ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 березня 2019 року № 826/19309/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Качура І.А., Келеберди В.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод»
до проДержавної аудиторської служби України визнання протиправною та скасування вимоги в частині
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної аудиторської служби України (далі по тексту - відповідач) про:
- визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 26.10.2016р. №05.14/310 «Щодо усунення порушень законодавства», що стосуються діяльності Філії «Стрийський вагоноремонтний завод», а саме, зазначені в п.п. 86-88, 91, 94, 95 вимог.
Ухвалою суду від 28.12.2016р. (суддя Огурцов О.П.) відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 13.11.2017р. справу №826/19309/16 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.
Ухвалою суду від 12.03.2019р. відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №826/19309/16.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття вимоги в частині пунктів 86-88, 91, 94, 95, що стосується Філії «Стрийський вагоноремонтний завод».
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваної в частині вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Державною аудиторською службою України відповідно до п. 2.6 Плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2016 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Українська залізниця» та його філій за період з 21.10.2015р. по 31.05.2016р., за результатами якої 20.09.2016р. складено Акт ревізії №05-21/111.
26 жовтня 2016 року Державною аудиторської служби України складено вимогу №05-14/310 «Щодо усунення порушень законодавства» (далі по тексту - вимога).
Так, п. 86-88, 91, 94, 95 вимоги встановлено, що «На порушення ч. 2 ст. 193 та ст. 231 Господарською кодексу України ст. 258 Цивільного кодексу України, умов договорів з організації перевезень вантажів і договорів оренди вагонів внаслідок невиставлення контрагентам до стати штрафу (пені) за порушення термінів оплати за отримані послуги, строк позовної давності зі стягнення якої станом на 31.05.2016 минув, Філією «СВРЗ» недоотримано належних доходів за договорами з організації перевезень вантажів на загальну суму 1 897 359,71 грн., ним завдано збитків на вказану суму».
Пунктом 87 передбачено наступне: «Внаслідок врахування неправильного індексу інфляції (за попередній місяць замість звітного місяця) при виставленні плата за надані в оренду вагони Філією «СВРЗ» недоотримано доходів на загальну суму 29 100,18 грн., чим порушено вимоги п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, п. 3.1 Інструкції про порядок передачі в оренду вантажних вагонів, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 28.04.97 N151, та умови укладеною договору оренди вагонів і завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму».
В п. 88 зазначено: «На порушення ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» станом на 31.05.2016 в обліку Філії «СВРЗ» занижено обсяг дебіторської заборгованості на суми пені та судового збору, щодо яких одержано рішення суду про її стягнення/відшкодування з відповідача (боржника) на користь позивача на загальну суму 359 907,41 гривні».
В п. 91 зазначено: «На порушення п. 23 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, п. 8 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, у бухгалтерському обліку Філії «СВРЗ» у період з грудня 2015 року по травень 2016 року безпідставно нараховано амортизацію на суму 1603551,43 грн. (загальна сума безпідставно нарахованої амортизації 9 621 308,58 грн., під час ревізії порушення частково усунено на суму 8 017 757,15грн.».
В п. 94 зазначено: «Внаслідок безпідставного відхилення пропозиції учасника конкурсник торгів; ТОВ «УТМК» та неправомірною прийняття пропозиції ТОВ «Формінвестгруп», укладання з ним договору та виконання договору на суму 1 700 010,00грн. Філією «СВРЗ» понесено додаткові витрати на суму 530 010,00 грн., чим недотримано вимоги ч. 1 ст. 3. ч. 3 ст. 17, п. 2 ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10 квітня 2014 року № 1197-VIІ».
В п. 95. Зазначено: «На порушення пунктів 5.4 та 5.8 Положення про Філію «СВРЗ», затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 18.11.2015 № 018, у складі фактичних інших операційних витрат Філії «СВРЗ» у березні 2016 року за дебіторською заборгованістю за розрахунками із 6-ма контрагентами відображено відрахування до резерву сумнівних боргів на суму 17 349 409,90 грн., які відповідно до Плану основних фінансово-економічних показників Філії на 2016 рік не планувалися».
Не погоджуючись з оскаржуваною в частині вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні даної справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини на момент їх виникнення врегульовані нормами Конституції України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550), Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 310 (далі - Положення № 310).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Стаття 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" визначає, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до положень пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України (далі - Положення), затверджену указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.
Норми підпункт 4 пункту 4 Положення вказують, що Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Наведені правові норми дають підстави вважати, що орган державного фінансового контролю має право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 16 вересня 2015 року у справі №21-1143а15, від 15 квітня 2014 року у справах №№21-40а14, 21-63а14), від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14).
Також вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №802/458/14-а та від 11.09.2018р. у справі №826/11524/14.
Так, у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1143а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду із позовом про скасування вимоги, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та містять зобов'язання відшкодувати збитки.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Як встановлює частина перша статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З огляду на обов'язковість висновків Верховного Суду України, а також враховуючи, що оскаржувані пункти вимоги стосуються відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, суд приходить до висновку, що вимога Державної аудиторської служби України в цій частині не створює юридичних наслідків для позивача та не порушує його прав чи інтересів, а відтак, задоволення позову не буде мати на меті їх поновлення.
Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» задоволенні бути не можуть.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді: І.А. Качур
В.І. Келеберда