Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
Справа № 541/99/19
№ провадження 1-кп/541/96/2019
11 березня 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, утриманців не маючого, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
За обвинувальним актом, 10 грудня 2018 року близько 9 години, ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в Миргородській християнській громаді «Салім», яка розташована за адресою: м. Миргород, вул. Лікарняна, 1, в одному із приміщень помітив на столі мобільний телефон марки «Samsung» модель «GТ-І9300І» в корпусі білого кольору.
Далі ОСОБА_4 під дією раптово виниклого умислу, направленого на вчинення крадіжки мобільного телефону, а саме на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що власник та інші сторонні особи за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Samsung» модель «GТ-І9300І» в корпусі білого кольору, вартістю 1350 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1350 гривень.
Органом досудового розслідування протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
28 лютого 2019 року у даному кримінальному провадження між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентне 850 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
В поданій на затвердження суду угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч. 3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Даний злочин згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ст. 474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_6 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п.2 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. 314; 373; 374; 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 28 лютого 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12018170260000992.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Речовим доказом по справі -мобільним телефоном «Samsung» модель «GТ-І9300І», що перебуває на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 дозволити потерпілому розпоряджатися на власний розсуд, як власністю.
Процесуальні витрати по справі в сумі 572 грн. (п'ятсот сімдесят дві гривні), які пов'язані із залученням експерта стягнути із ОСОБА_4 користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_7