27 лютого 2019 року Справа № 160/9541/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2Ю
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
17 грудня 2018 року ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому із врахуванням уточненого адміністративного позову від 08.01.2019 року просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5В.»;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0566691304 про сплату податку на доходи фізичними особами у розмірі 106 018,33 грн. та штрафних санкцій у розмірі 26 504,58 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 04.12.2018 року на адресу ОСОБА_5 надійшов акт від 14.11.2018 року № 65516/04-36-13-04/НОМЕР_1 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року», з якого позивач дізналась, що перевірка була проведена на підставі наказу № 5464-п від 20.09.2018 року. Також, 27 грудня 2018 року позивач отримала податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0566691304 про сплату податку на доходи фізичними особами у розмірі 106 018,33 грн. та штрафних санкцій у розмірі 26 504,58 грн. На думку позивача, відповідачем не дотримано порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскаржуваний наказ не містить жодних підстав для проведення перевірки. Вказує, що копія наказу про проведення перевірки не була отримана ОСОБА_5 до початку перевірки, як цього вимагає пункт 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України. Таким чином, дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки є протиправними, а тому, порушення контролюючим органом процедури повідомлення позивача про призначення та початок проведення перевірки тягне за собою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 20.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_5 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 29 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/9541/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04 лютого 2019 року о 10:30 год.
30 січня 2019 року відповідачем до суду надано пояснення на адміністративний позов, в якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області вказує, що на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органом було прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене наказом від 20.09.2018 року №5464-п, оскільки позивачем не надано жодної відповіді на запит контролюючого органу. Наказ та повідомлення про проведення перевірки було завчасно надіслано засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача. Між тим, конверт було повернуто на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою пошти «за спливом терміну зберігання». За таких обставин, вважають, що позивачка була повідомлена про дату, час та місце проведення перевірки, у зв'язку із чим, твердження про протиправність дій відповідача щодо її проведення, є безпідставними.
04 лютого 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 18.02.2019 року до 14:30 год.
15 лютого 2019 року представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу суду надіслано пояснення на адміністративний позов, в яких зазначено, що згідно з нормами п.п. 164.2.17 п. 164.1 ст. 164 ПК України, додатковим благом, що підлягає оподаткуванню є, в тому числі, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило списання основної суми кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_5 у сумі 533 136,66 грн., тобто, позивачкою в II кварталі 2015 року було отримано додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) кредиту ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 533136,66 грн., Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_5 від ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 533136,66 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався, у зв'язку з чим відповідачем правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 106018,33 грн. та військовий збір у розмірі 7997,05 грн.
18 лютого 2019 року у судовому засіданні представником позивача подано відповідь на відзив, в якому висловлено незгоду з позицією відповідача та зауважено, що підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є невиконання вимог щодо своєчасного повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення.
У судовому засіданні 18.02.2019 року оголошено перерву до 25.02.2019 року до 10:15 год.
25 лютого 2019 року представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надано додаткові пояснення на адміністративний позов, в яких відповідач стверджує, що відправлення документів було надіслано за належною адресою позивача.
У зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі, у судовому засіданні 25 лютого 2019 року оголошена перерва до 27.02.2019 року до 10:00 год.
27 лютого 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позову підстав.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5В.» головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 14.11.2018 року № 65516/04-36-13-04/НОМЕР_1, у висновках якого встановлено порушення позивачем:
- абз. «д» п.п.164.2.17 п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу ІV Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 106018,33 грн.;
- п.п.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв'язку з отримання додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік у розмірі 7997,05 грн.
Копія акту перевірки була направлена на адресу позивача та отримано нею 04.12.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.
18 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0566691304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 106 018,33 грн. та штрафних санкцій у розмірі 26 504,58 грн., яке отримано позивачем 27.12.2018 року.
Вважаючи дії контролюючого органу щодо призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки протиправними, а винесене податкове повідомлення - рішення незаконним, позивачка звернулась до суд із даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Як вбачається з позову, аргументи позивача щодо спірного податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на протиправності наказу та дій контролюючого органу щодо проведення перевірки.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) закріплено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із приписами статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований статтею 78 ПК України, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 якого, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на адресу ОСОБА_5 направлявся запит №20078/10/04-36-13-18 від 19.04.2018 року, в якому контролюючий орган повідомив, що в ході виконання покладених на органи ДФС функцій, згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб встановлено, що в 2-му кварталі 2015 року позивачем було отримано дохід у вигляді додаткового блага (прощення (анулювання) кредитором суми боргу) від ПАТ «УКРСОЦБАНК» в розмірі 533136,66 грн. На підставі викладеного просив протягом 10 робочих днів з дня отримання даного запиту надати завірені належним чином копії наступних документів: повідомлення про анулювання (прощення) суми боргу або додаткового договору; кредитного договору (договору про надання кредиту); паспорту; картки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Вказаний запит було надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5000020257847, проте на адресу відповідача 19.06.2018 року повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання).
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
У зв'язку з не наданням позивачем відповіді та пояснень на запит на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ №5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5В.», яким визначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 08.11.2018 року тривалістю 3 робочих днів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Також відповідачем виписано повідомлення №2521 від 20.09.2018 року.
Наказ №5464-п від 20.09.2018 року та повідомлення №2521 від 20.09.2018 року було надіслано на адресу позивача 04.10.2018 року засобами поштового зв'язку рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 4900063910401), що підтверджується матеріалами справи, проте конверт повернувся до відповідача з відміткою пошти про причини невручення: «Відправлення не вручене під час доставки: інші причини».
