нп 2/490/111/2018 Справа № 490/704/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 лютого 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі
головуючий - суддя Гуденко О. А.
за участю секретаря судового засідання - Кваша С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
26.01.2018 позивач звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, які були збільшені 03.10.2018, посилаючись на таке.
Позивач з 2009 по 2012 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на підставі рішення суду проживає з позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї. З відповідача на користь позивача рішенням суду у справі №409/967/16-ц стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2016 до повноліття дитини та видано виконавчий лист.
Відповідач проживає в Республіці Білорусь, Борисовським судом Мінської області Республіки Білорусь було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду.
З метою нормального розвитку дитини та задоволення її бажання, позивачем за період з січня 2017 по січень 2018 року були понесені витрати на оплату вивчення дитиною англійської мови в сумі 3 180 грн (копії квитанцій додаються).
З 2014 по 2018 роки позивач понесла витрати в сумі 2 935 грн. на оплату послуг стоматолога (копії чеків додаються).
З травня по липень 2018 року позивач понесла витрати в сумі 1 870 грн для оплати занять дитини плаванням.
Крім того, позивач несла витрати з підготовки дитини до школи в сумі 4 755 грн.
Посилаючись на ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 180 СК України, ст. 141 СК України, позивач просить стягнути з відповідача на її користь половину вартості витрат, які були понесені нею на утримання доньки, в сумі 6 371 грн.
Ухвалою суду від 30.01.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите загальне позовне провадження та призначене судове засідання на 14 год. 00 хв. 13.02.2018.
На підставі Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року 19.02.2018 Центральний районний суд м. Миколаєва через Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області звернувся до компетентного органу Республіки Білорусь з проханням про вручення документів та допит відповідача.
Позивач про час, дату та місце слухання справи в суді повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, в судове засідання не з'явилася. В позовній заяві позивач зазначила, що просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 був допитаний 22.12.2018 року судом Борисовського району Мінської області Республіки Білорусь у відкритому судовому засідання в порядку окремого доручення Центрального районного суду м. Миколаєва, йому були роз'яснені його процесуальні права, вручене повідомлення про день судового засідання, копія позовної заяви з додатками. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що він не заперечує свого батьківства щодо дитини, з нього стягнуті аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітної плати, які з нього утримуються, платити аліменти він не відмовляється. З позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини він не погоджується, оскільки вважає, що позивач витрачає зайві кошти, коли оплачує послуги репетитора з англійської мови, лікує дитині зуби в платній клініці, бо англійську мову викладають в школі, а лікувати зуби дитині можна безоплатно. Дитина не має хронічних захворювань, окрім простудних захворювань нічим не хворіла наскільки йому відомо. Вважає, що додаткові витрати на утримання дитини слід платити, якщо позивач несе такі витрати, у зв'язку з виключними обставинами: хворобою дитини, необхідністю придбання дитині лікарських засобів, проходження санаторно-курортного лікування, потребою в сторонньому або медичному догляді. Всі ці факти мають бути підтверджені позивачем документально. Позивач не надала йому жодних доказів потреби дитини в додаткових видах лікарської допомоги або наявність виключних обставин, які потребують несення додаткових витрат на утримання дитини. Відповідач вважає, що вимоги позивача надумані та просить у позові відмовити. Відповідач просить розглянути справу у його відсутність та врахувати його пояснення. Клопотань про долученні до матеріалів справи доказів відповідач не має та не просить суд витребувати їх.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони з 19.09.2009 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб ( а. с. 7). Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2012 року шлюб між ними розірваний ( а. с. 8). Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьківство підтверджується свідоцтвом про народження дитини ( а. с. 6).
Заочним рішенням від 30.03.2016 Центрального районного суду м. Миколаєва з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.02.2016 і до досягнення нею повноліття, допустивши негайне виконання рішення в розмірі суми платежу за один місяць ( а. с. 9).
Ухвалою Мінського обласного суду від 28.10.2016 дозволено примусове виконання на території Республіки Білорусь зазначеного рішення та на його підставі виданий виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ( а. с. 10, 11).
З довідки ОСББ "ТЕМП-3" № 4 від 25.10.2018 вбачається, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та членом її сім'ї є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до акту виконаних робіт ТОВ "МеДент" ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 03.01.2014 по 15.08.2017 надані послуги на загальну суму 2 335 грн ( а.с. 21).
З нарядів лікаря ОСОБА_4 ТОВ "Стоматологія МЕДЕНТ" № 93328 від 24.01.2018 на суму 600 грн., №86858 від 15.08.2017 на суму 100 грн., №69256 від 07.04.2016 на суму 595 грн., № 62273 від 28.08. 2015 на суму 250 грн., № 50555 від 16.08.2014 на суму 180 грн., № 46291 від 07.04.2014 на суму 180 грн., № 45730 від 21.03.2014 на суму 220 грн., № 43266 від 03.01.2014 на суму 160 грн., № 43424 від 11.01.2014 на суму 250 грн., № 44387 від 07.02.2014 на суму 50 грн., № 45345 від 11.03.2014 на суму 180 грн., № 45437 від 13.03.2014 на суму 70 грн. (а. с. 20, 22-32) вбачається, що пацієнту ОСОБА_3 надавались різні стоматологічні послуги на загальну суму 2 835 грн.
З фіскальних чеків вбачається придбання: від 25.08.2018 на суму 773 грн - футболки для дівчинки, футболки для хлопчика, окулярів для плавання дитячих синіх, шапочки силіконової для довгих волос дитячої, мішок для мокрих речей, бейсболка дитяча; на суму
1 065, 00 грн. - гуаш, олівці кольорові, контейнер харчовий, пакет "Таврія", картон, килимок для дитячої творчості, еко-рюкзак, альбом для малювання, фломастери, папір кольоровий, набір пензлів, ножиці дитячі, палітра, олівці кольорові, папір двосторонній, готовальня, записна книжка, ручка гелева, фарби акварельні, лінійка пластикова, клей, комплект обкладинок, пластилін, ручка гелева, комплект обкладинок, зошити 12 аркушів коса лінія, зошити 12 аркушів клітка, ємність для сніданку, стакан-непроливайка; чек від 24.08.2018 на суму 960 грн - сумка для сменки; чек від 24.08.2018 на суму 611, 55 грн- спідниця, шкарпетки, комплект труси та майка, пенал; чек від 24.08.2018 на суму 1 345, 21 - кеди, шкарпетки, туфлі.
Відповідно до фіскальних чеків ТОВ "МЕТАРУРГ ПІВДНЯ" СПОРТКОМПЛЕКС ПЛАВАЛЬНОГО БАСЕЙНУ "ВОДОЛЕЙ" від 12.05.2018, 09.06.2018, 11.06.2018, 12.06.2018, 14.06.2018, 15.06.2018, 18.06.2018, 19.06.2018, 20.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018, 25.06.2018,26.0.2018, 30.06.2018, 04.07.2018, 05.07.2018, 06.07.2018 сплачено по 110 грн по кожному, на загальну суму 1 870 грн.
З квитанцій ФОП ОСОБА_5 до приходного касового ордеру вбачається прийнято від ОСОБА_3: 22.01.2018 за грудень, січень - 400 грн, 19.12.2017 оплата за листопад - 225 грн, 06.11.2017 - оплата за листопад - 425 грн, 28.10.2016 -оплата за жовтень - 460, 00 грн, 03.06.2017 - оплата за навчання за травень, червень - 500 грн, 21.04.2017 - оплата за навчання за березень, квітень - 300 грн, 21.02.2017 - оплата за навчання за січень 2017 - 350 грн, 11.01.2017 0 оплата за навчання за січень 2017 - 520 грн.
Отже, суд встановив, що спір між сторонами виник з приводу виконання батьками своїх батьківських обов'язків, пов'язаних з додатковими витратами на утримання дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України, та прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 18 постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Позивач просить стягнути з відповідача як додаткові витрати, фактично понесені нею витрати на вивчення англійської мови, плавання, витрати на придбання речей, що потрібні для навчання дитини в школі, витрати на стоматологічне лікування.
Як вбачається зі статті 185 СК України на батьків покладений обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Відвідування спортивної секції з плавання та платного репетитора з вивчення англійської мови, на думку суду, не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, а забезпечують загальний розвиток дитини. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ці витрати забезпечують розвиток особливих здібностей чи талантів дитини. В обґрунтування своїх вимог позивач тільки вказує, що з метою нормального розвитку та великим бажанням дитини, її захопленням англійською мовою, вона несла ці витрати. Отже, суд погоджується з думкою відповідача, що позивач не скористалася можливістю розвитку дитини безкоштовно та не обґрунтувала необхідність здійснення нею платних витрат для вивчення англійської мови та занять плаванням.
Також не є додатковими витратами, обумовленими особливими обставинами, придбання речей, які забезпечують підготовку дитини до школи, так як, на думку суду, ці витрати є звичайними витратами, що забезпечують нормальний фізичний та духовний розвиток дитини та на їх понесення з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти.
Стосовно витрат на стоматологічні послуги, суд прийшов до висновку, що ці витрати відносяться до витрат, викликаних особливими обставинами - необхідністю лікування дитини. На особливість обставин, що викликали необхідність лікування у стоматолога, свідчить, на думку суду, кількість процедур, які були проведені - за період 3 роки 7 місяців були проведені 12 процедур.
Суд відхиляє аргумент відповідача, що позивач мала можливість провести лікування дитини безоплатно, враховуючи положення ст. 284 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Статтею 272 ЦК України передбачено, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
Отже, позивач скористалася своїм правом на вибір лікаря для своєї малолітньої дитини, тому суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення додаткових витрат на стоматологічні послуги в сумі 1 167, 50 грн. Ці витрати підтверджені актом виконаних робіт ТОВ "МеДент" (а. с. 21) та нарядами лікаря ОСОБА_4 ТОВ "Стоматологія МЕДЕНТ" № 43266 від 03.01.2014 на суму 160 грн, № 43424 від 11.01.2014 на суму 250 грн, № 44387 від 07.02.2014 на суму 50 грн, № 45345 від 11.03.2014 на суму 180 грн,№ 45437 від 13.03.2014 на суму 70 грн, № 45730 від 21.03.2014 на суму 220 грн, № 46291 від 07.04.2014 на суму 180 грн, № 50555 від 16.08.2014 на суму 180 грн, № 62273 від 28.08. 2015 на суму 250 грн, №69256 від 07.04.2016 на суму 595 грн, №86858 від 15.08.2017 на суму 100 грн (а. с. 20, 22-32), з яких вбачається, що пацієнту ОСОБА_3 надавались різні стоматологічні послуги на загальну суму 2 835 грн. Витрати в сумі 100 грн суд відхиляє як непідтверджені доказами.
Крім того, відповідач та позивач не надали суду докази, що підтверджували наявність обставин, що мають істотне значення та могли б вплинути на розмір участі відповідача в додаткових витратах на дитину, тому суд приходить до висновку, що батьки мають нести ці витрати в рівних частка, тому з відповідача підлягає стягненню половина витрат, понесених позивачем на лікування дитини, тобто 1 417, 50 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в частині задоволених позовних вимог, в сумі - 156, 82 грн, виходячи з такого розрахунку:
Позов задоволений на 22, 25% -
1 417, 50 грн х 100% : 6 371 грн = 22, 25 %.
22, 25% від судового збору в сумі 704, 80 грн, який мав би сплачуватися станом на дату подання позову, якби позивач не була звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" становить 156, 82 грн.
На підставі наведеного, керуючись 4, 5, 18, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1 417, 50 (одна тисяча чотириста сімнадцять гривень 50 коп.) грн.
В стягненні додаткових витрат в сумі 4 953, 50 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 156, 82 (сто п'ятдесят шість гривень 82 коп) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 05 березня 2019 року.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1, мешкає АДРЕСА_2,
ІПН НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2, мешкає АДРЕСА_3, паспорт № НОМЕР_2, виданий Борисовським РУВД Мінської області 01.10.2014, ідентифікаційний код НОМЕР_3
Суддя О. А. Гуденко