Іменем України
Справа № 133/3153/18
07.03.19
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєчко В.Л. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 75418,12 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 13.12.2010 року між банком і відповідачем по справі був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок .
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
У порушення діючого законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала в повні мірі, у зв'язку з чим банк має право вимагати повернення всієї суми кредиту. Станом на 25.11.2018 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 75418,12 грн., яка складається з: 20451,63 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 29937,85 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 20961,11 грн. - заборгованості за пенею; 500 грн. - штрафу (фіксованої частини); 3567,53 грн. - штрафу (процентна складова). Саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач надав суду відзив в якому вказала, що не підписувала у 2010 році анкету- заяву на отримання кредиту в сумі 18000 грн., а підписувала в 2006 році з якої вбачається , що в графі «Прошу надати мені перераховані нижче послуги» стоїть відмітка тільки навпроти послуги-зарплатна карта , тобто існує анкета-заява лише на видачу зарплатної картки.
Позивач надав відповідь на відзив в якому вказав , що 13.12.2010 відповідач приєдналась до нових Умов та правил надання Банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви , згідно якої отримала кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. . Протягом дії кредитного договору відбулась сплата щомісячних платежів по кредиту , що підтверджується розрахунком заборгованості . Відповідач не спростувала доводів щодо часткового здійснення нею погашення заборгованості по кредиту . Так як питання щодо підписання відповідачем договору не відноситься до предмету позову , наявність твердження відповідача про те що договір не укладався не має правового значення по справі. Доводи відповідача про те , що договір нею не укладався можуть бути підставою для визнання його судом недійсним. Правом на оспорювання даного договору у судовому порядку жодна зі сторін не скористалась. відзив до суду не подав, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів наданих позивачем. Відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладання кредитного договору і часткового його виконання . Інше має спростовуватись особою, яка не виконує умови договору . Предметом позову , який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором.. Відповідач не спростував докази надані банком щодо суми заборгованості . Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором . Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості , виписка по рахунку.
Умовами кредитного договору передбачено, що клієнт дає згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і дає згоду банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Стосовно договірного списання. За даним Договором Відповідач має прострочену заборгованість. Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року (п.1.4) передбачено Договірне списання Банком з рахунку Клієнта коштів без надання Клієнтом платіжного доручення, може здійснюється Банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і Клієнтом. П. 6.1 вищевказаної Постанови встановлено, що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Якщо кредитором за договором є Банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію необхідну банку для списання ним коштів з рахунків платника (п.6.5).
Згідно умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.6. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору.
Таким чином, Банк правомірно здійснював договірне списання в рахунок погашення боргу.
Згідно виписки відповідач неодноразово здійснював погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 24.01.2018 , підтвердженням є виписка по рахунку. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 07.12.2018 року - до спливу строку позовної давності.
З'ясувавши обставини справи і дослідивши докази суд приходить до висновку, що необхідно відмовити в задоволенні позову в повному обсязі .
Звертаючись до суду з позовом в позовній заяві позивач зазначив, що 13.12.2010 року між банком і відповідачем по справі був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
На підтвердження зазначених вимог позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.05.2015, розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 25.11.2018, анкету- заяву підписану 13.12.2010 , витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна,30 днів пільговий період», ОСОБА_2 з Умов і правил надання банківських послуг в «ПриватБанку».
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2019 задоволено клопотання відповідача та ухвалено витребувати з АТ КБ «ПриватБанк»:
1) заяву-анкету на отримання кредиту ОСОБА_1 у ПАТ КБ «ПриватБанку» від 13.12.2010 року в оригіналі;
2) положення про кредитування АТ КБ «ПриватБанк» станом на грудень 2010 рік належним чином завірене ;
3) інформації про умови кредитування у письмовому вигляді за , підписом ОСОБА_1 про ознайомлення з нею - (Постанова правління НБУ № 168 від 10.05.2007 );
4) завірені належним чином копії первинних бухгалтерських документів (розпорядження, заяви на видачу та переказ готівки,меморіальні ордери, платіжні доручення тощо), що підтверджують:
*видачу по кредитному договору від 13.12.2010 та його погашення позичальником у розрізі кожного місяця станом на 25.11.2018 ;
*сплату позичальником відсотків, в тому числі прострочених, за користування кредитним договором від 13.12.2010 , у розрізі кожного місяця станом на 25.11.2018
*сплату інших платежів, проведених за термін дії договору від 13.12.2010. Розрахунки штрафних санкцій передбачені кредитним договором обґрунтувати вихідними даними для таких розрахунків з наведенням відповідних формул;
- розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів та інших платежів (комісія, пеня, штраф тощо) станом на 25.1 1.2018.
- роздруківку руху коштів (перерахунок коштів банком на картку клієнта, її номер, внесення коштів кліснтом через його картку до терміналу тощо задля погашення кредиту);
5) належні докази про строк дії кредитної картки, яку отримав відповідач у 2010 року при підписанні заяви-анкети.
На виконання ухвали суду позивач копію наказу № СП-2013-6500941 від 28.01.2013 «Про внесення змін в тарифи по картам «Універсальна» та «Універсальна GOLD», копію наказу № СП-2013-6776448 від 19.09.2013 «Про внесення змін в тарифи по картам «Універсальна» та «Універсальна GOLD», виписку за договором по карткових рахунках 4149437103806707, 4149605335083465, 5457092025044391, 5168742065094371, 5168742311494607, 9992222221314063223, 4149499644043778/
Також до відповіді на відзив додав заяву підписану 15.11.2006, довідки про видачу кредитних карт ОСОБА_3 : 4149605335083465 термін дії до 10/13, 4149437103806707 термін дії 06/14, 5457092025044391 термін дії 04/14, 5168742311494607 термін дії 08/17;
Довідку по зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_3 з зазначенням зміни кредитного ліміту 28.04.2012,08.05.2012,17.05.2012,19.07.2018.
Однією з підстав цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 207,1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приписами ч. 2 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином , якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23».
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторін.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.
Відповідно до роз'яснень, що надані в п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей про належність і допустимість доказів. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Водночас, відповідно до правової позиції, що висловлена ВСУ у справі № 6-2320цс16 «Умови та правили надання банківських послуг у «ПриватБанку»» повинні містити підпис відповідача.
При нарахуванні пені та штрафів позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг» начебто визнаних відповідачем, разом з тим позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника. Відповідач надав суду дві зави , які підписувала відповідач від 15.11.2006, 13.12.2010 та оскільки «Умови та правила надання банківських послуг», на які посилається позивач не містять підпису позичальника, тому такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору № б/н від 13.12.2010 року. Це положення узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові по справі №6-16цс-15 від 11.03.2015 року, яку суд враховує при винесення даного рішення.
Крім того, позивач не навів обгрунтованого розрахунку сум, які просить стягнути з відповідача, який повинен містити відомості щодо розміру залишку непогашеного кредиту, розміру відсоткової ставки, порядку нарахованих відсотків, пені, суми коштів які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов'язання. Доданий АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.05.2015, розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 25.11.2018 та виписка по рахунку не може слугувати підтвердженням існування боргу, оскільки він не є первинним документом так як не відповідає вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.4.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», а саме: не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення такого розрахунку, відсутній особистий підпис та інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, що склала відповідний розрахунок.
Також відповідно до довідки про видачу кредитних карт ОСОБА_3 надано кредитні карти : 4149605335083465, 4149437103806707, 5457092025044391 , 5168742311494607 , а виписка здійсненна за платіжними картками : 4149437103806707 ,4149605335083465, 5457092025044391, 5168742065094371, 5168742311494607, 9992222221314063223, 4149499644043778. На ухвалу суду щодо належного розрахунку сум заборгованості позивач зазначив, що надати суду окремий розрахунок заборгованості по пені, штрафу не являється можливим з технічних причин, а лише зазначив формулу по якій здійснюється розрахунок по відсотках , без здійснення зазначеного розрахунку.
Також позивач не надав оригінала анкети -зави від 13.12.2010, а лише зазначив , що буде надано в судове засідання, не надавши в судове засідання.
Неподання позивачем з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд на підставі ч10 ст 84 ЦПК України приходить до висновку про необхідність відмовити у визнанні боргу зазначеного позивачем.
Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення позивача від обов'язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях навіть з урахуванням загальновідомих обставин.
Так само рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в позовній заяві без встановлення відповідних фактів.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». Надані АТ КБ «ПриватБанк» суду копії «Умов та правил надання банківських послуг» не містять підпису відповідача та не можуть слугувати підтвердженням, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного 13.12.2010 року Договору. Розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.05.2015, розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 25.11.2018 та виписка по рахунку не можуть слугувати підтвердженням наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки вони не є первинними документами, так як не відповідають вимогам, що висуваються чинним законодавством до первинних документів, не відповідають вимогам встановлених ЦПК для письмових доказів. Копія паспорта відповідача, розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.05.2015, розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 25.11.2018, виписка по рахунку, витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку не являються належними і допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам встановлених ЦПК України встановлених для письмових доказів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене та те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 207,634,1055 ЦК України ЦК України, ст. ст.81,89, 259,263-265,279 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», адреса: вул. Набережна Перемоги,50 м. Дніпро, МФО 305299
Відповідач: ОСОБА_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1.
Повне судове рішення складене 07.03.2019.
Суддя - підпис - ОСОБА_2
З оригіналом вірно. Суддя Секретар
Дата документу 07.03.19