11 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/39/19
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 03.01.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії в сумі не менше раніше призначеного розміру та нездійснення доплати до пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачувати пенсію в сумі не менше 19544 грн. 63 коп. з урахуванням обмеження щодо її максимального розміру, а також здійснити доплату до пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.07.2018.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно в порушення п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, здійснено перерахунок його пенсії, що після такого перерахунку є значно меншою від пенсії, яка була первинно призначена. Також позивач зазначає, що його пенсія була обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2018 та з 01.12.2018 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму змінився, а пенсія не змінилася, що на думку позивача є протиправним. Позивач наполягає на позовних вимогах, вважає їх обґрунтованими та просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.01.2019 у справі відкрито провадження та слухання справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено терміни для подачі заяв по суті справи.
ГУ ПФУ в Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З урахуванням зазначеного, позивачу нараховано доплату до попереднього розміру пенсії (8630,00 грн.) в сумі 5100 грн., а тому розмір пенсії позивача з 01.02.2018 після перерахунку по постанові № 103 становить 13730,00 грн. Посилання позивача на те, що пенсія йому повинна виплачуватися, а в подальшому збільшуватися з 1 липня та 1 грудня 2018 року в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2018 - 1435 грн., з 01.12.2018 - 1497 грн. згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, безпідставні, оскільки дотримуючись норм ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у головного управління відсутні правові підстави для виплати пенсії позивачу у розмірі більшому, ніж 13730,00 грн. Разом з тим, відповідач вказує на те, що розмір пенсії до виплати становить не менше, ніж розмір до перерахунку, чим повністю дотримуються норми ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З огляду на зазначене ГУ ПФУ в Чернігівській області просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Позивач в межах наданого строку подав до суду відповідь на відзив, в якому наполягає на обґрунтуваннях, наведених в позовній заяві та заперечує посилання відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вперше позивачу була призначена пенсія за вислугу років з 15.08.2012 в розмірі 53% грошового забезпечення. Згідно з поданням про перерахунок пенсії Чернігівського обласного військового комісаріату від 27.12.2017 № фч 57285 та заявою позивача від 27.12.2017 про перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку зі звільненням з військової служби з 27.12.2017 позивачу було перераховано пенсію за вислугу років в розмірі 68% грошового забезпечення:
посадовий оклад - 7750,00 грн;
оклад за військове звання - 135,00 грн;
надбавка за вислугу років (40%) - 3100,00 грн.
Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням згідно із довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 27.12.2017 №18/51-1ПФ вих-17 за період з грудня 2015 по листопад 2017 року, виданою військовою прокуратурою Центрального регіону України, складає 17757,10 грн, а саме:
надбавка за виконання особливо важливої роботи - 3549,30 грн;
надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці -461,06 грн;
премія --13746,74 грн.
Всього: 28742,10 грн.
Обчислений розмір пенсії становив 19544,63 грн (28742,10 х 68%). З урахуванням обмеження максимального розміру пенсії, встановленого ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 27.12.2017 пенсія позивача становила 10740,00 грн, а з 01.01.2018 -13730,00 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі надісланої Чернігівським обласним військовим комісаріатом довідки № ФЧ57285 від березня 2018, в розмірі 68% грошового забезпечення, а саме, виходячи з наступних складових:
посадового окладу - 3520,00 грн.;
окладу за військове звання - 1480,00 грн.;
надбавки за вислугу років (50%) - 2500,00 грн.
Всього: 7500,00 грн.
Розмір пенсії позивача з трьох складових було обчислено в сумі 5100,00 грн (7500,00 грн х 68%). А також відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 позивачу нараховано доплату 8630,00 грн. до суми перерахованої пенсії 5100 грн., а тому розмір пенсії позивача з 01.02.2018 після перерахунку по постанові КМУ № 103 становить 13730,00 грн.
Вважаючи протиправним зменшення розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Чернігівській області про перерахунок пенсії з 01.07.2018.
Листом від 19.11.2018 № 4589/03/П-11 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
У рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Конституційним Судом України зафіксовано, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту військовослужбовців є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально- економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
З урахуванням цих норм позивачу була призначена пенсія в сумі 19544,63 грн, що складає 68% ввід його грошового забезпечення. Виплата такої пенсії здійснювалась в межах максимального розміру з 27.12.2017 - 10740,00 грн, а з 01.01.2018 - 13730,00 грн.
Як встановлено судом, з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Після перерахунку пенсії позивача її розмір було зменшено до 5100,00 грн. та передбачено доплату ОСОБА_1 до того розміру пенсії, що був визначений при призначенні пенсії з урахуванням її обмеження максимальним розміром.
Водночас згідно із ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Також, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко визначено, що розмір вже призначеної та обрахованої пенсії не може змінюватися в бік зменшення. А в разі якщо перерахунок призводить до такого зменшення розмір пенсії залишається на рівні до перерахунку. Суд звертає увагу на те, що відповідач посилається на те, що в управління не було підстав не здійснювати ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, однак ця постанова чітко передбачає, що якщо після здійснення перерахунку пенсія зменшується її розмір залишається таким, яким був до цього перерахунку.
Тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області визначивши під час перерахунку, що розмір пенсії позивача з 19544,63 грн. зменшився до 5100,00 грн. повинно було застосувати п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того ані постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», ані Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає здійснення доплати до пенсії, щоб компенсувати її зменшення, а чітко передбачають, що розмір пенсії залишається на тому рівні, що і при призначенні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправно зменшило розмір пенсії позивача з 19544,63 грн. до 5100,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про виплату пенсії в меншому розмірі з 01.07.2018 та з 31.12.2018 то суд також вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Як зазначено в ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, призначеної за цим законом не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” визначено, що з 01.07.2018 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 1 435 грн., а з 01.12.2018 - 1 497 грн., тобто пенсія ОСОБА_1 з 01.07.2018 повинна була виплачуватися в розмірі 14 350 грн. та з 31.12.2018 в розмірі 14 970 грн.
Як свідчать матеріали справи відповідачем не було здійснено виплату із вказаних дат відповідно до положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”. Отже суд вважає, що в разі якщо виплата пенсії обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, вона повинна змінюватися разом із зміною такого прожиткового мінімуму.
За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже дії відповідача, при перерахунку пенсії позивача, у частині зміни зміни розміру пенсії та необчислення її відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян є протиправними. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Водночас суд вважає за необхідне скористатися повноваженнями, наданими ст. .245 КАС України та більш точно сформулювати резолютивну частину рішення суду, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в меншому розмірі в порушення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії позивача відповідно до вимог ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2018 та з 31.12.2018.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі, визначеному на дату призначення пенсії 27.12.2017 з урахуванням максимального розміру пенсії, відповідно до ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.07.2018 та з 31.12.2018 з урахуванням раніше отриманих сум.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в меншому розмірі в порушення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2018 та з 31.12.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі, визначеному на дату призначення пенсії 27.12.2017 з урахуванням максимального розміру пенсії, відповідно до ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.07.2018 та з 31.12.2018 з урахуванням раніше отриманих сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. Пятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940)
Повне судове рішення складено 11.03.2019.
Суддя О.В. Кашпур