26 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1123/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Довгополова О.М, Cудової-Хомюк Н.М.
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року в справі №351/643/18 (суддя Главач І.А., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складений 24 грудня 2018 року) за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису та постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
30.03.2018 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила скасувати припис від 13.10.2016 та постанову №237/1009/02-43/2016 від 18.10.2016 по справі про адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням від 24 грудня 2018 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції ухилився від оцінки аргументів позивача щодо грубих порушень законодавства при проведенні перевірки. Так, перевірка проводилася за відсутності позивача, а на документах, які складалися під час проведення перевірки відсутні підписи позивача.
Вказує також на те, що відповідач не довів належними доказами побудову позивачем без дозволу гаража. Натомість долученими до матеріалів справи документами, зокрема, Схемою земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною Технічного паспорта на садибний житловий будинок №4/2 по вул. Театральній у м. Снятині, на вказаній земельній ділянці розміщена господарська споруда під назвою «сарай».
На переконання скаржника, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень, підмінивши собою орган архітектурно-будівельного контролю, змінивши суть правопорушення. Так, суд першої інстанції в оскарженому рішення стверджує, що позивач здійснила капітальний ремонт гаража без необхідних для цього документів.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.
У ході позапланової перевірки господарської будівлі (гаража) по вул. Театральна, 4 у м. Снятин, проведеної на підставі наказу «Про проведення позапланової перевірки» №976 від 08.09.2015 та відповідно до направлення на здійснення позапланової перевірки №415 від 13.10.2016, було встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про основи містобудування», а саме - здійснено будівництво гаража по вул. Театральна, 4 в м. Снятин Івано-Франківської області без дозволу про початок виконання будівельних робіт.
Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було зобов'язано ОСОБА_1 до січня 2017 року усунути виявлені порушення (а.с.7).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №237/1009/02-43/2016 від 18.10.2016 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.6).
Не погодившись із зазначеними приписом від 13.10.2016 та постановою по справі про адміністративне правопорушення №237/1009/02-43/2016 від 18.10.2016 ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, керувався тим, що доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до наданих йому повноважень, у встановленому законом порядку.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 щодо господарської споруди (гаражу) літ. «Б» по вул. Театральна, 4 у м. Снятині Івано-Франківського області є не поточним (косметичним) ремонтом, як вважає позивач, а капітальним ремонтом, про що необхідно було направляти повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з частиною 1 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб'єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №533)
Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 16 зазначеного Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
За змістом акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.10.2016 ОСОБА_1 самовільно побудовано господарську будівлю (гараж) по вул. Театральна 4 у м. Снятин до 2008 року (довідка міської ради №5239 від 10.10.2016, додається), чим порушено п.3 ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.10.2016 ОСОБА_1 без дозволу про початок виконання будівельних робіт побудовано господарську споруду (гараж) по вул. Театральна 4 у м. Снятин, чим порушено п.3 ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.1 ст. 96 КУпАП.
За результатами перевірки складено також припис від 13.10.2016 про усунення виявлених порушень шляхом реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт або приведення земельної ділянки до попереднього стану.
При цьому, колегія суддів оглянувши зазначені вище документи зауважує, що лише акт перевірки у графі «присутні» забудовник - ОСОБА_1, містить підпис особи, а також у графі про отримання примірника вказаного акта.
Крім того, в зазначеному акті вказано про залучення до проведення перевірки завідувача юридичним відділом Снятинської міської ради, однак підпис останнього на акті перевірки відсутній.
Інші документи, складені за результатами перевірки, а саме: протокол та припис не містять підпис позивача. Відсутній також й акт про відмову від такого підпису.
Враховуючи також твердження відповідача про направлення вказаних вище документів на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією, колегія суддів вважає, що належні докази проведення позапланової перевірки відповідно до п. 9 Порядку №553 в присутності позивача ОСОБА_1М відсутні.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в акті перевірки зазначено, що порушення встановлено на підставі довідки Снятинської міської ради №5239 від 10.10.2016.
Відповідно до змісту вказаної вище довідки, копія якої є в матеріалах справи, така видана виконавчим комітетом Снятинської міської ради ОСОБА_2 про те, що господарська споруда (гараж) збудовано ОСОБА_1 до 2008 року, розташована в подвір'ї домогосподарства по вул. Театральна 4.
Разом з тим, наявний в матеріалах справи Технічний паспорт від 25.07.2007 року не містить інформації про самочинне будівництво господарської споруди або іншого нерухомого майна відповідно до правил технічної інвентаризації.
Окрім вказаного, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що по вул. Театральна, 4 у м. Снятині Івано-Франківської області, крім житлового будинку знаходились господарські будівлі під назвою «сарай».
Щодо однієї із цих господарських споруд суд першої інстанції зробив висновок про проведення капітального ремонту, що потребує направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт. А тому, на підставі вказаного висновку, вважає, що винесений відповідачем припис та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є обґрунтованими.
Натомість колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки наявні в матеріалах справи документи, складені за результатами перевірки, а також відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній обґрунтовує правомірність припису та постанови, покликаючись на виконання позивачем робіт по капітальному ремонту, свідчить про те, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності без встановлення обставин щодо складу самого адміністративного правопорушення.
Адже постанова винесена за самочинне будівництво нової господарської споруди із застосуванням відповідних норм права, а не за капітальний ремонт без відповідних документів вже існуючої господарської споруди.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем п.3 ч.1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із зазначеним, припис від 13.10.2016 та постанова №237/1009/02-43/2016 від 18.10.2016 по справі про адміністративне правопорушення підлягають скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Керуючись статтями 243, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року в справі №351/643/18 та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 13.10.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №237/1009/02-43/2016 від 18.10.2016, якою ОСОБА_1 визнаною винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Театральна 4, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л. Українки 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати в сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн 80 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повне судове рішення складено 11.03.2019.