06 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1491/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року (головуючого судді Калинич Я.М.) ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ужгород о 10 год. 48 хв. повний текст рішення складено 02 січня 2019 року у справі №807/560/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та виплату за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 19.06.2018 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в якому просить визнати незаконним та скасувати п.2. наказу № 954 від 14.05.2018 року відповідача, визнати незаконним та скасувати наказ № 117 о/с від 05.06.2018 року відповідача, в частині якою звільнено з служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, (0073119), старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 06 червня 2016 року, зобов'язати відповідача поновити на посаді майора поліції ОСОБА_1, (0073119), старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області код. ІНН НОМЕР_1 виплатити вимушений прогул за період незаконного звільнення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.
Представник відповідача Яблонський О.О. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на момент звільнення ОСОБА_1 - майор поліції - перебував на службі в органах Національної поліції на посаді старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області.
09 квітня 2018 року о 15:35 год. до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшло анонімне повідомлення про те, що в с. Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля марки «Scoda-Oktavia» д.н.з. НОМЕР_2. За результатами виїзду на місце події працівників ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП встановлено, що 09.04.2018 року близько 15:35 старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4, керуючи службовим автомобілем марки «Scoda-Oktavia» д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись у напрямку м. Берегово при в'їзді в с. Гать Берегівського району на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у кювет. У якості пасажирів у зазначеному автомобілі перебували: на передньому сидінні - старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_1, на задньому сидінні - заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_5
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, рваної рани лівої кисті та дисторсії шийного відділу хребта. ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляду струсу головного мозку, рваної рани обличчя, забою шийного відділу хребта, забою грудної клітини та тупої травми черевної порожнини. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували на службі на підставі плану-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП ГУНП, затвердженого начальником УПД ГУНП полковником поліції ОСОБА_6 06.04.2018 року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Scoda-Oktavia» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Наказом ГУНП в Закарпатській області «Про призначення судового розслідування» від 12 квітня 2018 року №739 призначено службове розслідування за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з висновків службового розслідування за допомогою камер зовнішнього спостереження, які розміщенні на шляху слідування службового автомобіля «Scoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 з м. Ужгорода до Берегівського району (при в'їзді в с. Ракошино Мукачівського району) було встановлено, що ОСОБА_4 під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху. Зокрема, всупереч вимог п.п 3.1, 14.6 «в», 34.1 Правил дорожнього руху України не виконуючи невідкладне службове завдання, рухався з проблисковими маячками, в с. Ракошино по вул. Центральній здійснив обгін автомобілів ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки. Своїми діями ОСОБА_4 створив аварійну обстановку транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого змусив транспортні засоби різко гальмувати, змінювати напрямки руху та вживати заходи щодо забезпечення особистої безпеки.
За результатами проведеного службового розслідування складено - Висновок від 08 травня 2018 року, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися. За неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 2, 7, 8 Закону України від 22.02.2006 №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 3.1, 14.6 «в», 34.1. Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що проявилося у неприпиненні порушень Правил дорожнього руху допущених ОСОБА_4 під час керування службовим автомобілем, втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди та залишенні в небезпеці ОСОБА_5, не інформуванні про ДТП керівництва, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування та нанесення шкоди авторитету ГУНП в Закарпатській області і Національної поліції в цілому, старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від 22.02.2006 №3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнити зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 14.05.2018 року №954 за неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 2, 7, 8 Закону України від 22.02.2006 №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 3.1, 14.6 «в», 34.1. Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що проявилося у неприпиненні порушень Правил дорожнього руху допущених ОСОБА_4 під час керування службовим автомобілем, втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди та залишенні в небезпеці ОСОБА_5, не інформуванні про ДТП керівництва, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування та нанесення шкоди авторитету ГУНП в Закарпатській області і Національної поліції в цілому, старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від 22.02.2006 №3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнено зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 05.06.2018 року №117 о/с, відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 06 червня 2018 року.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із статтею 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, до прийняття Дисциплінарного статуту Національної поліції України використовуються норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Закон № 3460-IV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 2 Закону № 3460-IV дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 3460-IV за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 3460-IV службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно статті 12 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Закону № 3460-IV визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України та проводиться у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Наказом ГУНП в Закарпатській області «Про призначення службового розслідування та відсторонення від службових обов'язків окремих працівників поліції» від 10.04.2018 року № 713 призначено службове розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди, отримання тілесних ушкоджень працівниками поліції та пошкодження транспортного засобу та відсторонено від виконання службових обов'язків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1
Вказаний наказ позивачем не оскаржувався.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.04.2018 року о 15:35 зі служби « 102» ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що в с. Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля марки «Scoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2.
Виїздом на місце події працівників ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП встановлено, що 09.04.2018 року близько 15:35 год. старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 керуючи службовим автомобілем марки «Scoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись у напрямку м. Берегово при в'їзді в с. Гать Берегівського району на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у к'ювет (ЄО №1385 від 09.04.2018 року).
У якості пасажирів у зазначеному автомобілі перебували: на передньому сидінні старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_1 та на задньому сидінні заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД НП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_5. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, рваної рани лівої кисті та дисторсії шийного відділу хребта (накладено на ліву кисть 10 швів). ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляду струсу головного мозку, рваної рани обличчя, забою шийного відділу хребта, забою грудної клітини та тупої травми черевної порожнини (перебувала на стаціонарному лікуванні у торакальному відділенні Закарпатської ОКЛ). ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Scoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень та поміщений на штраф майданчик Берегівського ВП ГУНП.
На місці події ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від проходження освідування за допомогою приладу «Драгер» відмовилися та виявили бажання проходити освідування в лікарні. У подальшому в лікарні, продовжуючи поводитися неналежним чином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повторно відмовився проходити освідування за допомогою приладу «Алконт».
Згідно актів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №89 та № 90 від 09.04.2018 року, виданого Берегівською ЦРЛ, внаслідок наявних ознак, включаючи і запах алкоголю із ротової порожнини, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на момент зазначеної пригоди перебували у стані алкогольного сп'яніння (взято кров на дослідження). У ОСОБА_5 взято на дослідження кров.
Встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Scoda-Oktavia», на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії «В», виданого 29.08.2008 року Ужгородським ВРЕР УДАІ УМВС, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 01.10.2008 року Ужгородським ВРЕР УДАІ УМВС та страхового полісу обов'язкової цивільно-правової відповідальності серії АК №7768114 від 20.11.2017 року (дійсний до 23.11.2018 року).
09.04.2018 Берегівською місцевою прокуратурою відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №42018071060000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Наказом ГУНП в Закарпатській області від 10.04.2018 року №713 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з 10.04.2018 року відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) на час проведення службового розслідування.
11.04.2018 року у кримінальному провадженні №42018071060000027 судово-медичним експертом-токсикологом Закарпатського обласного бюро СМЕ Грішко Л.В. проведено судово-токсикологічну експертизу крові ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Відповідно до отриманого висновку експерта від 18.04.2018 року №693 у крові вищевказаних поліцейських не виявлено метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери.
У ході службового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 діючи всупереч вимог наказу МВС України від 09.11.2016 року № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» відмовилися від надання будь-яких усних чи письмових пояснень, користуючись правом, наданим ст. 63 Конституції України.
У свою чергу опитана ОСОБА_5 повідомила, що 09.04.2018 року близько 14:30 на підставі плану-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП затвердженого начальником УПД ГУНП полковником поліції ОСОБА_6, 09.04.2018 року вона, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_1, виїхали на службовому автомобілі марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 з м. Ужгорода у Берегівський район. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_4 на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_1, а вона знаходилася на задньому сидінні. При в'їзді в с. Гать Берегівського району на різкому повороті ОСОБА_4 не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль занесло. Після чого вона втратила свідомість і прийшла до тями у Берегівській ЦРЛ. Як зазначила ОСОБА_5 ні вона, ні її колеги 09.04.2018 року алкогольні напої не вживали.
Опитаний у ході проведення службового розслідування заступник начальника управління-начальник відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_12 повідомив, що 09.04.2018 року о 09:00 провів інструктаж з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо виїзду їх для перевірки несення служби нарядами СРПП Берегівського ВП ГУНП. Близько 15:30 год. 09.04.2018 року йому зателефонував начальник УПД ГУНП ОСОБА_6 та повідомив, що в с. Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду ніхто з учасників його не поінформував і не доповів. Що стосується виїзду службового автомобіля марки «Шкода-Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 без дозволу керівництва, зазначив, що 07.04.2018 року підготував рапорт на виїзд зазначеного автомобіля у період з 07.04.2018 року по 09.04.2018 року, вказаний автомобіль він використовував для виїзду під час чергування. В даному рапорті він забув вказати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повинні були виїжджати 09.04.2018 року на вказаному транспортному засобі згідно план-завдання, підписаного ним та затвердженого начальником УПД ГУНП ОСОБА_6
Опитаний начальник УПД ГУНП в Закарпатській області полковник поліції ОСОБА_6, повідомив, що 06.04.2018 року він затвердив план-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП, як йому повідомив ОСОБА_12 перевірка несення служби повинна була здійснюватися 09.04.2018 року поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 09.04.2018 року близько 10:00 ОСОБА_12 зателефонував йому та повідомив, що з працівниками задіяними для перевірки несення служби ним особисто було проведено інструктаж. При цьому останній зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повинні виїхати після обіду. Цього ж дня близько 15:30 годин йому зателефонував начальник ГУНП та повідомив, що в с. Гать Берегівського району за участю його підлеглих сталася дорожньо-транспортна пригода. Про дорожньо-транспортну пригоду ніхто з її учасників його не проінформував. Також, ОСОБА_6 зазначив, що він постійно наголошує підлеглим на дотримання ними стану транспортної дисципліни та законності.
У ході проведення службового розслідування за допомогою камер зовнішнього спостереження, які розміщенні на шляху слідування службового автомобіля марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 з м. Ужгорода до Берегівського району (при в'їзді в с. Ракошино Мукачівського району на електричному стовпі, який розташований біля пішохідного переходу, на житловому будинку об'їзної дороги м. Мукачево та АЗС «WOG», що розташована в с. Павшино Мукачівського району) було встановлено, що ОСОБА_4 під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху. Зокрема, всупереч вимог п.п.3.1., 14.6 «в», 34.1. Правил дорожнього руху України не виконуючи невідкладне службове завдання, рухався з проблисковими маячками, при цьому в с. Ракошино по вул. Центральній здійснив обгін автомобілів ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Своїми діями ОСОБА_4 створив аварійну обстановку транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого змусив транспортні засоби різко гальмувати, змінювати напрямки руху та вживати заходи щодо забезпечення особистої безпеки.
У свою чергу ОСОБА_5 та ОСОБА_1, будучи старшими за званнями, заходів щодо припинення порушень Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 не вжили, від керування транспортним засобом останнього не відсторонили, що в подальшому і призвело до скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої останні зазнали тілесних ушкоджень.
Разом з цим, у ході розслідування кримінального провадження №42018071060000027 слідчим відділом Служби Безпеки України в Закарпатській області було встановлено, що ОСОБА_1 намагався втекти з місця дорожньо-транспортної пригоди, однак був затриманий мешканцями с. Гать Берегівського району.
Зазначені дії ОСОБА_1 підтверджуються показаннями свідків, а саме: гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_3, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки АДРЕСА_4 та показами інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_18, поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_19, т.в.о. командира взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_20, поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Національної поліції України капрала поліції ОСОБА_8
Вказані дії були допущені незважаючи на те, що під час складання Присяги на вірність Українському народові, ОСОБА_1 присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та Законів України, втілювати їх у життя та поважати і охороняти честь держави, а також з гідністю нести високе звання поліцейського.
Разом з тим, ОСОБА_1, усвідомлюючи скоєння ними дисциплінарного проступку та бажаючи уникнути дисциплінарної відповідальності, в порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, не доповів про вказаний факт своєму безпосередньому керівнику.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасник дорожнього руху зобов'язаний знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як вбачається із матеріалів службового розслідування позивачеві було запропоновано дати письмові пояснення в рамках даного службового розслідування, однак він відмовився від надання пояснень, скориставшись правом, наданим статтею 63 Конституції України, що також спростовує доводи скаржника.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
У відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарного стягнення є звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною першою статті 77 Закону №580-VIII визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції. Зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті визначено як підставу звільнення, реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд також враховує, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Апеляційний суд вважає, що недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступки несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, а скоєння позивачем дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ними вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», а також повного ігнорування встановлених правил етичної поведінки поліцейського.
Посилання скаржника, що він не перебував на службі є спростованим, оскільки працівник поліції зобов'язаний дотримуватися службової дисципліни та бути взірцем для громадян як в робочий час, так і поза службою.
Як встановлено апеляційним судом висновки службового розслідування від 08.05.2018, позивачем не оскаржені.
Твердження скаржника про незаконність рішень щодо його звільнення у зв'язку із недоведеністю його вини є необґрунтованими, оскільки враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, з якими погоджується апеляційний суд та вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд приходить висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах власних повноважень, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №807/560/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 11.03.2019