Справа № 686/3991/18
Провадження № 22-ц/4820/345/19
06 березня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
ОСОБА_1 (суддя - доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання Гриньова А.М.
розглянув в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №686/3991/18 за апеляційною скаргою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року (суддя Вознюк Р.В.) у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (далі АТ «КБ «ПРИВАТБАНК») просило стягнути із ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у розмірі 77119,55 грн. та судові витрати. Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до договору б/н від 08.08.2011 року ОСОБА_6 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 31.01.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 77119,55 грн., з яких 3596,59 грн. - заборгованість за кредитом, 65224,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4150 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3648,55 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» 3596 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позову, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому вказує, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про те, що він має право на стягнення з відповідача всіх сум, заявлених у позові. Апелянт зазначає, що ОСОБА_5 приєднався до запропонованих Банком правил кредитування, тому сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору. Ці умови визначають розмір процентів за користування кредитними коштами та неустойку за прострочення боржника, натомість суд не встановив дійсних обставин справи, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором і дійшов помилково висновку про необґрунтованість позову в цій частині. Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що строк дії договору сплинув через рік після його укладення, оскільки за відсутності заяв відповідача про закриття рахунку та розірвання договору, кредитний договір автоматично продовжувався, а строк повернення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем строку картки.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Встановлено, що доводів в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості за кредитом апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України законність ухваленого у цій частині рішення суду першої інстанції колегією суддів не перевіряється.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу та судового збору підлягає до скасування із ухваленням нового судового рішення в цих частинах, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками та неустойкою, суд першої інстанції виходив з того, що вони нараховані банком після спливу строку дії кредитного договору.
Проте з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.
Встановлено, що 08 серпня 2011 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 30% річних, які мали нараховуватися на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 календарних днів у році.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 уклали кредитний договір шляхом приєднання останнього до запропонованих позивачем ОСОБА_7 і Правил надання банківських послуг, затверджених наказом правління банку від 06.03.2010 року №СП-210-256 (далі - ОСОБА_7 і Правила), які разом із заявою від 08 серпня 2011 року, Пам'яткою клієнта і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві (а.с. 7 зворот).
Відповідач зобов'язався повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, вносячи їх на рахунок у банку до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.
Укладаючи цей договір, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 визначили право банку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку.
Позивач встановив ОСОБА_5 кредитний ліміт у розмірі 2 000 грн., який з 10 червня 2014 року було збільшено до 3600 грн.(а.с. 7 зворот, 87).
Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» базова процентна ставка складає 2,5% в місяць, що становить 30% на рік, що нараховується на залишок заборгованості, з розрахунку 360 календарних днів на рік (а. с. 8).
Із розрахунку заборгованості за договором станом на 31 січня 2018 року (а. с. 6) вбачається, що позивачем було збільшено процентну ставку за користування кредитом: з 1 вересня 2014 року до 2,9% на місяць або 34,8 % річних, а з 1 квітня 2015 року до 3,6% на місяць, що становить 43,2% річних.
Для здійснення грошових операцій за кредитним договором 08.08.2011 року банк видав ОСОБА_5 платіжну картку кредитка «Універсальна» та 10.06.2014 року видав кредитну картку №4149437842159988 зі строком її дії до квітня 2018 року.
Перевипуск картки підтверджується банківською довідкою про видані кредитні картки, наявністю фото клієнта з картою (а.с. 85-86).
Сторони домовилися, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. відповідач сплачує АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пеню, яка нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн одноразово.
У випадку порушення відповідачем строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, останній зобов'язався сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих процентів (п.п. 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 ОСОБА_7 та Правил).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 визначили, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк. У разі порушення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості перед банком протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень останній вправі змінити умови кредиту, встановити термін повернення кредиту на 91 день з моменту порушення зобов'язання та вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п.п. 1.1.7.12, 2.1.1.4.6 ОСОБА_7 та Правил).
Встановлено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_5 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Однак, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, наданого банком та не спростованого відповідачем, станом на 31.01.2018 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 77119,55 грн., з яких 3596,59 грн. - заборгованість за кредитом, 65224,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4150 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи : 500 грн. (фіксована частина) та 3648,55 грн . - процентна складова.
Про застосування позовної давності відповідач не заявляв.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами у справі.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно п. 1 ст. 611 вказаного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ОСОБА_5 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що у свою чергу свідчить про порушення прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК» як кредитора і необхідність їх захисту шляхом стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3596 грн 59 коп.
Разом з тим суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи і умовам договору та безпідставно прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий банком в частині визначення заборгованості по відсоткам у сумі 65 224,41 грн., оскільки такий розрахунок не відповідає умовам кредитного договору.
Так, за умовами кредитного договору відповідач мав сплачувати за користування кредитними коштами 2,5% в місяць по кредитним операціям до 1.09.2014 року, тобто 30% на рік. Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював трати за кредитною карткою до вересня 2014 року, а тому на думку колегії суддів нарахування процентів повинно здійснюватися, виходячи з процентної ставки 2,5% на місяць.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31 січня 2018 року кількість прострочених днів неповернення кредитних коштів складає 1312 днів, а заборгованість по тілу кредиту 3596 грн. 59 коп.
Отже заборгованість по процентах за користування кредитними коштами становить 3932 грн. 27 коп. (30%:360х1312х3596,59:100).
За таких обставин, позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, а саме з ОСОБА_5 на користь позивача слід стягнути заборгованість по відсотках в сумі 3932 грн. 27 коп.
Разом з тим, при вирішенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь банку пені та штрафу, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами кредитного договору, а саме тарифами з обслуговування кредитних карт та пунктом 1.1.5.21, 2.1.1.12.6.1 Правил та умов передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.
Згідно з тарифами з обслуговування кредитних карт та пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 Правил та умов передбачена сплата позичальником штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань тобто несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене і те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003 цс 15).
Отже, з врахуванням викладеного, доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку в частині стягнення з ОСОБА_5 неустойки у вигляді пені та комісії в сумі 4150 грн. не підлягають задоволенню, а з ОСОБА_5 на користь позивача слід стягнути штрафи відповідно до умов кредитного договору - 500 грн. (фіксована частина) та 376 грн. 44 коп. (процентна складова).
В силу ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь АТ КБ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір у сумі 480 грн. 14 коп. (1762+2643 (сплачених при подачі позову та за подачу апеляційної скарги) х 10,9% задоволених позовних вимог ( 8405,30 х 100/ 77119,55).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу та судового збору скасувати та ухвалити в цих частинах нове судове рішення.
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (знаходиться за адресою: м Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 3932 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривні 27 копійок, штраф фіксована частина в розмірі 500 гривень та штраф процентна складова - 376 грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (знаходиться за адресою: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 480 грн.14 коп.
В решті рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 березня 2019 року.
Судді (підпис) А.П. Корніюк
(підпис) ОСОБА_2
(підпис) ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк