11 березня 2019 року справа № 580/407/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії
встановив:
04 лютого 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (вул. Набережна, 23, с. Лукашівка, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19110) з позовом до Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 29), в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду запиту на інформацію вх. 18 від 21.01.2019;
2) зобов'язати відповідача надати на запит №18 від 21.01.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача з заявою про надання інформації, проте відповідач відповідь не надав.
Ухвалою суду від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
21.01.2019 ОСОБА_2 звернувся із запитом до Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, в якому просив надіслати на його адресу копію рішення комісії у вигляді відповідного акту щодо доцільності демонтажу пам?ятників в с. Лукашівка та с. Тарасівці.
Станом на день звернення до суду з даним позовом позивач відповіді на вищевказаний запит не отримав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 ст. 22 Закону №2939-VI).
З аналізу наведених норм вбачається, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний у будь-якому випадку надати відповідь на звернення з дотриманням визначених законодавством України строків.
Суд вказує, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази надання відповідачем відповіді (запитуваної інформації або вмотивованої відмови в її наданні) позивачу на його запит від 21.01.2019 (вхідний №18 від 21.01.2019) у строки, визначені ст. 20 Закону №2939-VI, тому суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області щодо розгляду запиту позивача від 21.01.2019 (вхідний №18 від 21.01.2019) і як наслідок зобов'язати відповідача надати відповідь на вищевказаний запит позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 29) щодо розгляду запиту ОСОБА_2 (вул. Набережна, 23, с. Лукашівка, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19110, ІПН НОМЕР_1) від 21.01.2019 вх. №18.
Зобов'язати Виконавчий комітет Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 29) надати відповідь на запит ОСОБА_2 (вул. Набережна, 23, с. Лукашівка, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19110, ІПН НОМЕР_1) від 21.01.2019 вх. №18.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 11.03.2019.
Суддя В.П. Тимошенко