П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4622/18
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюк Г.В.
- Шляхтицький О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Саніба" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року прийнятого в порядку письмового провадження (судя:Стефанов С.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саніба" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0121021212 від 07 червня 2018 року
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Саніба" (далі - ТОВ "Саніба", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0121021212 від 07 червня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 жовтня 2017 року було підписано договір №131020171 між ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС В Одеській області з однієї сторони і платником податків ТОВ "САНІБА" з іншої сторони, з метою спрощення надання податкових документів з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. Предметом Договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків (ТОВ "САНІБА") в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕПЦ) до органів ДФС. Згідно цього договору ТОВ "САНІБА" подавало до органів ДФС усі податкові документи. 24 січня 2018 року ТОВ "САНІБА" було подано на реєстрацію податкову накладну від 13 січня 2018 року №11, однак у реєстрації було відмовлено. Причиною зазначалося, начебто відсутність договору з платником податків ' 416Ю922'(ТОВ "САНІБА"). Після цього, було здійснено ще дві спроби зареєструвати вищенаведену податкову накладну, 29 січня 2018 року та 31 січня 2018 року. Кожного разу причиною відмови зазначалося начебто відсутність договору з платником податків. Позивач зазначає, що з цього часу усі податкові накладні, які ТОВ "САНІБА" направляла на реєстрацію не приймалися, хоча усі необхідні документи для реєстрації були у наявності. Лише 26 березня 2018 року вдалося зареєструвати податкову накладну, першою зареєстрованою накладною була ПН від 16 січня 2018 року №16. Відповідно, у період з 24 січня 2018 року до 25 березня 2018 року, на думку позивача, відбувалося протиправне блокування реєстрації податкових накладних ТОВ "САНІБА", наслідком цього блокування є затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних. На підставі цієї затримки, ГУ ДФС в Одеській області сформовано податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафу у розмірі 376 026,61 грн. для ТОВ "САНІБА". ТОВ "САНІБА" вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2018 року №0121021212 є протиправним та таким, що порушує права підприємства та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Саніба" відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Саніба" звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справу розглянуто відповідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Обставини справи.
Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Фіновською О.П., у приміщенні ГУ ДФС в Одеській області, на підставі п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 рік ТОВ "Саніба".
Результати перевірки були оформлені актом №12009/15-32-12-12/41610922 від 24 травня 2018 року "Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ "Саніба" код за ЄДРПОУ 41610922", відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 27-35 том 1).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0121021212 від 07 червня 2018 року, яким до позивача застосовано суму штрафу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 376 053,61 грн. (а.с. 36 том 1).
Не погодившись з погоджуючись з викладеним ТОВ "Саніба" звернулося до суду з даним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звітність підприємства не приймалась з огляду на наявність об'єктивних підстав, які визначені вимогами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 та залежали лише від волі та безпосередніх дій ТОВ "Саніба".
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) та Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.
Посадові особи контролюючих органів, згідно зі ст. 21 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із внесеними змінами та доповненнями з урахуванням перехідних положень), зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
За приписами ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
А відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України.
Так, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи результати вищезазначеної перевірки були оформлені актом №12009/15-32-12-12/41610922 від 24 травня 2018 року "Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ "Саніба" код за ЄДРПОУ 41610922", відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 27-35 том 1).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 120-1. 1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З огляду на викладені вище обставини, ТОВ "Саніба" у зв'язку з випискою податкових накладних до 15 січня 2018 року, повинно було здійснити їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних до 31 січня 2018 року, та щодо виписаних накладних з 16 січня 2018 року - реєстрація спливала 15 лютого 2018 року.
Таким чином, суд попередньої інстанції з урахуванням порушення товариством вказаних строків дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, при цьому залишив поза увагою твердження позивача відносно того, що в період часу з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2018 року позивач неодноразово направляв Заяву про приєднання до Договору.
Колегія суддів вважає помилковим вказаний висновок суду, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2017 року між ДГІІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС В Одеській області з однієї сторони і платником податків ТОВ «САНІБА» (код ЄДРПОУ 41610922) з іншої сторони, з метою спрощення надання податкових документів з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку було підписано договір №131020171.
Предметом Договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків (ТОВ «САНІБА») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕПЦ) до органів ДФС.
Згідно цього договору ТОВ «САНІБА» подавало до органів ДФС усі податкові документи.
Так, 24 січня 2018 року ТОВ «САНІБА» було подано на реєстрацію податкову накладну від 13 січня 2018 року №1, однак у реєстрації було відмовлено. Причиною відмови зазначено, відсутність договору з платником податків 416І0922 (ТОВ «САНІБА»), який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу (т.1 а.с.108).
В подальшому товариство знову двічі подавало на реєстрацію податкову накладну, 29 січня 2018 року та 31 січня 2018 року, однак в реєстрації її позивачу також було відмовлено. Причиною відмови зазначалося «відсутність договору з платником податків, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу».
Як вбачається з матеріалів справи, всі податкові накладні, які ТОВ «САНІБА» направляла на реєстрацію не приймалися, хоча всі необхідні документи для реєстрації були у наявності.
При цьому, лише 26 березня 2018 року вдалося зареєструвати податкову накладну, першою зареєстрованою накладною була податкова накладна від 16 січня 2018 року №16.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з скаржником, що у період з 24 січня 2018 року до 25 березня 2018 року відбувалося протиправне блокування реєстрації податкових накладних ТОВ «САНІБА», наслідком цього блокування є затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних. На підставі цієї затримки, ГУ ДФС в Одеській області формує податкове повідомлення-рішення, яким визначає суму штрафу у розмірі 376 026,61 грн. для ТОВ «САНІБА»
Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що на підприємстві ТОВ «САНІБА» змінювався керівник з ОСОБА_4 на ОСОБА_5
Відповідна процедура повідомлення передбачена Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами».
Так, Наказом №577 передбачено, що платник податків надає інформацію до контролюючого органу щодо посилених сертифікатів посадових осіб платника та ЕЦП, шляхом приєднання до Договору, на підставі Заяви про приєднання до Договору, у випадку відсутності діючого Договору або Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, у разі наявності діючого Договору.
08 лютого 2018 року контролюючим органом було припинено дію договору від 25 жовтня 2017 року №131020171 про визнання електронних документів.
У зв'язку з припиненням дії Договору, відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, єдиним шляхом повідомлення контролюючого органу про отримання нового посиленого сертифікату є направлення до контролюючого органу Заяви про приєднання до Договору.
Відповідну практику повідомлення підтверджує Інформаційно-довідковий департамент ДФС, який вже давав пряму відповідь стосовно даного питання (витяг з офіційного сайту ДФС України наявних серед додатків до клопотання).
Інформаційно-довідковий департамент ДФС зазначає, що у разі відсутності діючого Договору, платник податку повинен повідомити контролюючий орган про отримання посилених сертифікатів шляхом направлення Заяви про приєднання до Договору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що твердження відповідача, що платник податку повинен повідомляти контролюючий орган про отримання посилених сертифікатів до направлення Заяви про приєднання - є суб'єктивна думка представника відповідача, яка не передбачена ніякими законодавчими актами.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач повідомляв контролюючий орган про отримання посиленого сертифікату 09 лютого 2018 року, у порядку встановленому законодавством України, шляхом направлення Заяви про приєднання до Договору, що є додатковим підтвердженням протиправного блокування відповідачем реєстрації податкових накладних.
Вказані обставини також залишені поза увагою судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення з яким не погоджується колегія суддів.
Як відзначив Європейський суд з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office, «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закришених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
В порушення наведених принципів ГУ ДФС в Одеській області фактично приймає штрафні санкції за порушення, що стали наслідком її ж протиправних дій.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови ТОВ «Саніба» у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2018 року № 0121021212.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, що привело до винесення оскаржуваного рішення від 27 листопада 2018 року з висновком якого не погоджується суд апеляційної інстанції.
Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ТОВ "Саніба" в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 315, 317, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саніба" - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року прийнятого в порядку письмового провадження (судя:Стефанов С.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саніба" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0121021212 від 07 червня 2018 року - скасувати.
Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саніба" задовольнити.
Скасування податкового повідомлення-рішення № 0121021212 від 07 червня 2018 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду згідно вимог ч.5 ст.328 КАС України не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 12 березня 2019 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О.
Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.