Справа № 509/1477/18
12 березня 2019 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
в залі суду смт.Овідіополь розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 переховувався від суду у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
11.03.2019 року обвинувачений ОСОБА_6 затриманий та 12.03.2019 року доставлений до суду.
Прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор вважає, що існують ризики скоєння нового злочину та переховування від суду, а на його думку, інший, більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Потерпіла підтримала позицію прокурора.
Захисник просить суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що обвинувачений сам з'явився до правоохоронних органів, раніше не судимий, має постійне місце мешкання та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органі досудового розслідування та/або суду;
2)знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний,обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як зазначено у ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст.194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що обвинувачений сам з'явився до правоохоронних органів, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також те, що раніше до обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, вважаю, що прокурором жодним чином не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам, в зв'язку з чим вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити, застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у вигляді домашнього арешту.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 314 КПК України, суд
В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
На час судового провадження застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- заборонити залишати місце постійного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та про місце працевлаштування.
Ухвалу на виконання надіслати до відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому положення ст.181 ч.5 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1