Справа № 496/493/19
Провадження № 1-кп/496/197/19
06 березня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - заява.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Біляївка, питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.07.1996 року Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України -
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
11 квітня 2019 року спливає двомісячний термін тримання ОСОБА_4 під вартою і цей термін припадає на час відпустки головуючого судді по справі.
Прокурором до суду подано клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, посилаючись на наявність достатньої кількості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на цей час не відпали, що виключає застосування більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій зазначив, що в судове засідання з приводу продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з'явитися не має можливості. З продовженням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 згодний.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив усне клопотання в якому просив застосувати більш м'який запобіжний захід обвинуваченому у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та захисника, вивчивши матеріали що додані до клопотання, а також враховуючи щорічну відпуску головуючого судді, суд дійшов до наступного:
ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину.
Приймаючи рішення про можливість продовження строку тримання під вартою суд приймає до уваги, що відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /дело Stogmuller против Austria/;
ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /дело Stogmuller против Austria/;
ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /дело Matznetter против Austria/;
ризик, що особа порушить громадський порядок /дело Letellier против France/.
Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судове рішення від 26 січня 1993 року § 30/.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - спливає 11.04.2019 р., і цей термін припадає на час відпустки головуючого судді по справі, а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, зник з місця ДТП, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, його позиція щодо обставин справи суду не відома, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, а також з метою недопущення незаконно впливати на свідків та потерпілого.
Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що інші характеризуючи данні ніж зібрані досудовим слідством, що можуть мати значення, стороною захисту не надані, а також те, що особа обґрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти життя особи, враховуючі інші зібрані досудовим слідством матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає необхідним продовжити ізоляцію ОСОБА_4 від суспільства, оскільки зазначені фактори виправдовують тримання даної особи під вартою.
Суд звертає увагу, що обставини які можуть вважатись судом як істотні для зміни запобіжного заходу на більш м'який на час прийняття рішення суду не надані, і судовим розглядом не встановлені, тому суд приходить до висновку залишити без задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Суд вважає, що заслуговують на увагу доводи прокурора, про існування ризиків того, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
Інших доводів, які мають бути враховані судом, і які об'єктивно вказують на зміну тих обставин, що були підставою для обрання та подальшого продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту чи обвинуваченими не надано.
Посилання обвинуваченого на стан здоров'я, суд не приймає до уваги, оскільки на питання головуючого ОСОБА_4 пояснив, що тільки звернувся до медичної частини, документів про те що він не може утримуватись в умовах ОСІ не має.
Приймаючи до уваги викладені обставини та встановлені в судовому засіданні ризики, враховуючи те, що 11 квітня 2019 року спливає термін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому продовження раніше обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу зазначеним особам, у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, є виправданим а клопотання захисника не підлягає задоволенню.
З огляду на вищезазначене керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 184, 395 КПК України суд, -
Клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме з 06 березня 2019 року по 04 травня 2019 року, включно.
Клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали оголошено 07 березня 2019 року.
Утримання обвинуваченого проводити в ОСІ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
06 березня 2019 року