Справа №592/10149/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 22-ц/816/1583/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
07 березня 2019 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі судді
ОСОБА_2І. , розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2018 року про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення
в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення заробітної плати,
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за грудень 2017 року - 4182 грн, січень 2018 року - 8764 грн, лютий 2018 року - 9078 грн, за березень 2018 року - 9343 грн, за квітень 2018 року - 9044 грн, травень 2018 року - 9056 грн, червень 2018 року - 9103 грн, а всього у сумі 58570,12 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2018 року заяву ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику.
Вказану ухвалу суду відповідач ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» оскаржив в апеляційному порядку, подавши 18 січня 2019 року апеляційну скаргу.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» пропустило строк на апеляційне оскарження, підстави для поновлення строку, вказані в апеляційній скарзі, визнані неповажними, тому заявнику запропоновано в строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до апеляційного суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин його пропуску. Роз'яснено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
04 березня 2019 року до суду надійшла заява про усунення недоліків та платіжне доручення про сплату судового збору. Стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що товариство не мало можливості вчасно оскаржити рішення у зв'язку з надзвичайним завантаженням та перебуванням працівників структурних підрозділів на простоях з вини роботодавця. Крім того, зазначає, що апеляційну скаргу на ухвалу суду було відправлено товариством 11 січня 2019 року, про що свідчить опис вкладення до листа.
Однак, вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме надзвичайне завантаження та перебуванням працівників на простоях з вини роботодавця не є поважними причинами. Крім того, звернення до суду з апеляційною скаргою 11 січня 2019 року свідчить про пропуск строку апеляційного оскарження, адже оскаржувану ухвалу суду товариство отримало 21 грудня 2018 року, отже останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою є 08 січня 2019 року.
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка регламентує принцип верховенства права у цивільному судочинстві, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Ryssia»). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
Враховуючи зазначені обставини, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» необхідно відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2018 року про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя Сумського апеляційного суду О. І. Собина