"01" березня 2019 р. Справа146/192/18
Провадження2/153/290/18-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.
секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області
цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості внаслідок невиконання договору оренди,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості внаслідок невиконання договору оренди. Зазначив, що 01.01.2017 між ним (фізичною особою-підприємцем. ФОП ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність, про що внесено запис в державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від 23.03.2017) та відповідачем (фізичною особою-підприємцем) укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 80 кв.м., розташованого по вул.Незалежності, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, яке належить йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №44025190 від 17.09.2015. Відповідно до вказаного договору орендна плата складає 4000 гривень за місяць. Строк дії договору з 01.01.2017 по 31.12.2017. Однак протягом 2017 року позивач не отримав від відповідача жодного щомісячного платежу, заборгованість за користування нежитловим приміщенням складає 48000 гривень. Добровільно повертати заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 56001 гривню 60 копійок в рахунок заборгованості за договором оренди від 01.01.2017, з яких: 48000 - основна заборгованість; 1440 гривень - 3 відсотки річних від простроченої суми; 6561 гривню 60 копійок інфляційні втрати за весь період прострочення та судові витрати.
Позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_4 надала суду заяву, вх.№1678 від 01.03.2019, в якій просила розгляд справи перенести на іншу дату, у зв'язку з її хворобою. Однак доказів про поважність причин неприбуття, суду не надано.
Судом ухвалено про відмову у задоволенні клопотання представника позивача та здійснення судового розгляду без учасників справи - позивача та відповідача, які належно повідомлені не прибули в судове засідання.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності позивача та його представника, на підставі наявних доказів.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості згідно договору оренди від 01.01.2017 в межах одного місяця, а саме за грудень 2017 року, в решті частині позовні вимоги вважає необгрунтованими. Зазначив, що предметом спору позивач вказав зобов'язання відповідача по укладеному між сторонами 01.01.2017 договору оренди нежитлового приміщення, площею 80 кв.м., розташованого по вул.Незалежності (Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. Строк оренди складав один рік. Однак в договорі не визначено спосіб оплати на строк оплати. Представник відповідача вказав, що в 2016 році відповідач також орендувала у позивача вказане приміщення з 01.01.2016 по 31.12.2016 на підставі договору оренди, який ідентичний договору оренди від 01.01.2017, і позивач отримував від відповідача орендну плату за 2016, про що виписував відповідачеві квитанції до прибуткових касових ордерів, а собі залишав прибуткові касові ордери. Аналогічно, в такий же спосіб відповідачем здійснювався розрахунок за оренду за 11 місяців 2017 року. За грудень 2017 року орендна плата мала бути здійснена в січні 2018 року, однак позивач 04.01.2018 без погодження з відповідачем в нічний час змінив замки до орендованого приміщення, від'єднав приміщення від електропостачання, тому відповідач була позбавлена свого права на оренду приміщення і орендну плату за грудень не здійснила. Твердження позивача на систематичні порушення відповідачем умов договору в частині зобов'язання сплачувати орендну плату і необхідність застосувати нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних, вважає необґрунтованими, оскільки такого боргу, який зазначив позивач, не існує. Питання про судові витрати на його думку має бути вирішено відповідно до закону, врахувавши при цьому всі необхідні для цього докази. Крім цього, представник відповідача до закінчення дебатів у справі зробив відповідну заяву про призначення судового засідання для вирішення питання щодо судових витрат.
Відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву вх.№2227 від 14.05.2018, в якому вона зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки протягом 2017 року вона сплачувала позивачеві орендну плату за користування нежитловим приміщенням, розташованим по вул.Незалежності (Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, відповідно до договору оренди від 01.01.2017. Орендна плата за грудень мала бути сплачена у січні 2018 року, але позивач насильно вигнав з приміщення її працівників, змінив замки вхідних дверей, відключив електроенергію. Внаслідок таких дій позивача вона понесла збитки, оскільки в приміщенні зберігалось виробниче обладнання, сировина, яка мала обмежений термін зберігання. Вказала, що заборгованості по орендній платі за 11 місяців 2017 року перед позивачем ОСОБА_3 вона не має.
Представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 надано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1, вх.№3033 від 25.06.2018, в якій вона зазначила, що ОСОБА_1 не сплачувала орендну плату за користування нежитловим приміщенням, розташованим по вул.Незалежності (Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області позивачеві і її доводи про сплату орендної плати нічим не підтверджені. Жодних квитанцій про оплату за 2017 рік ОСОБА_3 не підписував. Позивач з відповідачем перебували у договірних відносинах з 01.01.2016. Облік розрахунків з ОСОБА_1 позивач ОСОБА_3 проводив в ордерній книжці. Відповідач здійснювала оплату за договором оренди лише в 2016 році, а за договором оренди від 01.01.2017 не проведено оплати взагалі за весь строк дії Договору.
Заяви, клопотання: клопотання представників позивача та відповідача про забезпечення участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції; клопотання представника позивача про перенесення дати розгляду справи; заява судді Томашпільського районного суду Вінницької області про самовідвід; клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи; заява представника відповідача про закриття справи; .
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання; відкладення підготовчого засідання; задоволення заяви про самовідвід судді; прийняття до свого провадження справи та призначення підготовчого засідання; відкладення підготовчого засідання; задоволення клопотань про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, відмова в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, про що постановлено ухвали окремими документами.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Із копії договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2017 встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 80 кв.м., розташованого по вул.Незалежності, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №44025190 від 17.09.2015. Відповідно до вказаного договору орендна плата складає 4000 гривень за місяць. Строк дії договору з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Із копії повідомлення від 12.12.2017 та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення встановлено, що ОСОБА_3 письмово повідомив ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із заборгованістю за оренду нежитлового приміщення за 2017 рік на суму 48000 гривень, строк оренди нежитлового приміщення по вул.Незалежності, 221 вважає припиненим із 31.12.2017 і просить звільнити його до 31.12.2017, та передати йому в належному стані. Вказане поштове відправлення вручено ОСОБА_1 13.12.2017.
Із копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія ААВ №372856, та копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія ВОО №758510, встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата державної реєстрації - 03.03.2005 та номер запису -№21680000000000479.
Із копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2015 встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, міні цеху по виробництву та реалізації напівфабрикатів по вул.Леніна, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, загальна площа 69,8 кв.м.
Із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 23.03.2017 за номером 21680060005000479 здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі власного рішення.
Із копії державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ №946194, встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,0362 га, розташованої по вул.Леніна, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.
Із копії повідомлення ОСОБА_1 встановлено, що вона повідомила ОСОБА_3 про відсутність у неї заборгованості по орендній платі перед ним за одинадцять місяців 2017 року, тому законних підстав для звільнення орендованого приміщення, розташованого по вул.Незалежності, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, немає, буде продовжувати оренду вказаного приміщення ще на один рік.
Із копій квитанцій: від 09.01.2017 на суму 4000 гривень, 04.02.2017 на суму 4000 гривень, 01.03.2017 на суму 4000 гривень, 02.04.2017 на суму 100 доларів та 1300 гривень, 04.05.2017 на суму 4000 гривень, 08.06.2017 на суму 3700 гривень, 03.07.2017 на суму 4000 гривень, 01.08.2017 на суму 4000 гривень, 17.09.2017 на суму 2700 гривень, 04.10.2017 на суму 4000 та 1300 гривень та 02.11.2017 на суму 4000 гривень, встановлено, що ОСОБА_1 сплачувала вказані кошти за оренду приміщення.
Із копії повідомлення Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, вих.№185/225-01-2018 від 16.01.2018 встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 04.01.2018 було зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Томашпільського ВП за №87, 41. За результатами попереднього розгляду встановлено, що ознаки кримінального правопорушення - відсутні, тому підстав для внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає.
Із копії заяви ОСОБА_1 від 20.02.2018 встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до директора СО «Томашпільські ЕМ» про підстави відключення електроенергії в орендованому нею приміщенні по вул.Незалежності, 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.
Із копій прибуткових касових ордерів: 01.02.2016 на суму 2500 гривень, 01.03.2016 на суму 2500 гривень, 01.04.2016 на суму 2500 гривень, 01.05.2016 на суму 4000 гривень, 01.06.2016 на суму 4000 гривень, 01.07.2016 на суму 4000 гривень, 02.08.2016 на суму 2500 гривень, 03.09.2016 на суму 2500 гривень, 03.10.2017 на суму 2500 гривень, 03.11.2016 на суму 2500 гривень, 03.12.2016 на суму 2700 встановлено, що від ОСОБА_1 отримані кошти за оренду приміщення.
Із фотокопій, доданих до матеріалів справи встановлено, що на фотосвітлинах зображено зовнішній та внутрішній вигляд приміщення, внутрішні стіни якого пошкоджені, відомості про місцезнаходження (адресу) цього приміщення відсутні.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик свідків чи призначення судових експертиз, а тому суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України.
Судом встановлено, що між сторонами 01.01.2017 у простій письмовій формі укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 80 кв.м., розташованого по вул.Незалежності (бувша Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, яке належить позивачеві ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №44025190 від 17.09.2015. Відповідно до п.3.1 вказаного договору орендна плата складає 4000 гривень за місяць. Строк дії договору з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.2 ст.762 ЦК України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.4.2.3. договору оренди від 01.01.2017 орендні платежі повинні здійснюватись своєчасно, однак спосіб оплати та строк оплати у договорі не визначено.
Судом встановлено, що відповідач здійснювала орендну плату за період з 01.01.2017 по 30.11.2017, про що свідчать копії квитанцій до прибуткових касових ордерів. Вказана обставина знайшла своє підтвердження дослідженими письмовими доказами, а саме: копіями квитанцій від 09.01.2017 на суму 4000 гривень, 04.02.2017 на суму 4000 гривень, 01.03.2017 на суму 4000 гривень, 02.04.2017 на суму 100 доларів та 1300 гривень, 04.05.2017 на суму 4000 гривень, 08.06.2017 на суму 3700 гривень, 03.07.2017 на суму 4000 гривень, 01.08.2017 на суму 4000 гривень, 17.09.2017 на суму 2700 гривень, 04.10.2017 на суму 4000 та 1300 гривень та 02.11.2017 на суму 4000 гривень, які надала відповідач ОСОБА_1 і ця обставина не була спростована позивачем, а навпаки, підтверджена, оскільки в матеріалах справи наявні копії прибуткових касових ордерів від: 01.02.2016 на суму 2500 гривень, 01.03.2016 на суму 2500 гривень, 01.04.2016 на суму 2500 гривень, 01.05.2016 на суму 4000 гривень, 01.06.2016 на суму 4000 гривень, 01.07.2016 на суму 4000 гривень, 02.08.2016 на суму 2500 гривень, 03.09.2016 на суму 2500 гривень, 03.10.2017 на суму 2500 гривень, 03.11.2016 на суму 2500 гривень, 03.12.2016 на суму 2700, виписані позивачем про отримання ним коштів від відповідача за оренду вказаного приміщення, які особисто надав позивач і які доводять ту обставину, що сторонами був вибраний саме такий спосіб оплати за оренду приміщення, тобто, позивач виписував відповідачеві квитанції до прибуткових касових ордерів про отримання коштів за оренду приміщення, а собі залишав прибуткові касові ордери. Вказані докази не спростовані позивачем, тому суд вважає їх належними та допустимими відповідно до ст.ст.77, 78 ЦПК України. Позивачем та його представником відповідно до вимог ст.83 ЦПК України не надано доказів, які б підтверджували невиконання відповідачем умов договору від 01.01.2017 протягом всього 2017 року та спростовували фактичні дані, що містяться у досліджених судом письмових доказах (копіях квитанцій до прибуткового касового ордера про сплату орендної плати за 11 місяців 2017 року).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила зобов'язання відповідно до договору оренди від 01.01.2018 і допустила заборгованість за договором оренди лише за один місяць - грудень 2017 року.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також судом встановлено, що позивачем 12.12.2017 надіслано відповідачеві повідомлення про припинення договору оренди нежитлового приміщення, розташованого по вул.Незалежності (бувша Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. Будь-яких доказів про невиконання відповідачем п.4.2.3. договору оренди від 01.01.2017 (своєчасно здійснювати орендні платежі) позивач не надав. Судом встановлено, що із 01.01.2017 по 30.11.2017 відповідач виконувала належним чином умови договору.
Оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є частково обгрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за користування нежитловим приміщенням, розташованого по вул.Незалежності (бувша Леніна), 221 в смт.Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, відповідно до договору оренди за грудень 2017 року, в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов'язання, а саме: не сплатила кошти за оренду нежитлового приміщення згідно договору оренди від 01.01.2017 за грудень 2017 року в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, тому вона зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений договором оренди від 01.01.2017 та законом.
Відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі ст.ст.19, 21, 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.
Оскільки час прострочення по орендній платі розпочався з 01.01.2018, тому враховується індекс інфляції за 2018 рік та по дату судового розгляду, тобто, за два місяці 2019 року, а саме: індекс інфляції за 2018 рік становить 109,8 процента, а за два місяці 2019 року (січень-лютий до дати прийняття судом рішення в справі) становить 101,0 процент. Відповідно до формули, за якою розраховуються втрати від інфляції (втрати від інфляції = сума боргу х індекс інфляції / 100% - сума боргу), суд має підстави стягнути з відповідача на користь позивача втрати від інфляції за весь час прострочення в сумі 432 (чотириста тридцять дві) гривні з яких: 4000 х 109,8 / 100 - 4000 = 392 (триста дев'яносто дві) гривні становлять втрати від інфляції за 2018 рік та 4000 х 101.0 / 100 - 4000 = 40 (сорок) гривень становлять втрати від інфляції за січень, лютий 2019 року, а також три проценти річних в сумі 120 (сто двадцять) гривень (4000 х 365 х 3 % / 365 = 120).
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд має підстави відмовити, як таких, що заявлені необґрунтовано.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 надано орієнтований розрахунок на професійну правничу допомогу адвоката, а також до закінчення судового розгляду заявлено клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання щодо судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що представник відповідача до закінчення дебатів у справі зробив відповідну заяву про призначення судового засідання для вирішення питання щодо судових витрат, суд має підстави призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити строк для подання відповідачем ОСОБА_1 Ямпільському районному суду Вінницької області доказів щодо розміру понесених нею судових витрат - до 06 березня 2019 року.
З урахуванням наведених мотивів суд при вирішенні цього спору застосував такі норми права: ст.ст.16, 610, 611, 625, 761, 762 ЦК України, ст.ст.19, 21, 22 Закону України «Про інформацію».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 4552 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) гривні заборгованості за укладеним 01.01.2017 договором оренди нежитлового приміщення, розташованого за №221 по вулиці Незалежності (колишня Леніна) в смт. Вапнярка Томаішпільського району Вінницької області, з яких : 4000 (чотири тисячі) гривень основний борг, 432 (чотириста тридцять дві) гривні боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 120 (сто двадцять) гривень три проценти річних від простроченої суми.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати 11 березня 2019 року о 14 годині в залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області.
Встановити строк для подання відповідачем ОСОБА_1 Ямпільському районному суду Вінницької області доказів щодо розміру понесених нею судових витрат - до 06 березня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Головуючий А.Г. Любинецька-Онілова