Справа №461/8494/18
04 березня 2019 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Мисько М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (паспорт серії CO № ЕК252 691, виданий 10.06.2009 р. органом МВС України № 7316; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1; місце проживання: 04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. № 19-Г/204) до Київської міської митниці ДФС (адреса: 03124. м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-А; ЄДРПОУ: 39422888), Львівської митниці ДФС (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 39420875) про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови про порушення митних правил № 5973/20900/18 від 30 жовтня 2018 року; визнання незаконною бездіяльність, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, Львівської митниці ДФС про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови про порушення митних правил № 5973/20900/18 від 30 жовтня 2018 року; визнання незаконною бездіяльність.
Свої вимоги мотивує тим, що Львівською митницею ДФС щодо ОСОБА_1 була винесена постанова у справі про порушення митних правил №5973/20900/18, якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено стягнення - 17 000,00 грн. штрафу. Порушення полягало у тому, що 04 січня 2018 р. ним на митну територію України з ОСОБА_2 був ввезений автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. RPZ33LН, VІN - 9BWGR61J654012058 в митному режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів», тобто до 01 березня 2018 року. Однак, автомобіль у вказаний строк з території України вивезений не був.
З постановою митниці позивач не погоджується та вважає її протиправною у зв'язку з тим, що 26 лютого 2018 року сталася поломка автомобіля. При цьому наголосив, що він у відповідності до вимог законодавства повідомив найближчий митний орган, а саме Київську міську митницю ДФС про обставини, які унеможливлюють вивезення транспортного засобу, а від так вчинив всі дії для належного виконання покладеного на нього обов'язку контролю за дотриманням вимог митного законодавства.
Просить суд визнати протиправною, незаконною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил і визнати незаконною бездіяльність Київської міської митниці ДФС.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
29 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив, згідно якого представник відповідача - Львівської митниці ДФС, просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 не надав належних доказів, про те що ввезений ним на митну територію України транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. RPZ33LН перебував у стані, визначеному ч.1 ст.460 МК України. Наведена позивачем причина порушення строку тимчасового ввезення не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності. Зазначає, що жодних доказів, що ремонту транспортний засіб позивача потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, у відповідності до статті 460 МК України, подані позивачем документи, не містять /а.с. 30-35/.
10 грудня 2018 року Київська міська митниця ДФС скерувала на електронну адресу суду доповнення до відзиву. Вказала, що на підставі отриманої інформації, встановлено, що з 26.02.2018 р. по 13.10.2018 р. автомобіль марки «VW» модель «GOLF», д.н.з. RPZ33LH, VIN № 9BWGR61J654012058, перебував на території TOB «Пасаж -Авто» без проведення будь-яких ремонтних робіт. Київська міська митниця ДФС звертає увагу суду, що технічна несправність автомобіля не може бути обставиною непереборної сили. В свою чергу, позивачем не надано докази, що автомобіль марки «VW» модель «GOLF» ремонтувався з 26.02.2018 р. по 14.10.2018 р. та обставини ремонту автомобіля завадили йому вчасно виїхати за митну територію країни. З матеріалів справи вбачається, що перебування автомобіля на території України з 26.02.2018 р. по 14.10.2018 р. залежало виключно від самого позивача ОСОБА_1 /а.с. 43, 44/.
11 грудня 2018 року на адресу суду надійшов відзив, згідно якого представник відповідача - Київської міської митниці ДФС, просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що справний технічний стан автомобіля - це обов'язок власника/водія. Безвідповідальне ставлення до транспортного засобу в розумінні Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, не відноситься до обставин непереборної сили. Також в повідомленні позивач необґрунтовано застосовує норму ст. 95 Митного кодексу України, що стосується строків транзитних перевезень, оскільки автомобіль ввезено в режимі тимчасового ввезення, згідно ст. 380 Митного кодексу України, строком на 60 днів. ОСОБА_1 того, позивачем до матеріалів справи не долучено доказів подання до органу митниці документів, що можуть підтвердити обставини непереборної сили.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та просили задовольнити.
Представник відповідача - Київської міської митниці ДФС в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та доповненні до відзиву. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - Львівської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлені наступні обставини.
28 вересня 2018 року, близько 22:10 год., в ході митного контролю транспортного засобу «Volkswagen», р.н. КSU03N7, у якому прямував ОСОБА_1, який перебуває на тимчасовому консульському обліку у консульській установі України за кордоном та внесення даних про нього в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМС України встановлено, що позивачем, 04.01.2018 року через митний пост «Кельменці» Чернівецької митниці було ввезено на митну територію України автомобіль марки «Volkswagen» VIN 9BWGR61J654012058, р.н. RPZ33LH, в митному режимі «тимчасове ввезення», під письмове зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу від 04.01.2018 № UA408070/ 2017/ 000044, у термін - до 01.03.2018 р.
По даному факту, 28 вересня 2018 року державним інспектором ВМО № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №5973/20900/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу «Volkswagen», р.н. RPZ33LH більше, ніж на десяти діб /а.с. 21-24/.
30 жовтня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 за результатами розгляду справи, на підставі протоколу, складено постанову про порушення митних правил №5973/20900/18 за ч.3 ст.481 Митного кодексу України та накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст.380 МК України встановлено, що громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до частини 3 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:
1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;
2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
ОСОБА_1 цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені і тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Таким чином, законодавець чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, зокрема, передбачене ст. 481 МК України. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, при цьому обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.
Пунктом 5 розділу VIIІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Не погоджуючись з винесеною 30 жовтня 2018 року постановою, ОСОБА_1 вказував, що був позбавлений можливості доставити свій автомобіль для вивезення з території України в передбачений законом строк, оскільки 26 лютого 2018 р. автомобіль «Volkswagen», р.н. RPZ33LH поламався та потребував на ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС із повідомлення /а.с. 12/. Вказав, що транспортний засіб «Volkswagen», р.н. RPZ33LH не може бути вивезений за межі митної території України у встановлений строк у зв'язку з ремонтом АКПП і очікуванням запасних запчастин та зазначив місцезнаходження автомобіля. До листа долучив довідку ТОВ «Пасаж-Авто» № 1 від 26.02.2018 року. У відповідь на вказаний лист Київська міська митниця повідомила ОСОБА_1, що обставини викладені в його заяві внесені до АСМО «Інспектор» /а.с. 13/.
При цьому, зі змісту постанови вбачається, що 28 вересня 2018 року в поясненнях причин не вивезення транспортного засобу ОСОБА_1 вказав зазначені обставини.
Факт перебування автомобіля на ремонті підтвердив: заказом - нарядом ТОВ «Пасаж-Авто» № 122 від 26.02.2018 року /а.с. 14 /; копією чеку про сплату послуг СТО (квитанція до прибуткового касового ордеру № 57 від 14 жовтня 2018 року /а.с. 15/.
Згідно бази даних Диспетчера зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску, автомобіль було вивезено позивачем 14 жовтня 2018 року /а.с. 70/.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що автомобіль перебував на ремонті з 26 лютого 2018 року у ТОВ «Пасаж-Авто». Виконувалися роботи по заміні коробки передач.
На підставі аналізу вказаних документів суд встановив, що з 26 лютого 2018 року по 14 жовтня 2018 року автомобіль позивача перебував на ремонті в ТОВ «Пасаж-Авто» на вулиці Лугова, 15 у місті Києві.
На підставі системного аналізу законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до переконання, що усунення несправності в роботі автомобіля «Volkswagen», р.н. RPZ33LH, яка виникла незалежно від волі особи та спричинила пошкодження транспортного засобу, потребувало певного часу для відновлення можливості переміщення вказаного транспортного засобу з метою забезпечення виконання вимог законодавства України щодо вивезення такого за межі митної території України, про що відповідача було повідомлено у межах десятиденного строку. Технічну несправність автомобіля підтверджено документами, виданими уповноваженою особою, та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
Позивач належними та допустимими доказами довів суду, що він в межах строку повідомив митний орган, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, про наявність обставин непереборної сили, за яких позивач був позбавлений можливості у визначений МК України строк вивезти транспортний засіб за межі митної території України, зокрема подав повідомлення з відомостями, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб як такий, що перебував під митним контролем, а також про місцезнаходження транспортного засобу. Окрім того, позивач надав обґрунтовані докази на підтвердження обставин ремонту автомобіля, що спричинила несправність цього транспортного засобу, а також надав усі необхідні документи, що обґрунтовують відсутність вини у протермінуванні строку тимчасового ввезення.
Доводи відповідача про відсутність обставин непереборної сили в розумінні статті 192 Митного кодексу України суд відхиляє, оскільки контролюючим органом не доведено здатність експлуатації транспортного засобу, у зв'язку його поломкою та можливість вивезти автомобіль позивачем в передбачений Законом термін.
Дане твердження узгоджується з правовим висновком, який наданий Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року №357/2754/17.
Аналізуючи подані позивачем документи та докази, відповідач дійшов хибного висновку про порушення позивачем митних правил.
Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, відповідачем не доведено, що позивач, як передбачено ст.458 Митного кодексу України, вчинив протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, не довів, що дії позивача були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем.
Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно якого права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Таким чином, суд вважає, що дії позивача ОСОБА_1 не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, а тому оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст.481 МК України і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення необхідно закрити.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
Так, позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №5973/20900/18 від 30 жовтня 2018 року та визнання незаконною бездіяльності Київської міської митниці ДФС.
Однак, позовна вимога про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, незаконним та визнання незаконною бездіяльність Київської міської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку така охоплюється вимогами щодо її скасування.
Відтак ефективним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача є задоволення заявлених вимог щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил, що відповідає положенням ч.3 ст.286 КАС України.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову у справі про порушення митних правил № 5973/20900/18 від 30 жовтня 2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволені позову в частині вимог про визнання протиправною, незаконною постанову у справі про порушення митних правил № 5973/20900/18 від 30 жовтня 2018 року та визнання незаконною бездіяльність Київської митниці ДФС - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 11 березня 2019 року.
Суддя Волоско І.Р.