вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" лютого 2019 р. Справа № 911/2346/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави (адреса: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, код 02909996)
до 1) ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області
(адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 23569369)
2) Державного підприємства “Вищедубечанське лісове господарство”
(адреса: 07342, Київська обл., Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1А, код 00992094)
про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право постійного користування земельними ділянками
за участю представників:
прокурора - Івашин О.Є.;
відповідача-1 - не з'явився;
відповідача-2 - не з'явився.
Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», в якій просить суд:
- Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 03.07.12 № 1385 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, площею 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, площею 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901, площею 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, площею 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, площею 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, площею 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, площею 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904;
- Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 23.08.12 № 1759 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, площею 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, площею 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000.33:023.0901, площею 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, площею 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, площею 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, площею 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, площею 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904;
- Визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками, видані державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство»: серії ЯЯ № 140186 на площу 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901; серії ЯЯ № 140187 на площу 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902; серії ЯЯ № 140188 на площу 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901; серії ЯЯ № 140189 на площу 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902; серії ЯЯ № 140190 на площу 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903; серії ЯЯ № 140191 на площу 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901; серії ЯЯ № 140192 на площу 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902; серії ЯЯ № 140194 на площу 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення інтересів держави, оскільки протиправне отримання відповідачем-2 земельних ділянок у постійне користування та безпідставне позбавлення його права користування на частину земель суперечить чинному законодавству. В зв'язку з чим, розпорядження ОСОБА_1 РДА №1385 від 03.07.2012 та №1759 від 23.08.20.12, а також, державні акти на право постійного користування земельними ділянками видано з порушенням вимог закону, внаслідок чого є незаконними.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.12.2018
12.02.2019 через канцелярію суду представник відповідача 2 подав пояснення на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що прокурором не показує графічно, де знаходиться земельні ділянки, цільове призначення яких було змінено та які було передано у приватну власність. Експертизи для порівняння даних меж не проводилось та не заявлялось клопотань щодо її проведення. Також, відповідач зазначає, що посилання позивача що ОСОБА_1 РДА не мала повноважень надавати землі у постійне користування, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 РДА не надавала у постійне користування, а провела оформлення земельних ділянок після проведеної інвентаризації земель.
Просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави та відмовити у задоволенні позову.
10.01.2019 через канцелярію суду прокурор долучив до матеріалів справи лист КДП «Київгеоінформатика» від 14.12.2018 №01-01/295 та додані картографічні матеріали, які підтверджують факт невідповідність місця розташування та конфігурації земельних ділянок, сформованих на підставі оскаржуваних розпоряджень, землям, що перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ №003309.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2019 постановлено закрити підготовче засідання у справі, розгляд справи по суті призначено на 21.02.2018
14.02.2019 через канцелярію суду прокурор долучив до матеріалів справи лист КДП «Київгеоінформатика» від 05.11.2018 №01-01/128. Прокурор зазначив, що саме з даного листа вперше встановлено факти невідповідності місця розташування та конфігурації спірних земельних ділянок.
14.02.2019 через канцелярію суду прокурор долучив до матеріалів справи додаткові письмові пояснення.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державне підприємство “Вищедубечанське лісове господарство” є користувачем земельних ділянок для ведення лісового господарства на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району загальною площею 1446,5 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії II-КВ № 003309 та матеріалів лісовпорядкування (планшети, таксаційні описи, тощо).
ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 14.10.2009 №7-25/5936 надано дозвіл Державному підприємству “Вищедубечанське лісове господарство” на проведення інвентаризації земельної ділянки на території Лебедівської сільської ради за межами населеного пункту.
Розпорядженням ОСОБА_1 райдержадміністрації від 07.09.2010 № 2173 створено комісію з проведення інвентаризації зазначених земель лісогосподарського призначення. У пункті другому даного Розпорядження комісії доручено, зокрема, опрацювати та погодити площі земель державної власності, які можуть бути надані під заліснення в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. За результатами, внести державній адміністрації, сільській, селищній, міській радам пропозиції щодо передачі таких земель під заліснення та забезпечити оперативне виготовлення державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу необхідної документації із землеустрою.
Крім цього, доручено визначити площі земель державної власності, на яких відбулося природне самозаліснення та внести пропозиції державній адміністрації щодо передачі їх у постійне користування лісогосподарським підприємствам, що належать до сфери управління Держкомлісгоспу.
Розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 25.05.2012 № 1116 Державному підприємству “Вищедубечанське лісове господарство” надано дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту) для встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру.
На підставі зазначеного Розпорядження ПП “Експертиза-Центр” виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок.
Згідно з пояснюючою запискою до технічної документації, вказана вище інвентаризація проводилась у зв'язку з вилученням лісових земель загальною площею 115,7818 га.
Розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 03.07.2012 № 1385 затверджено вищезазначену технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, наданих в постійне користування Державному підприємству “Вищедубечанське лісове господарство” на території Лебедівської сільської ради.
Розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 23.08.2012 №1759 надано дозвіл Державному підприємству “Вищедубечанське лісове господарство” на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Державного підприємства “Вищедубечанське лісове господарство” загальною площею 1287,2770 га на території Лебедівської сільської ради (за межами населеного пункту).
10.10.2012 ДП «Вищедубечанське лісове господарство» видано нові державні акти на право постійного користування земельними ділянками на загальну площу лісів 1287,2770 га, у тому числі серія ЯЯ № 140186 на площу 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901; серії ЯЯ № 140187 на площу 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902; серії ЯЯ № 140188 на площу 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901; серії ЯЯ № 140189 на площу 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902; серії ЯЯ № 140190 на площу 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903; серії ЯЯ № 140191 на площу 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901; серії ЯЯ № 140192 на площу 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902; серії ЯЯ № 140194 на площу 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904, які управління Держкомзему у ОСОБА_1 районі у встановленому законом зареєстровані.
З урахуванням вилучених земель розташування, конфігурація, межі та площа земельної ділянки (з 65,475 га - на 60,0607 га), на які видано державні акти серії ЯЯ № 140186 на площу 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, серії ЯЯ № 140187 на площу 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, серії ЯЯ № 140188 на площу 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901, серії ЯЯ № 140189 на площу 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, серії ЯЯ № 140190 на площу 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, серії ЯЯ № 140191 на площу 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, серії ЯЯ № 140192 на площу 3,536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, серії ЯЯ № 140194 на площу 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904, не відповідають межам земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003309 від 24.09.98.
Прокурор зазначає, що в результаті інвентаризації земель ДП «Вищедубечанське лісове господарство» набуло право постійного користування на земельні ділянки, рішення про надання яких жоден орган державної влади у встановленому ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України порядку не приймав. Крім того, без передбаченої ст. 149 Земельного кодексу України процедури вилучення земель та прийняття органом виконавчої влади відповідного рішення вказане державне підприємство позбавлено права користування на частину лісових земель.
Зазначені обставини, на думку прокурора, призвели до незаконної зміни цільового призначення земель, що не перебували у користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», та безпідставного виведення вказаних земель державної власності з категорії лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 164 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» перебувають під особливою охороною від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
З огляду на викладене, прокурор стверджує, що зазначені Розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації прийнято та Державні акти на право постійного користування земельними ділянками видано з порушенням вимог закону, внаслідок чого вони є незаконними і повинні бути визнані недійсними.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Незаконне надання в користування та безпідставне позбавлення речового права на спірні земельні ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.
Зазначене відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних розпоряджень суперечить принципам регулювання земельних відносин в ОСОБА_2, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.15 із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 482 від 22.07.16 та № 917 від 23.11.16 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.
Відповідно до п. 5-1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними розпоряджень щодо розпорядження землями та державних актів на право постійного користування.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з відповідним позовом, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.
Вказана позовна заява, як захід прокурорського реагування, направлена, насамперед, на захист інтересів держави, оскільки протиправне отримання ДП «Вищедубечанське лісове господарство» земельних ділянок у постійне користування та одночасне безпідставне позбавлення держави права користування на частину земель в особі відповідача-2, суперечить принципам регулювання земельних відносин в ОСОБА_2, які закріплені у ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в ОСОБА_2 принципів регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про землеустрій” (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Статтями 116, 123 Земельного кодексу України передбачено, що набуття прав на землю державної та комунальної власності юридичною особою здійснюється виключно за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Так само, відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Водночас, вивченням вищевказаної технічної документації встановлено, що при фактичному збереженні загальної площі лісових земель, що залишилась після вилучення, конфігурація, межі та площа окремих земель лісогосподарського призначення значно змінилися, проте такі зміни не пов'язані з раніше прийнятими рішеннями органів державної влади про вилучення земель з постійного користування державного підприємства та держлісфонду. Тобто, в одних випадках, землі, які ніколи не відносились до земель лісогосподарського призначення включено до цієї категорії земель, а в інших - землі лісогосподарського призначення, які ніколи не вилучались з державного лісового фонду, виключено з цієї категорії земель.
Отже, з урахуванням вилучених земель розташування, конфігурація, межі та площа земельної ділянки (з 65,475 га - на 60,0607 га), на які видано державні акти серії ЯЯ № 140186 на площу 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, серії ЯЯ № 140187 на площу 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, серії ЯЯ № 140188 на площу 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901, серії ЯЯ № 140189 на площу 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, серії ЯЯ № 140190 на площу 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, серії ЯЯ № 140191 на площу 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, серії ЯЯ № 140192 на площу 3,536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, серії ЯЯ № 140194 на площу 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904, не відповідають межам земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003309 від 24.09.98.
Таким чином, в результаті інвентаризації земель ДП «Вищедубечанське лісове господарство» набуло право постійного користування на земельні ділянки, рішення про надання яких жоден орган державної влади у встановленому ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України порядку не приймав.
Відповілно до ст. 19 Земельного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовілносин), землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, землі лісогосподарського призначення.
Як визначено ст. 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про землеустрій” (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Абзацем 1 ст. ч. 1 ст. 166 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції на момент винесення спірних Розпоряджень), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
У відповідності ч. 4 вказаної статті, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
В силу ст. 21 Земельного кодексу України (в редакції на момент винесення спірних Розпоряджень) передбачає, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Також, ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції на момент винесення спірних Розпоряджень) було передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
В той же час, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Таким чином, в порушення наведених норм законодавства, за спірними Розпорядженнями частина земель вибула з лісогосподарських земель, частина земель набула статусу лісогосподарських, тобто відбулась зміна цільового призначення земель без розроблення проектів землеустрою, як того вимагає чинне законодавство.
Зміна цільового призначення земель та надання земельних ділянок у користування, що пов'язано зі зміною цільового призначення та зміною меж земельних ділянок, має відбуватись на підставі проектів землеустрою, а не на підставі технічної документації.
Згідно ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Як визначено ст. 21 ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”, місцева державна адміністрація, зокрема, розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності.
Згідно ст. 32 Лісового кодексу України (на момент видання спірних Розпоряджень), районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території, зокрема приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (чинної на момент винесення спірних Розпоряджень) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.)
Частина 9 вказаної норми визначає, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацію шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України “Про особливості утворення утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Крім того, Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 27 Лісового кодексу України (на момент видання спірних розпоряджень) Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин, зокрема, передає у власність, надає у постійне користування для несільськогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про перевищення повноважень ОСОБА_1 районною державної адміністрацією при прийнятті розпоряджень від 03.07.2012 року № 1385 та від 23.08.2012 року № 1759, а отже наявність підстав для визнання вказаних розпоряджень недійсними в частині земельних ділянок площею 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, площею 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, площею 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901, площею 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, площею 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, площею 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, площею 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, площею 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904.
Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Припинення права власності особи на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу як підстави виникнення такого права, тобто визнанням недійсних державних актів на право власності на земельні ділянки.
Таким чином, отримані ДП «Вищедубечанське лісове господарство» державні акти на право постійного користування земельними ділянками видано на підставі незаконних розпоряджень ОСОБА_1 райдержадміністрації, а тому також підлягають визнанню недійсними.
Щодо заявленої відповідачами позовної давності, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вказано в ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 253, 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 05.11.2018 №01-01/1288 інформацію щодо земельних ділянок з відповідними додатками (схемами накладення земельних ділянок) прокуратурою отримано після 05.11.2018.
Таким чином, суд не має підстав вважати, що прокурором пропущений строк позовної давності.
В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів, у розмірі 17620,00 гривень, а саме по 8810,00 гривень з кожного.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 03.07.2012 № 1385 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, площею 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, площею 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901, площею 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, площею 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, площею 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, площею 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, площею 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904.
3. Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 23.08.12 № 1759 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901, площею 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902, площею 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000.33:023.0901, площею 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902, площею 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903, площею 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901, площею 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902, площею 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904.
4. Визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками, видані державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство»: серії ЯЯ № 140186 на площу 18,1018 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0901; серії ЯЯ № 140187 на площу 3,2580 га з кадастровим номером 3221884000:33:024:0902; серії ЯЯ № 140188 на площу 11,1010 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0901; серії ЯЯ № 140189 на площу 2,0002 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0902; серії ЯЯ № 140190 на площу 2,6943 га з кадастровим номером 3221884000:33:023:0903; серії ЯЯ № 140191 на площу 13,7559 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0901; серії ЯЯ № 140192 на площу 3,0536 га з кадастровим номером 3221884000:33:021:0902; серії ЯЯ № 140194 на площу 6,0959 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0904.
5. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; ідентифікаційний код 23569369) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_2, 27/2; ідентифікаційний код 02909996) 8810,00 гривень в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
6. Стягнути з Державного підприємства “Вищедубечанське лісове господарство” (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1А) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_2, 27/2; ідентифікаційний код 02909996) 8810,00 гривень в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 28.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.03.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Д. Лилак