Єдиний унікальний номер: 223/152/19
Провадження номер: 2/223/144/2019
04 березня 2019 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він з 02 жовтня 2000 року по 31 травня 2018 року працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1». Зазначений період роботи позивач працював на підприємстві в підземних гірничих виробках і на нього постійно діяли важкі гірничо-геологічні умови, фізичне перевантаження та шкідливі професійні фактори. Відповідно до довідки МСЕК від 04 грудня 2018 року позивачу вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності внаслідок професійного захворювання на 40 % та визнано останнього інвалідом ІІІ групи. Внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки останній відчуває фізичний біль та душевні страждань. Позивач втратив професійну працездатність на 40% ставши інвалідом третьої групи, отже майже на половину втратив можливість реалізувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, відчуваючи наслідки професійного захворювання. В зв'язку з захворюванням позивач змушений пристосовуватись до атмосферних перепадів, що скорочує діапазон моїх життєвих можливостей. Зазначені обставини обумовлюють необхідність пристосовуватись та організовувати своє повсякденне життя. Враховуючи вказані обставини позивач просить стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на його користь 15000,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди від спричиненого професійного захворювання.
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду письмові клопотання, якими просили суд справу розглядати за їх відсутності, на вимогах позову наполягали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило. Відповідач відзив на позов та/або зустрічний позов до суду не надав.
Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, передбачених ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, від сторін не надходило.
Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши які вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 02 жовтня 2000 року по 31 травня 2018 року працював на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», та був звільнений внаслідок невідповідності стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи, що підтверджується копією трудової книжки серії АВ № 201631 від 02 жовтня 2000 року (а.с. 7-9).
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0045368 від 04 грудня 2018 року та довідки акту огляду МСЕК серії АВ №0869989 від 04 грудня 2018 року позивачу встановлено третю групу інвалідності та первинно 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням (а.с. 11).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 жовтня 2018 професійне захворювання ОСОБА_1 виникло внаслідок недосконалості технологічного процесу (а.с. 14-16).
Відповідно до повідомлення про професійне захворювання №1820/2 від 01.08.2018 року, медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність професійного захворювання №29/656 від 01 серпня 2018 року, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №775 від 10 серпня 2018 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії тривалого загострення зі значними статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язево-тонічним синдромами (а.с. 10, 12, 13).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок недосконалості умов праці на виробництві, пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП.
Вирішуючи питання щодо суми відшкодування матеріальної шкоди суд, враховує вимоги розумності та справедливості, постійний характер негативних наслідків.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач в обґрунтуванні свого позову зазначає, що моральна шкода обумовлена погіршенням життєвих умов, хвороба порушує нормальні життєві зв'язки, життєдіяльність позивача обмежена, у останнього змінився звичайний спосіб життя, однак ОСОБА_1 не конкретизує в чому саме виразились погіршення його життєвих умов, способу життя та порушення життєвих зв'язків.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь позивача ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень, що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.
Згідно зі ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, одноразово, 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.
В задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області ОСОБА_3