2018р. №КР1667/333/ПД про надання документів, якою зобов'язано позивача, в строк до 06.08.2018р. надати документи згідно переліку зазначеному у вимозі (а.с.54).

Суд першої інстанції зазначає, що факт про намагання провести інспекційне відвідування підтверджується особистими пояснення осіб, які були присутні в магазинах «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська (а.с.56,57).

Отже, підтверджується лише факт про намагання провести інспекційне відвідування, натомість не підтверджується факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки такий факт може бути встановлений лише в ході перевірки (інспекційного відвідування).

Водночас, суб'єкт владних повноважень, не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимоги щодо надання документів.

06.08.2018р. посадовими особами відповідача повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська.

Інспекційне відвідування також не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП від 06.08.2018р. (а.с.58-59). Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті.

Вказаний акт був направлений за адресою місця проживання позивача, що підтверджується накладною №2800005485081 та фіскальним чеком №3000398352 від 06.08.2018р. (а.с.60).

На підставі службової записки від 07.08.2018р. (а.с.61), відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР1667/333/НП/АВ/СПТД від 10.08.2018р. (а.с.62).

Телефонограмою від 10.08.2018р. №53 позивача було сповіщено про розгляд справи про накладення штрафу, яка відбудеться 22.08.2018р. (а.с.74).

22.08.2018р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС, якою, відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим ПКМУ від 17.07.2013р. №509 та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, до позивача застосовано штраф в розмірі 372300 грн. (а.с.63-64).

В постанові відповідача від 22.08.2018 року зазначено, що в телефонному режимі позивача повідомлено про наслідки ненадання документів для проведення інспекційного відвідування. Натомість, в постанові не зазначено про які саме наслідки повідомлено позивача.

Постанова містить посилання, що позивачем створені перешкоди (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування). Це також підтверджує те, що інспекційне відвідування не проведено.

Якщо позивач притягнута до відповідальності за вчинення перешкод у проведення інспекційного відвідування, то за такі дії стаття 265 КЗпП України передбачає інший розмір штрафних санкцій (3-кратний розмірі мінімальної заробітної плати, а не 100-коатний розмір) як зазначено в постанові відповідача від 22.08.2018 року.

Водночас, з оскаржуваної постанови відповідача від 22.08.2018 року вбачається, що на Позивача був накладений штраф, встановлений абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП за створення ФОП ОСОБА_1 перешкод (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного, натомість абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП не передбачений такий вид правопорушення, як перешкода в реалізації прав інспекторів праці.

Враховуючи, що в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження невідповідності вимогам чинного законодавства при прийнятті постанови відповідача від 22.08.2018 року, колегія судів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для прийняття судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими особами №КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС від 22.08.2018року в розмірі 372 300грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 39808965, місцезнаходження: вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) понесені судові витрати за подачу позовної заяви у розмірі 3 723грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 9 307,50 грн.

Постанова набирає законної сили 27.02.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 27.02.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 06.03.2019.

Головуючий суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя С.М. Іванов

Попередній документ
80384381
Наступний документ
80384383
Інформація про рішення:
№ рішення: 80384382
№ справи: 1140/2926/18
Дата рішення: 27.02.2019
Дата публікації: 14.03.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці