28 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/2818/18
головуючий суддя І інстанції - Кальник В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідач) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі № 804/2818/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, складені заступником начальника управління - начальником відділу податкового супроводження підприємств металургійної галузі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Моренко В.В., а саме:
- за формою "ПС" від 14.12.2017 року № 0012484606, про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн., застосованих за порушення п. 44.3. ст. 44 ПК України;
- за формою "Р" від 14 грудня 2017 року № 0012274606, про сплату 12482365 грн., із них 10319368 грн. - збільшено сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 2162997 грн. - сума за штрафними фінансовими санкціями, застосовані за порушення п.п. 134.1.1.п. 134.1 ст.134, п. 135.1. ст. 135 ПК України;
- за формою "Р" від 14 грудня 2017 року № 0012294606, про сплату 7897460 грн., із них 6317968 грн. - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 1579492 грн. - сума за штрафними фінансовими санкціями, застосовані за порушення п.198.1, 198.2 ст. 198,201 ПК України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем фактично була проведена камеральна перевірка, замість документальної позапланової виїзної перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Також, позивач зазначив, що оскільки він повідомив контролюючий орган про втрату документів 30.10.2017 року, то на нього покладається обов'язок відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів і терміни відновлення документів обліковуються саме з 30.10.2017 року та відповідно спливають 29.01.2018 року.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Офісу великих платників ДФС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 21.08.2017 року № 1830 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма «Касакад» (код ЄДРПОУ 23934596) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ «Діойл-ЛТД» за травень, липень 2015 року, ТОВ «Юпоком» за липень-серпень 2015 року, ТОВ «Колумбія Трейд» за червень 2016 року, ТОВ «Деруент» за травень-червень 2016 року, ТОВ «Мрія Олімпія» за листопад 2016 року, ТОВ «Нимфагрет» за вересень-жовтень 2016 року, ТОВ «Скайтрейдінг» за грудень 2016 року, ТОВ «Інкам Солюшн» за січень-лютий 2017 року, ТОВ «Баден компані ЛТД» за лютий 2017 року, ТОВ «Делтон ЛТД» за березень 2017 року, ТОВ «Прайм Стоун» за червень 2017 року, ТОВ «Люкс Торг» за травень 2017 року, на підставі якої було складено акт № 153-28-10-46-06-23934596 від 13.11.2017 року.
За результатами проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:
- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 57329821 грн., заниження податку на прибуток на загальну суму 10319368 грн.;
- п.198.1 п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами на суму 6317968 грн.;
- п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 6317968 грн.
На підставі вказаних висновків, 14.12.2017 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення:
- № 0012294606, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 7897460.00 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 6317968.00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1579492.00 грн.;
- № 0012274606, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 12482365.00 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 10319368.00 грн. та за штрафними санкціями - 2162997.00 грн.;
- № 0012294606, яким до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 510.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ані під час проведення перевірки, ані при зверненні до суду з цим позовом позивачем не надані первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Юпоком», ТОВ «Колумбія Трейд», ТОВ «Деруент», ТОВ «Мрія Олімпія», ТОВ «Нимфагрет», ТОВ «Скайтрейдінг», ТОВ «Інкам Солюшн», ТОВ «Баден компані ЛТД», ТОВ «Делтон ЛТД», ТОВ «Прайм Стоун», ТОВ «Люкс Торг», у зв'язку із чим, висновки Офісу великих платників ДФС зазначені в акті перевірки від 13.11.2017 року № 153-28-10-46-06-23934596 є правомірними.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом на підставі акту № 153-28-10-46-06-23934596 від 13.11.2017 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Каскад».
Відтак, з огляду на положення ст. 75 Податкового кодексу України, вказана документальна позапланова виїзна перевірка мала проводитись за місцезнаходженням ТОВ «Фірма «Каскад».
Між тим, як вбачається зі змісту акту перевірки, остання була проведена в приміщені Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі відомостей комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем Державної фіскальної служби, а саме: АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних»; Єдиний реєстр податкових накладних; картки платника податків (відомості щодо податкової історії); ІС «Зустрічні звірки»; Податковий аудит; ІС «Аудит» підсистема 2.19, податкова інформація, отримана контролюючим органом у спосіб, який передбачений ст. ст. 72, 73, 83 Податкового кодексу України.
Відтак, виходячи з характеру проведеної перевірки і, на що не звернув увагу суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, податковим органом було фактично проведено камеральну, а не документальну позапланову виїзну перевірку.
Отже, податковим органом не було дотримано порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а по суті проведено інший вид перевірки, який не було передбачено наказом від 21.08.2017 року № 1830.
