Рішення від 11.03.2019 по справі 620/4115/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/4115/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.12.2018 звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-14271/17 на суму 8212,68.

Свої вимоги мотивує тим, що вона зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та одночасно має статус адвоката та здійснює незалежну професійну діяльність. Як фізична особа-підприємець позивач вчасно сплачує єдиний соціальний внесок в розмірах, що не є меншим ніж мінімально дозволений чинним законодавством. Заборгованість по сплаті внеску у позивача відсутня. ФОП ОСОБА_1 зазначає, що ГУ ДФС в Чернігівській області фактично нарахував їй подвійну ставку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з травня 2018 року сплаченими внесками почало погашати неіснуючу заборгованість. Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ухвали суду від 21.12.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом термін, позивач виконав вимоги ухвали.

Ухвалою суду від 08.01.2019 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, слухання справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Сторонам надано строк для подачі до суду заяв по суті справи.

Від Головного управління ДФС в Чернігівській області в межах встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та наполягає на тому, що позивач повинна сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і як фізична особа-підприємець і як самозайнята особа - адвокат. Станом на 08.02.2018, позивач не подала до Чернігівської ОДПІ звітності з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , як самозайнята особа. З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Чернігівській області вважає, що у позивача наявна заборгованість по єдиному внеску та просить відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

В межах наданого судом терміну позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачений. Позивач наполягає на тому, сплата єдиного внеску здійснюється нею на законних підставах відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ФОП ОСОБА_1 зазначає, вона перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та повинна вести єдиний податковий облік та сплату податків, як фізична особа-підприємець 3-ї групи єдиного податку за видами діяльності КВЕД 69.10.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 02.06.2003 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2005 внесено відомості за № 20640170000009250.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 Діяльність у сфері права (основна), 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 46.71.Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Тобто основним видом діяльності позивача є діяльність у сфері права.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ з 03.06.2003.

Як свідчить дані Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 є адвокатом та обліковується у Раді адвокатів Чернігівської області. Позивач 28.03.2014 отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 000002. Таким чином позивач є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Згідно інформаційних баз даних ДФС України («ITC «Податковий блок») ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 та одночасно само зайнятою особою - адвокатом з 17.12.2014 року.

Головним Управління ДФС України в Чернігівській області було здійснено нарахування ФОП ОСОБА_1 до сплати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: за провадження незалежної професійної цільності за 2017 рік в сумі 8448,00 грн., за перший - третій квартал 2018р. на загальну суму 7371,54 грн. (щоквартально по 2457,18 грн.); нарахування ЄСВ фізичній особі-підприємцю, яка обрала спрощену систему оподаткування за 4 квартал 2017 року в сумі 2112,00 грн., за перший - третій квартал 2018р. на загальну суму 7371,54 грн. (щоквартально по 2457,18 грн.). Також за даними ГУ ДФС в Чернігівській області у позивача, як фізичної особи-підприємця, була наявна переплата по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на початок 2018 року у сумі 9005,04 грн. Остаточно ГУ ДФС в Чернігівській області визначила суму заборгованості станом на

09.11.2018 в розмірі 8212,68 грн.

Як свідчать матеріали справи, за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що посвідчується копіями платіжних документів (а.с. 31-33).

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-14271-17 від 09.11.2018 на суму 8212,68 грн.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

П. 63.5 ст. 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов'язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту

Частина 3 статті 4 вказаного Закону передбачає, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 ПК України у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено вище, ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за кодом КВЕД 69.10 - Діяльність у сфері права.

Позивач також є адвокатом, відомості про неї внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.16 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року, фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти.

Аналіз змісту даної норми у розрізі положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що необхідність подачі окремих Звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникає у разі якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем здійснює відмінні види діяльності.

Відповідно до п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов'язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону№ 2464); особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 цього Закону № 2464).

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464.

Так, згідно ч. 1 ст. 5 цього Закону облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частина 4 ст. 5 Закону № 2464 передбачає, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

В даному випадку позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Враховуюче зазначене вище, ОСОБА_1, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3-ї групи єдиного податку за видами діяльності 69.10.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ГУ ДФС в Чернігівській області безпідставно здійснює повторне нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-14271/17 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1, суд дійшов висновку що здійснені нею судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-14271/17, складену Головним управлінням ДФС у Чернігівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повне судове рішення складено 11.03.2019.

Суддя О.В. Кашпур

Попередній документ
80382760
Наступний документ
80382763
Інформація про рішення:
№ рішення: 80382762
№ справи: 620/4115/18
Дата рішення: 11.03.2019
Дата публікації: 14.03.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: