П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 488/1544/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Я. А.
Час і місце ухвалення: 12:14 год., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції в якому просив скасувати постанову серії ВР № 115486 від 05.04.2018 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КупАп, якою на нього накладено штраф у розмірі 425, 00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відеозаписом, долученим до матеріалів справи, не підтверджено порушення саме позивачем правил дорожнього руху, а саме того, що позивач рухався на заборонений сигнал світлофору.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ВР № 115486 винесеною 05.04.2018 року, інспектором Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Галічем О.С., позивач - був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно з якою на нього був накладений штраф у розмірі 425 грн. Вказана постанова була мотивована тим, що позивач порушив п. 8.7.3.е) ПДР України, тобто керуючи автомобілем «Опель Вектра» НОМЕР_1, рухаючись по проспекту Богоявленському на перехресті проїзних частин з вул. Старофортечною, здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора - червоний.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, оскільки відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а отже позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п.8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою, зокрема, світлофорів.
Відповідно до п.8.7 Правил дорожнього руху світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
Відповідно до п. 8.7.3. а,б ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків.
Відповідно до пп. «е» п. 8.7.3 ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У відповідності до п. 8.10 Правил дорожнього руху України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до п. 8.11. Правил дорожнього руху України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення згідно оскаржуваної постанови стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції здійснення позивачем руху на заборонений сигнал світлофора.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис, який міститься в матеріалах справи та встановлено, що з даних відеозапису місця події неможливо дати їм оцінку, оскільки зазначеним відеозаписом не зафіксовано факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не вбачається який колір світлового сигналу регулював дорожній рух позивача на момент його переїзду через перехрестя.
Відеозапис відповідачем здійснювався з перехрестя перпендикулярно вулиці по якій рухався позивач, а відтак доводи апелянта, що позивач рухався на заборонений сигнал світлофору, ґрунтуються на аналізі обставин з урахуванням синхронного режиму роботи світлофорів на перехрестях та фактичних дій інших учасників дорожнього руху, тобто непрямих доказах, які дозволяють зробити лише припущення про наявність зазначених відповідачем обставин.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 8.7.3. (е) ПДР України, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 05 квітня 2018 року серії ВР № 115486 .
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що наявні у справі докази унеможливлюють беззаперечно встановити факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України в частині проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофору, матеріали справи не містять достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права
На підставі вище викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав зазначених вище.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311,315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ВР № 115486 від 05.04.2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2019 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова