Іменем України
07 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/20/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,
вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114
в інтересах держави в особі
Державної служби України з безпеки на транспорті, кодЄДРПОУ 39816845
пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ”,
вул. Гребінки, 128, м. Чернігів, 14021, кодЄДРПОУ 14239756
предмет спору: про стягнення 38105,58 грн
Учасники справи не викликались.
Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ” про стягнення 38105,58 грн, що еквівалентно сумі 1208,52 євро,плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні норми.
В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті посилається на те, що,за результатами проведення 01 серпня 2018 року габаритно-вагового контроль автомобіля, який належить відповідачу, встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; встановлено відповідачу строк протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Сторони були належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі №927/20/19 без повідомлення учасників сторін, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвали Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2019 року), наявні у матеріалах справи.
Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
12 лютого 2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ” ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та зняв копії.
Незважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі №927/20/19 без повідомлення учасників сторін, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та більш того знайомився з матеріалами даної справи, відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило. За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
06 березня 2019 року заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано заяву про відмову від позову заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ” про стягнення 38105,58 грн, що еквівалентно сумі 1208,52 євро.
В обґрунтування даної заяви заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури посилається на те, що в ході судового розгляду встановлено відсутність у прокурора підстав для представництва держави в суді в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, а тому в порядку ст.55 Господарського процесуального кодексу України, просить суд прийняти відмову прокурора від позову для подальшого розгляду справи та вирішення позовних вимог у первісному обсязі.
Від позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті заяви про відмову від позову не надходило.
Розглянувши заяву заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури про відмову від позову суд встановив:
Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема,позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
З наведеного вище вбачається, що відмова прокурора від позову не є обов'язковою для позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки така відмова не означає вибуття позивача (Державної служби України з безпеки на транспорті) з процесу чи зміни його процесуального статусу.У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23 березня 2012 року “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам”.
Суд приймає відмову заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури від позову заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ” про стягнення 38105,58 грн, що еквівалентно сумі 1208,52 євро, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, оскільки це не суперечить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси та є його процесуальним правом відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури відмовився від позову, а від позивача -Державної служби України з безпеки на транспорті заяви провідмову від позову до суду не надходило, суд продовжує розгляд даної справи по суті, відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
01 серпня 2018 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області) на 86 км автодороги Київ-Чоп,здійснено габаритно-ваговий контроль: автомобіль (тягач) марки DAF, модель XF 95430, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки SСHMITZ, модель SKO-24, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зазначений автомобіль належить ТОВ “ОЗЗІ” /копія в матеріалах справи а.с.33/.
Крім того, автомобільним перевізником вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної №0000000675 від 01 серпня 2018 року є ТОВ “ОЗЗІ”.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю 01 серпня 2018 рокупосадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №020207, яким зафіксовано порушення у вигляді перевезення вантажу (маршрут Закарпатська область, м.Свалява-м.Київ, 746 км) із перевищенням навантажень, а саме навантаження на осі становлять:11; 11; 22 т, а фактичне навантаження даного автомобіля - 6,75; 8,9; 25,1 т.; фактична маса автомобіля становила 40,75 т., а нормативно допустима 40 т. (а.с. 29).
Перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу, який перевозив вантаж також підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0015794 від 01 серпня 2018 року (а.с. 30).
Допустимість використання ваг, на яких проводилось зважування автомобіля, підтверджується Сертифікатом перевірки типу Серії СТ, виданим 27 листопада 2017 року, Сертифікатом відповідності, зареєстрованим у реєстрі органу відповідності 27 листопада2017року №UA.TR.002.CB.0300-17 (а.с.35).
Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області діяли на підставі направлення на рейдову перевірку №011183 від 27 липня 2018 року (а.с. 27).
До вказаного акту додано розрахунок №055686 від 01 серпня 2018 року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 1208,52 євро(а.с. 34), що станом на 01 серпня 2018 рокускладає еквівалент у сумі 38105,58 грн.
Розрахунок №055686 від 01 серпня 2018 року на загальну суму 1208,52 євро, що станом на 01 серпня 2018 року складає еквівалент у сумі 38105,58 грн, здійснений відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1, затвердженої постановою КМУ №879 від 27 червня 2007 року).
Отже, загальний розмір плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні норми, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ” становить 38105,58 грн.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Листами №2471/02/8-18 від 02 серпня 2018 року та №2775/0218-18 від 29 серпня 2018 року Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області повідомило відповідача про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні нормиу розмірі 1208,52 євро(38105,58 грн) на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, у зв'язку з порушенням порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 24).
Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області не оскаржив.
Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року (далі - Порядок габаритно-вагового контролю).
Відповідно до п. 4 Порядку габаритно-вагового контролю робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Згідно пп.3 п.2 Порядку габаритно-вагового контролю, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
У відповідності до пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Судом встановлено, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини щодо не своєчасної сплати плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні норми.
Матеріалами справи підтверджено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що підтверджено актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №020207 від 01 серпня 2018 року та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0015794 від 01 серпня 2018 року.
Доводи наведені в позовній заяві стосовно того, що посадові особи позивача здійснювали габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача у відповідності до наданих їм повноважень, а також про допустимість використання позивачем ваг, на яких проводилось зважування автомобіля відповідача, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки здійснено розрахунок №055686 від 01 серпня 2018 року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у розмірі 1208,52 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 серпня 2018 року складає еквівалент у сумі 38105,58 грн.
Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
Розрахунок №055686 від 01 серпня 2018 на загальну суму 1208,52 євро(а.с. 34), що станом на 01 серпня 2018 складає еквівалент у сумі 38105,58 грн, здійснений відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1, затвердженої постановою КМУ №879 від 27 червня 2007 року), розрахований без помилок та є вірним.
Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Судом встановлено, що відповідач повідомлення Управління Укртрансбезпеки у Житомирській областіДержавної служби України з безпеки на транспорті (лист №2471/02/8-18 від 02 серпня 2018 року) про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 1208,52 євро (38105,58 грн) на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 не виконав, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті не оскаржив.
На підставі вищевикладеного вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні норми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 у розмірі 38105,58 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ”(вул. Гребінки, 128, м.Чернігів, 14021, кодЄДРПОУ 14239756) на користь держави (отримувач УДКСУ у м.Житомирі Житомирської області МФО 899998 Казначейство України, р/р 31214216006002) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідний машин імеханізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні норми, у сумі 38105,58 грн, що еквівалентно на час проведенная розрахунків сумі 1208,52 євро/
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗЗІ”(вул. Гребінки, 128, м.Чернігів, 14021, кодЄДРПОУ 14239756) на користь державного бюджету (отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101,рахунок: 34318206083035, код ЄДРПОУ: 38054398,банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 07 березня 2019 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/