Вказаний правовий висновок також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.10.2018 року по справі № 826/1624/17, що враховується судом апеляційної інстанції на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Також, з матеріалів справи вбачається, що листом від 30.10.2017 року № 255, ТОВ фірма «Каскад» повідомило Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС про втрату документів щодо походження та якості товару, наказу про облікову політику підприємства, журнал виданих довіреностей головних книг та про неможливість надання інформації щодо відображення в бухгалтерському обліку взаємовідносин ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Юпоком», ТОВ «Колумбія Трейд», ТОВ «Деруент», ТОВ «Мрія Олімпія», ТОВ «Нимфагрет», ТОВ «Скайтрейдінг», ТОВ «Інкам Солюшн», ТОВ «Баден компані ЛТД», ТОВ «Делтон ЛТД», ТОВ «Прайм Стоун», ТОВ «Люкс Торг», а також інформацію щодо подальшого відображення вартості придбаних товарів (послуг) за синтетичними регістрами бухгалтерського обліку у зв'язку з блокуванням роботи комп'ютерної техніки через несанкціонований доступ та повідомило про внесення 28.06.2017 року слідчим управління ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення № 1217040000000856 за ознаками ч. 1 ст. 361 КК України та розпочато кримінальне провадження.
Так, з листа прокуратури Дніпропетровської області від 15.11.2017 року № 04/5-3294-15 вбачається, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017040000000856 було встановлено, що невстановленими особами, шляхом надсилання з використанням мережі інтернет шкідливого програмного забезпечення (вірусу), було здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів) підприємств різної форми власності, що призвело до блокування її роботи та неможливості доступу до інформації, що зберігалась на комп'ютерній техніці підприємств, у тому числі і ТОВ фірма «Каскад», що призвело до блокування її роботи та неможливості доступу до інформації, що зберігалась на комп'ютерній техніці.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п. 44.3, 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що на платника податків покладається обов'язок по веденню обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, яке має здійснювались на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів. Втрата вказаних документів породжує у платника податків обов'язок по повідомленню контролюючого органу про таку обставину протягом 5 днів та відновленню втрачених документів протягом 90 календарних днів. В свою чергу, у разі втрати платником податків вказаних документів та повідомлення про це податкового органу, термін проведення перевірки має бути перенесений до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відтак, з огляду на вказані правові приписи, податковий орган, після отримання від позивача листа про втрату документів, мав перенести терміни проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки, але не більше 90 календарних днів з дня повідомлення про їх втрату, що всупереч вказаним нормам, останнім зроблено не було і, на що також не звернув увагу суд першої інстанції.
При цьому, посилання податкового органу на протиправне ненадання позивачем до перевірки витребуваних первинних документів, з огляду на відомості, викладені в листі управління розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України від 06.10.2017 року № 2705/7/99-99-23-01-17, в якому зазначено, що старшим слідчим з ОВС другого відділу управління розслідувань кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Матвієнком А.П. обшук за місцем розташування ТОВ фірма «Каскад» не проводився, первинна документація по взаємовідносинах ТОВ фірма «Каскад» з контрагентами не вилучалась, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки вказані відомості не спростовують порушень, допущених податковим органом під час проведення перевірки.
З огляду на вказане, не спростовує встановлених порушень і тотожна інформація, яка була направлена вказаним слідчим управлінням та Шевченківським районним судом м. Києва на адресу суду апеляційної інстанції.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012294606 та № 0012274606, були прийняті відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування останніх.
Що стосується правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012294606, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Отже, вказаною нормою Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності.
В даному випадку, як було встановлено судом, позивачем не були надані до перевірки первині документи та бухгалтерські відомості, сформовані за результатом господарських операцій ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Юпоком», ТОВ «Колумбія Трейд», ТОВ «Деруент», ТОВ «Мрія Олімпія», ТОВ «Нимфагрет», ТОВ «Скайтрейдінг», ТОВ «Інкам Солюшн», ТОВ «Баден компані ЛТД», ТОВ «Делтон ЛТД», ТОВ «Прайм Стоун», ТОВ «Люкс Торг», з огляду на наявність об'єктивних причин, а саме у зв'язку з їх втратою.
Таким чином, з огляду на наявність у податкового органу обов'язку по перенесенню термінів проведення перевірки, у останнього були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012294606 та притягнення позивача до фінансової відповідальності.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність його скасування.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору, колегія суддів апеляційного суду виходить з приписів ст. 139 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі № 804/2818/18 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012484606.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012274606.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0012294606.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову у сумі 305705.03 грн. та за подачу апеляційної скарги у сумі 485557.55 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко