ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення зустрічної позовної заяви
12 березня 2019 року м. Київ № 640/19692/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління ДФС у Житомирській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДР: 39459195) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51224,39 грн.
Ухвалою суду від 27.12.2018 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію вказаної ухвали було отримано ОСОБА_1 08.01.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105103388224.
Зокрема, ухвалою суду від 27.12.2018 встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст. 162 КАС України, або заяви про визнання позову.
У той же час, 21.01.2019 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2019 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2019 через не усунення у повному обсязі недоліків зустрічної позовної, останню на підставі ч. 3 ст. 178 КАС України повернуто ОСОБА_1
Окрім того, 11.03.2019 до суду повторно надійшов зустрічний позов ОСОБА_1, в якому останній просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкову вимогу від 07.11.2017 № 12520-17 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;
2) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2018 № 218/06-30-53-17-07 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;
3) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - акт опису майна від 0611.2018 № 231/06-30-53-17-04 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області.
Також позивач просить суд визнати поважними причиним не подання вказаного повторного зустрічного позову в строки для подання відзиву та поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк і прийняти до спільного розгляду із первісним позовом даний повторний зустрічний позов у справі № 640/19692/18.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 вказав, що первісний зустрічний позов ним було подано у строки, передбачені для подання зустрічного позову, з огляду на що, на думку позивача, причини пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом від 11.03.2019 є поважними.
Вирішуючи по суті наявність підстав для прийняття зустрічного позову та поновлення строку на звернення до суду з таким зустрічним позовом, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Тобто, подання відзиву, як і зустрічного позову, є формами захисту від первісних вимог, реалізація яких обумовлена відповідними процесуальними вимогами (правилами).
Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що вказаний строк є спеціальним процесуальним строком, встановленим судом на підставі ч. 5 ст. 162 та ч. 1 ст. 175 КАС України, протягом якого особа може реалізувати своє процесуальне право - пред'явити зустрічний позов. При цьому, приписи ст. ст. 177, 178 КАС України не встановлюють положень щодо можливості ініціювання продовження цього строку поза межами цього строку, що відповідає специфіці такої процесуальної дії, як подання зустрічного позову.
Порушення цього строку є одним із проявів дефектності юридичного факту пред'явлення зустрічного позову, що, відповідно та враховуючи особливості процедури пред'явлення зустрічного позову, зумовлює застосування загальних наслідків недотримання вимог подання зустрічного позову, тобто загальних наслідків проявів дефектності юридичного факту пред'явлення зустрічного позову, визначених ч. 3 ст. 178 КАС України, до яких належить, як вже зазначено, порушення строків подання зустрічного позову.
Так, ухвалою суду від 27.12.2018 відкрито провадження та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.
Копію вказаної ухвали було отримано ОСОБА_1 08.01.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105103388224. Тобто, у строк до 24.01.2019 ОСОБА_1 мав право звернутися до суду із зустрічним позовом, що відповідно і було зроблено останнім 21.01.2019.
Натомість, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2019 через не усунення у повному обсязі недоліків зустрічної позовної, а відтак через невідповідність зустрічної позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України зустрічну позовну заяву на підставі ч. 3 ст. 178 КАС України було повернуто ОСОБА_1
Тобто, проаналізувавши вказані обставини, суд зазначає, що строк звернення до суду із зустрічним позовом, передбачений ч. 1 ст. 177 КАС України, закінчився 24.01.2019, що є підставою, як вже зазначалося, для застосування ч. 3 ст. 178 КАС України.
При цьому, щодо поважності причин пропуску строку повторного подання зустрічного позову, суд звертає увагу, що недотримання вимог законодавства при первісному пред'явленні зустрічного позову вочевидь не є поважною причиною пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 177 КАС України, тобто строку подання зустрічного позову, оскільки процесуальні правила та вимоги оприлюднені, доступні для ознайомлення, що зумовлює необхідність їх виконання.
Більш того, суд звертає також увагу, що відповідно до ч. 2. ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. У даному випадку позивачем заявлено клопотання про продовження процесуального строку подання зустрічного позову (з визнанням причин його пропуску поважними) поза межами строку, встановленого ч. 5 ст. 162 та ч. 2. ст. 121 КАС України, а відтак така заява не зумовлює правових наслідків щодо її розгляду.
У даному випадку, як приходить до висновку суд в кореспонденції з вищенаведеним, зустрічна позовна заява, яка подана повторно, подана з порушенням строку пред'явлення зустрічного позову у зв'язку з чим підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 178 КАС України.
Між тим, суд звертає увагу заявника на те, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в загальному порядку, тобто шляхом подання окремого позову за звичайними правилами.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Зустрічну позовну заяву повернути ОСОБА_1.
2. Копію ухвали про повернення зустрічної позовної заяви надіслати особі, яка подала зустрічну позовну заяву. Копія зустрічної позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін