28.02.2019 р. Справа № 914/1339/18
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», м. Київ, про грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець», м. Трускавець, Львівська область, в сумі 74983452,00 грн.
у справі за заявою: Лагодича Миколи Миколайовича, м. Дрогобич, Львівська область
про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» (вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 32404113)
Суддя Артимович В.М.,
Секретар судового засідання Струк Н.Р.
За участю представників:
від кредитора: Комар М.В. - представник;
від боржника: не з'явився;
розпорядник майна: Ісканін М.С. - представник;
від заявника (ТзОВ "ФК "Поліс"): Мусаковський А.В. - представник.
16.10.2018 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 2701/18 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» поступила заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» в сумі 74983452,00 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2018 р. повідомлено ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс», що до заяви з вимогами до ТзОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець» в сумі 74983452,00 грн. не надано належного доказу сплати судового збору, та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.11.2018 р. заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» прийнято до розгляду.
У поданій заяві зазначено, що загальна сума заборгованості по кредитному договору перед ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» становить 77967447,00 грн. У зв'язку з набуттям заявником у власність предмету іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що становить 2983995,00, загальна сума заборгованості боржника становить 74983452,00 грн.
Заява з грошовими вимогами до боржника розглянута розпорядником майна, яким у визнанні грошових вимог ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» відмовлено в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 05.11.2018 р. за № 828.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників заявника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, суд встановив наступне.
09.09.2008 р. між ВАТ «ВТБ Банк» та фізичною особою-підприємцем Лагодич М.М. укладено кредитний договір за № 10.128/08-КД.
Предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів на таких умовах: сума кредиту 1300000,00 доларів США, строк кредитування 7 років до 08.09.2015 р., проценти за користування кредитом 16 відсотків річних, а позичальник зобов'язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в порядку і в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно п. 4.1 договору банк зобов'язаний надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на строк, що встановлені в п. 1.1 кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених кредитним договором.
Позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором. У день підписання кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити на рахунок банку № 611189200000 у Львівській Філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 385316 комісію за видачу кредиту в розмірі 1% від суми кредиту. Комісія сплачується в національній валюті України до надання кредиту. У разі внесення змін до кредитного договору в частині збільшення суми кредиту позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за видачу збільшеної суми кредиту в розмірі 1% від суми збільшення. Комісія сплачується в національній валюті України до надання кредиту/збільшення. Сплатити або компенсувати банку всі платежі та комісії, пов'язані з укладанням кредитного договору, договору застави (п.п. 5.1-5.3 договору).
Пунктом 7 кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання позичальника за кредитним договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором банк має право на договірне списання суми боргу з рахунків позичальника та/або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язань позичальника, вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя (гаранта). У разі недостатності або відсутності коштів у валюті кредиту для погашення кредиту або процентів за його користування банк має право на договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунку позичальника, в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в валюті кредиту і продаж стягненої іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України. При цьому позичальник уповноважує банк списати суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій по купівлі-продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку України, суму комісії банку за купівлю іноземної валюти зі свого рахунку № 26002501009616.980 у Львівській Філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 385316. Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів незалежно від настання строку виконання зобов'язань у випадках, передбачених п. 5.5 кредитного договору.
У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми
прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання перед банком по кредитному договору щодо повернення суми кредиту не виконав.
09.09.2008 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ВАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець» укладено іпотечний договір.
Предметом цього договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.3 цього договору для забезпечення виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 10.128/08-КД від 09.09.2008 р. та будь якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання). Згідно з кредитним договором іпотекодержатель надав позичальнику кредит у сумі 1300000,00 доларів США зі строком повернення до 08.09.2015 р. та з сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16 (шістнадцять) відсотків річних. Сплата іпотекодержателю процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюються щомісячно в порядку встановленому кредитним договором. Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, а саме : будівлю Палацу культури «Мир», за планом земельної ділянки позначеною літерою «А 3» цегляна, що знаходиться за адресою: м. Трускавець Львівської області на вулиці Бориславській, 47, яка належить йому на праві власності, і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 7774,7 кв.м. Вказаний предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні іпотекодавця згідно договору оренди землі, укладеного 15 березня 2006 р., зареєстрованого у Трускавецькому відділі Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 березня 2006 р. за № 040644600047. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САА № 112892), виданого 09.09.2004 р. Виконкомом Трускавецької міської ради на підставі рішення № 176 від "30" липня 2004 р. Право власності зареєстроване Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 09 вересня 2004 року в книзі № 5 за номером запису 259, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4687471, реєстраційний № 7377043.
Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 20100531 від 03.09.2008 р., вартість предмету іпотеки становить 2582760,82 грн. Предмет іпотеки сторони оцінили в 15158333,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 3124720,78 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2015 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» та ПАТ «ВТБ Банк» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами за № 21МБ. У відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право частинами у чотири етапи передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного договору із зазначенням ціни додаткової угоди до договору, розміру заборгованостей боржників та підписанням реєстру прав вимог та акту приймання - передачі документації, зразок якого наведено у додатку 2 до договору. Розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимог вказується у кожній окремій додатковій угоді цього договору (п. 2 договору).
Згідно п. 3.1.3 договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору та реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни додаткової угоди до договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, зазначеним у відповідному реєстрі прав вимоги, а також їх зобов'язань по договорам забезпечення. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відступлення права вимоги за договорами застави, що укладені у забезпечення зобов'язань боржників за кредитними договорами та не засвідчені, нотаріально, здійснюється шляхом укладення сторонами окремих договорів про відступлення права вимоги за такими договорами застави в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. Відступлення права вимоги за договорами застави/іпотеки, що засвідчені нотаріально та укладені у забезпечення зобов'язань боржників за кредитними договорами, здійснюється шляхом укладення сторонами нотаріально засвідчених договорів про відступлення права вимоги за такими договорами в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. При цьому всі витрати за нотаріальне посвідчення таких договорів здійснюється за рахунок нового кредитора і не включається до ціни договору.
На виконання вимог договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами від 18.11.2015 р. за № 21МБ сторонами було укладено та підписано додаткову угоду від 27.11.2015 р. за № 1 та реєстр прав вимоги від 27.11.2015 р. за № 1/2.
Також судом встановлено, що між ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» та ПАТ «ВТБ Банк» 01.12.2015 р. укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави.
Згідно п. 1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує в повному обсязі належні первісному кредитору права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов'язаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави, повний перелік яких викладений в додатку 2 до цього договору, які укладені в якості забезпечення виконання божниками зобов'язань перед первісним кредитором за кредитними договорами. За цим договором, договором про відступлення права вимоги та додатковою угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошових коштів за кредитними договорами у розмірі заборгованості боржників, що відступається за договором про відступлення права вимоги та додатковою угодою, а у випадку невиконання цієї вимоги - звернути стягнення на предмети іпотеки та застави і за рахунок предметів іпотеки та застави задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у розмірі, що буде визначений на момент їх фактичного задоволення, а також вимагати від боржників виконання інших зобов'язань за договорами іпотеки та застави. Правом вимоги, що відступається за цим договором, є право звернення стягнення, у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов'язань за кредитними договорами (зокрема у разі неповернення новому кредитору суми заборгованості, що була відступлена новому кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги та додаткової угоди), на майно, що є предметом іпотеки та застави за договорами іпотеки та застави. Розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються згідно договору про відступлення права вимоги та додаткової угоди станом на 27 листопада 2015 року складає: для договорів за якими відступаються права вимоги в національній валюті 144222535,33 грн., для договорів за якими відступаються права вимоги в іноземній валюті: 1255439515,30 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України станом на 27 листопада 2015 року 53202671,67 доларів США та нарахованої комісії 2232171,43 грн., 8282935,69 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України станом на 27 листопада 2015 року 330768,92 євро згідно реєстрів прав вимог від 27 листопада 2015 року, які містяться в додатку 1 до додаткової угоди. Права та обов'язки іпотекодержателя та заставодержателя за договорами іпотеки та застави первісний кредитор передає новому кредитору на виконання договору про відступлення права вимоги та додаткової угоди. Право вимоги за цим договором відступається на безоплатній основі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним (первісним кредитором) своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, у зв'язку з укладенням договорів відступлення прав вимоги, з 27.11.2015 р. ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» є власником усіх прав вимог за кредитним договором та прав іпотекодержателя за іпотечними договорами.
Правомірність та належність відступлення ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» прав кредитора та іпотекодержателя за договорами відступлення, встановлено судами у справі № 914/1782/16.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» банком було відступлено право вимоги заборгованості за кредитним договором, яка станом на 27.11.2016 р. складала у загальному розмірі в валюті договору 2776618,47 доларів США, з яких: сума основного боргу за кредитом 1292919,39 доларів США, сума прострочених процентів 1483699,08 доларів США. Станом на день подачі цієї заяви сума заборгованості в розмірі 2776618,47 доларів США по курсу Національного Банку України 10.10.2018 р. становить 77967447,00 грн.
Факт отримання грошових коштів позичальником підтверджується меморіальним валютним ордером від 11.09.2008 р. за № 36-10, відповідно до якого банк здійснив видачу кредиту шляхом перерахування коштів в сумі 1300000,00 доларів США на його поточний рахунок. Розмір та сума заборгованості підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а саме виписками по особовому рахунку з 09.09.2008 р. по 27.11.2015 р.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, 09.09.2008 р. між ВАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець» укладено іпотечний договір, право вимоги за яким перейшло ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» на підставі укладеного 01.12.2015 р. договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави.
Згідно п. 4.1 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.
Пунктом 5.1 іпотечного договору сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені). Звернення сгягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотеко держателя.
Пунктом 6 іпотечного договору сторони визначили задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання із застереженням.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Абзацом 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями статті 36 Закону України «Про іпотеку» врегульоване питання щодо позасудового вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі- продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру праві власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 18.11.2016 р. за ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» було зареєстровано право власності на нерухоме майно предмет іпотеки - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою; Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Бориславська, будинок 47, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1156596346115.
З огляду на викладене, ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» 18.11.2016 р. звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом визнання права власності на нього з внесенням відповідних відомостей у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» набуло у власність предмет іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що становить 2983995,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що заявник сам обрав такий спосіб захисту як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення його вимог як іпотекодержателя, що містяться в іпотечному договорі, шляхом передачі іпотекодержателю права власності права власності на предмет іпотеки.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» є недійсними.
Вимоги заявника про стягнення з боржника частини боргу, що не була погашена за рахунок продажу предмету іпотеки, є недійсними (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного стану від 20.06.2018 р. у справі № 756/31271/15-ц).
ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс», звернувши стягнення на предмет іпотеки (будівлю Палацу культури «Мир», за планом земельної ділянки позначеною літерою «А 3» цегляна, що знаходиться за адресою: м. Трускавець Львівської області на вулиці Бориславській, 47, загальна площа нежилого приміщення складає 7774,7 кв.м.) шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, одержало задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, в тому числі і вимоги щодо сплати залишку основної заборгованості по кредиту та суми прострочених процентів на загальну суму 74983452,00 грн. (згідно кредитного договору від 09.09.2008р. за № 10.128/08-КД).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» задоволенню не підлягають.
У зв'язку з перебуванням судді Артимовича В.М. у відрядженні, повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2019 р.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 23, 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд -
1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 13В; ідентифікаційний код 38994463) в сумі 74983452,00 грн. відхилити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 11.03.2019 р.
Суддя Артимович В.М.