12.03.2019 р. Справа № 914/404/19
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянув заяву Львівського комунального підприємства «Навколо базару», м. Львів,
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данпрод», м. Львів, заборгованості в розмірі 6 072,45 грн. по договору №112 від 01.12.2014 року про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста.
05.03.2019 року на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данпрод» заборгованості в розмірі 6 072,45 грн. по договору №112 від 01.12.2014 року про участь на витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста. На підтвердження заявлених вимог долучено копії договору №112 від 01.12.2014 року про участь на витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста, досудової претензії від 15.01.2019 року та фіскального чеку про її надсилання, долученого до претензії акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2019 року, актів загального огляду житлового будинку, розташованого за адресою вул. Федьковича, 24, від 16.04.2018 року та від 27.09.2018 року, акту №418 від 31.07.2018 року повторної перевірки, звіту про використання матеріалів на виконання ремонтних робіт, договору №13 від 28.02.2018 року про надання послуг з ліквідації аварійних ситуацій та пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах, договору №5 від 02.01.2018 року про надання транспортних послуг, договору №4/206 від 02.01.2018 року про надання послуг, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №121 від 09.02.2018 року.
Розглянувши подану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Однак, разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Із положень ст. 152 (п. 8 ч. 1) та ст. 155 (п. 7. ч. 1) Господарського процесуального кодексу України вбачається, що з матеріалів поданої заяви суд повинен встановити наявність чи відсутність виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, не розглядаючи обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті.
Також суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як вбачається з договору №112, ТзОВ «Данпрод» зобов'язується до 20-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок власника будинку або підприємства, що обслуговує будинок, за витрати на експлуатацію та технічне обслуговування нежитлових приміщень житловому фонді відповідно зайнятій загальній площі (п.2.2.3). Власник будинку (ЛКП «Навколо базару») зобов'язується проводити розрахунки експлуатаційних витрат згідно тарифів, затверджених рішенням Львівської міської ради №854 від 14.11.2014 року.
Із усіх поданих документів розмір заборгованості визначений лише в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2019 року, який місить нарахування за кожен місяць упродовж 2018 року, сальдо на початок та кінець місця, оплати споживачем, копія якого є додатком до досудової претензії від 15.01.2019 року. Водночас, стягувачам чітко не визначено періоду, за який стягується заборгованість в сумі 6 072,45 грн.: у заяві ЛКП «Навколо базару» стверджує, що заборгованість у відповідному розмірі виникла станом на 15.08.2018 року, в претензії - а період квітень-грудень 2018 року, а в акті звірки взаєморозрахунків - за період січень-грудень 2018 року.
Крім цього, заявник зазначає, що заборгованість в розмірі 6 072,45 грн. підтверджується розрахунком заборгованості, який разом із актом звірки та досудовою претензією надсилались боржнику, проте, жодного розрахунку заборгованості за чітко визначений період із застосуванням тарифів, що відповідало б вимогам п.2.1.3 договору, до заяви про видачу судового наказу не долучено. Зі звіту про використання матеріалів на виконання ремонтних робіт, складеного за період 30.11.2012-27.04.2018 року, також не вбачається підтвердження заявленої до стягнення суми.
Також суд зазначає про неоднозначність та суперечливість між положеннями п.6 договору та висновками заявника щодо укладення між сторонами усного договору, а також про необгрунтованість наявності зв'язку між заявленими вимогами та долученими актами огляду, які стосуються об'єкта іншого, ніж той, що знаходиться за адресою вул. Городоцька, 213, і договорами про надання послуг і виконання робіт, з яких не вбачається, що такі проводились по об'єкту, що знаходиться за адресою вул. Городоцька, 213.
Крім цього, заявником не дотримано вимоги п.1 ч.3 ст.150 ГПК України (до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору), оскільки згідно з платіжним дорученням №178 від 27.02.2019 року за подання заяви сплачено 191,20 грн., тоді як відповідно до пп.21 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплаті підлягає судовий збір у розмірі 192,10 грн.
Враховуючи наведене, за умов ненадання заявником доказів на підтвердження заявлених вимог, суд позбавлений можливості встановити безспірність заявлених вимог і встановити наявність чи відсутність виникнення або порушення боржником права грошової вимоги заявника.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; відповідно до п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України - якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що за результатами розгляду відповідної заяви відсутні підстави для видачі судового наказу. Одночасно суд звертає увагу заявника, що згідно з ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
у задоволенні заяви Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данпрод» заборгованості в розмірі 6 072,45 грн. по договору №112 від 01.12.2014 року про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.