про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2019 року м. Рівне№460/414/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №68 о/с від 31.03.2017 в частині звільнення зі служби в поліції у запас збройних сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 2 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу) майора поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області;
поновити позивача з 31.03.2017 на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області;
змінити дату звільнення з 31.03.2017 на 11.08.2017.
Разом з адміністративним позовом позивачем до суду було подано також клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.
У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, ч. 2 ст. 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведеним положенням позивачем до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством (в тому числі, не засвідчені учасником справи із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у нього оригіналу доказу).
Крім того, у позовній заяві відсутня інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів тих письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №68 о/с від 31.03.2017 в частині звільнення зі служби в поліції у запас збройних сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 2 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу) майора поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 25.02.2019, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що лікувався в умовах стаціонару КЗ "Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер" з 09.02.2017 по 10.08.2017, тому позивач не міг вчасно звернутися до суду із даним позовом з об'єктивних причин. Крім того, позивач звертався із заявою до відповідача про перенесення дати його звільнення. Згідно листа від 11.10.2018 №7207/116/05/12-2018 позивачу відмовлено у перенесенні дати звільнення зі служби. Стверджує, що даний лист отримав у лютому 2019 року після повернення з республіки Білорусь, в якій перебував з 03.10.2018 по 30.01.2019. А тому вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, просить його поновити.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини.
Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" (Заява №23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З позовної заяви та копій доданих до неї документів судом встановлено, що оскаржуваний наказ був винесений суб'єктом владних повноважень 31.03.2017. Однак, позивачем в позовній заяві не зазначено коли він дізнався про оскаржуваний наказ. З позовом останній звернувся до суду 25.02.2019.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги вищевикладені обставини та керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду визначений ч.5 ст.122 КАС України з цим позовом. Підстави вказані позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених копії письмових документів з зазначенням щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів долучених документів до позову;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду де вказати інші підстави на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Махаринець Д.Є.