Справа № 420/1376/19
11 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс пром» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс пром» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс пром», згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Так, ГУ ДФС в Одеській області, суб'єкт владних повноважень, звертаючись до суду просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс пром», згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2019 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, позивачу як суб'єкту владних повноважень слід обґрунтувати право на звернення до суду саме з вказаним позовом в загальному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На підтвердження надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач надає до суду описи вкладення з відміткою пошти 05.03.2019 року та квитанції від 05.03.2019 року.
При цьому, з наданого до суду опису вкладення з відміткою пошти 05.03.2019 року
вбачається, що на адресу ТОВ «Фінсервіс пром» направлено копію заяви про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, а не із зверненням в порядку ст. 283 КАС України.
Таким чином, описи вкладення з відміткою пошти 05.03.2019 року та квитанції від 05.03.2019 року не можливо вважати належним доказом відправки позивачем - суб'єктом владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу у розумінні ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 120 від 21.02.2019 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., де в графі призначення вказано - *;101;39398646;3507010;2800,код 22030101 Суд.збір за заявою ГУ ДФС в Одес.обл., ООАС,Пер.до б.пов.;;;.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Разом з тим, як вбачається з позовної платіжного доручення № 120 від 21.02.2019 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., в графі призначення вказано - *;101;39398646;3507010;2800, код 22030101 Суд.збір за заявою ГУ ДФС в Одес.обл., ООАС,Пер.до б.пов.;;;.
Таким чином, платіжним дорученням № 120 від 21.02.2019 року судовий збір у розмірі 1921,00 грн. сплачено не за подання позовної заяви, а за подання заяви про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" позивачем до позову не додано.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом обґрунтування права на звернення до суду саме з вказаним позовом в загальному порядку, надання доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданим документами, сплати судового збору та надання доказів на підтвердження, а також надання доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс пром» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук