Справа №640/13735/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/337/19 Доповідач: ОСОБА_2
04 березня 2019 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження №12018220000000324 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року,-
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15 лютого 2019 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 . Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування - до 12 квітня 2019 року, з заставою у розмірі 192 100 гривень.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України. Автор апеляційної скарги вважає, що слідчим суддею не достатньо ретельно проаналізована можливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів. Посилаючись на вимоги КПК України, зазначає дані, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, значні спортивні досягнення, міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному ним злочині, зобов'язувався співпрацювати з правоохоронними органами та вжити заходи до ефективного досудового розслідування, зобов'язався надати правоохоронним органам допомогу у встановлені невідомих їм обставин справи, а також розкритті всіх вчинених злочинів. Також посилається на те, що слідчий суддя з власної ініціативи збільшила розмір застави.
Вислухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.8-10).
12 лютого 2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.92-94).
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України;
2.наявність реального ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
3.недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі визнання винним у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, суспільну небезпечність даного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів на даній стадії досудового розслідування є неможливим.
Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону:
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 10 років. За правилами ст.12 КК України зазначений злочин відноситься до категорії тяжких.
Пункт 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачає, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні просив у разі визначення розміру застави встановити його в сумі 80 мінімальних розмірів заробітних плат. Про наявність підстав, які б визначали виключність випадку та необхідність призначення застави, яка б перевищувала встановлені законом межі, не зазначав. Будь-яких змін в порядку ст. 185 КПК України матеріали не містять.
Виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 192 100 гривень, як-то визначив слідчий суддя, є необгрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_8 раніше несудимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, є членом федерації та членом чоловічої збірної Харківської федерації бодібілдингу, фітнесу та атлетизму, характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному ним злочині, зобов'язувався співпрацювати з правоохоронними органами та вжити заходи до ефективного досудового розслідування, зобов'язався надати правоохоронним органам допомогу у встановлені невідомих їм обставин справи, а також розкритті всіх вчинених злочинів.
Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, застава в межах п.2 ч.5 ст. 182 КПК України в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 115 260 гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 115 260 грн., а в решті ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначення розміру застави, постановивши нову ухвалу про визначення застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115 260 грн.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді