Справа № 560/4433/18
іменем України
04 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.
за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника відповідача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України від 21.05.2018 №711538/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Прийняти судове рішення про реєстрацію податкової накладної від 03.05.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін на 24 січня 2019 року о 11:30 год.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у вказаному рішенні лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, а саме незрозуміло: чи надані копії документів містять порушення законодавства, а якщо так, то які саме; чи ці копії документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких документів недостатньо; чи існують обидві зазначені умови. Адже позивачем при подачі скарги були виконані всі зауваження, вказані контролюючим органом в рішенні про відмову в реєстрації відмову в такій реєстрації №21.05.2018 №711538/НОМЕР_1 .
Відповідачем було подано до суду Відзив на позовну заяву, згідно якого просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, зокрема, що рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної безпосередньо не створює будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, тому не є індивідуальним актом у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.
Позивач в судове засідання не зявився, просив справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж обставини і докази, які вказані в позові.
Представники відповідачів в задоволенні позовних вимог просив відмовити з вказаних у Відзиві на позовну заяву підстав.
Заслухавши представників відповідачів, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 11.04.2018 року Позивач (Виконавець) уклав із ТОВ «Енселко Агро» (Замовник) договір №СГ 01 ЕЗ на виконання сільськогосподарських робіт (вприскування) (Додаток №1).
03.05.2018 року за фактом виконання умов договору між сторонами було підписано акт прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 955841,38 грн, в тому числі ПДВ 159306,88 грн., що була сплачена ТОВ «Енселко Агро» Позивачу.
По даті виникнення податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 159306,88 грн., Позивачем було складено податкову накладну №3 від 03.05.2018.
Під час рєєстраціїїї в Єдиному реєстрі податкових накладних отримано квитанцію від 17.05.2018, згідно якої «документ прийнято та реєстрація зупинена» та запропоновано «надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН».
17.05.2018 року позивач направив відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го було зупинено, до якого було додано пояснення , таблицю даних платника податку та копії документів на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній №3 для відновлення її реєстрації, про які уже було зазначено вище, зокрема договір №СГ 01 ЕЗ на виконання сільськогосподарських робіт (оприскування), акт прийому передачі виконаних робіт та банківська виписка.
Згідно отриманого рішення комісії ДФС України від 21.05.2018 №711538/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації податкової накладної відмовлено. Як підстава зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме:
«первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)»
ФОП ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до ДФС України, додавши до зазначеної скарги копії документів, що підтверджують наявність у позивача сільськогосподарської техніки необхідної для виконання перед ТОВ «Енселко Агро» своїх зобов'язань, а саме:
- копію договору №071/2018 від 23.02.2018 поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати;
- копію видаткової накладної №ВН-03 -01171від06 квітня 2018 року;
- копію акту приймання-передачі майна №1 171 від 06 квітня 2018 року;
- копію платіжного доручення №19 від 06 квітня 2018 року.
Рішенням комісії з розгляду скарг від 08.06.2018 року №10213/3160121350/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії без змін.
Суд звертає увагу на те, що отримана позивачем квитанція від 17.05.2018 про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом навіть не було вказано про необхідність надання виключно документів (оскільки згідно вказаного вислову "та/або" позивачу була надана можливість надання лише пояснень), при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Проте контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Однак комісія ДФС України з питань розгляду скарг не звернула увагу на вказану обставину, а також не надала оцінку документам, наданим їй позивачем згідно того переліку, який вказаний в обґрунтуванні рішення від 08.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Отже, платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної. Крім того, причина відмови в задоволенні скарги - "надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги", є неконкретизованою, і свідчить про формальний розгляд скарги позивача, що протиправно.
Пунктом 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018, № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №117) визначено, що Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Згідно п.27 Порядку №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018, № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі -Порядок) визначено, що рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
Отже, оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 21.05.2018 №711538/НОМЕР_1 може бути оскаржене тільки в судовому порядку, відповідно до вимог п.18 Порядку, воно порушує права позивача, тому є протиправним, і, відповідно, підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2018, справа №822/1817/18 (провадження К/9901/62472/18), суд не погодився з контролюючим органом, який у касаційній скарзі вказував, що хоча рішення про відмову в реєстрації податкових накладних приймалося Комісією регіонального рівня, проте саму реєстрацію здійснює Державна фіскальна служба України, що унеможливлює пред'явлення позовних вимог в цій частині до відповідача.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що така обставина не впливає на визначення належного відповідача у справі, оскільки вимоги підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 Постанови №117 визначають, що податкова накладна, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної. Ці норми не містять жодної спеціальної вимоги щодо кола суб'єктів, уповноважених на виконання такого судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного суду.
Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням висновку Верховного Суду у справі №822/1817/18 (провадження К/9901/62472/18) вважає, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, і, відповідно, відсутності обов'язку зареєструвати податкову накладну № 6 від 26.03.2018 року, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21.05.2018 №711538/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 03.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1762 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1762 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (вул. Баюка, 29-А,Теофіполь,Хмельницька область,30600 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053 , код ЄДРПОУ - 39292197) Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя ОСОБА_5