Суд зазначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Згідно з абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, запит контролюючого органу від 19.04.2018 року №20078/10/04-36-13-18 про надання інформації було направлено на адресу позивача: 50086 АДРЕСА_1 та повернуто 19.06.2018 року на адресу контролюючого органу у зв'язку із його неврученням.
Наказ про проведення перевірки від 20.09.2018 року № 5464 - п та повідомлення №2252 від 20.09.2018 року, були направлені 04.10.2018 року на адресу позивача: 50040 АДРЕСА_2 та повернуто на адресу контролюючого органу у зв'язку із його неврученням. При цьому, згідно відомостей з сайту Укрпошти, незважаючи на зазначення на конверті замість «АДРЕСА_3» - «АДРЕСА_4», кореспонденція була перенаправлена на поштове відділення № 86, яке обслуговує адресу: АДРЕСА_5. Однак, і за фактичною адресою місця проживання позивачки поштове відправлення вручено не було та було повернуто на адресу відповідача.
Акт перевірки від 14.11.2018 року № 65516/04-36-13-04/НОМЕР_1 було направлено на адресу позивача: АДРЕСА_5, що підтверджується наявною в матеріалах справи ксерокопією конверту та було отримано позивачкою 04.12.2018 року, про що вона зазначила в позовній заяві.
Тобто, позивачка, не зважаючи на неточності у зазначенні адреси місця проживання на кореспонденції, що направлялась на її адресу контролюючим органом, отримувала її, оскільки поштові відділення самостійно перенаправляли кореспонденцію за місцем обслуговування - АДРЕСА_1, (поштове відділення №86).
Крім того, суд зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що згідно відомостей сайту Кривий Ріг. Pro, вказана інформація про вулиці, проспекти, які обслуговуються за індексом «50086», зокрема, у переліку назв, вказується проспект Гагаріна 51 (вулиця Гагаріна за даним індексом не вбачається).
За таких обставин, судом відхиляються доводи позивачки стосовно неповідомлення її про проведення перевірки у зв'язку із невірно вказаною адресою місця її проживання, оскільки нею самою не заперечується факт того, що поштова кореспонденція від ГУ ДФС у Дніпропетровській області нею отримувалась і при неточно вказаній адресі.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
В ході розгляду справи було встановлено, що підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_5 явився факт ненадання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу щодо недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків від 19.04.2018 року №20078/10/04-36-13-18, у зв'язку із чим, відповідачем правомірно було призначено перевірку у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
За таких обставин, підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 5464-п від 20.09.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5В.», відсутні.
Стосовно позовних вимог в частині протиправності дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, суд зазначає, що оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до норм Податкового кодексу України, була належним чином повідомлена про призначення перевірки, час та місце її проведення, підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні.
При цьому судом відхиляються посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.09.2018 року по справі № 821/595/17, стосовно того, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії (в даному випадку спірне податкове повідомлення-рішення) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24 січня 2019 року у справі №826/13963/16 (адміністративне провадження №К/9901/40298/18), за змістом якої правові наслідки оскаржуваних дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок (у тому числі наказів про призначення перевірки) є вичерпаними у випадку проведення перевірки, а тому, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2018 року № НОМЕР_2 про донарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 106 018,33 грн. та штрафних санкцій у розмірі 26 504,58 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено та представником позивача не заперечувалось, що між ОСОБА_7 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір кредиту № 120/07-KB/021 від 15 травня 2007 року.
На підставі заяви позичальника від 19.06.2015 року, керуючись пунктом 3.2 Договору про внесення змін №1 від 19 червня 2015 року до Договору кредиту № 120/07-KB/021 від 15 травня 2007 року про здійснення анулювання (прощення) заборгованості за Договором кредиту в загальній сумі: 25024,33 доларів США, з якої: основна заборгованість по кредиту складає: 25024,33 доларів США, ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило списання основної суми кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_5 у сумі 533 136,66 грн. за курсом Національного банку України станом на 19.06.2015 року.
При цьому, ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило позивача про те, що у відповідності до вимог п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у зв'язку з анулюванням (прощенням) заборгованості боржник повинен самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за Кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації. Вказаний факт підтверджується особистим підписом позивача у заяві від 19.06.2015 року (а.с. 73).
Між тим, 09.02.2016 року ОСОБА_5 подано до Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (реєстраційний номер НОМЕР_3), у рядку 10.9 «інші доходи» якої не відображено суму отриманого доходу від анулювання (прощення) заборгованості за кредитом від ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 533136,66 грн., податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості не нараховано.
Пунктом 179.1 статті 179 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
При цьому, підпунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Таким чином, анульована (прощена) сума кредиту (тіла) повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо у порядку визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України та відповідно до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі №826/6380/15.
За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, та вважає, що позивач повинна була сплатити податок з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, та військовий збір, а також відобразити ці суми у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, в порядку встановленому положеннями Податкового кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем правомірно донараховано позивачу суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 106 018,33 грн., у зв'язку із чим, підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2018 року № НОМЕР_2, відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем в ході розгляду справи не доведено належними доказами відсутність обов'язку відобразити суми отриманого доходу у вигляді додаткового блага у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік., а також сплати податку на доходи з фізичних осіб.
В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, було доведено належними доказами правомірність призначення і проведення перевірки, та прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 (50027, АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 05 березня 2019 року.
Суддя ОСОБА_1