справа № 208/2702/17
провадження № 1-кп/208/154/18
08 листопада 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
ОСОБА_10
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Під час досудового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду від 18.09.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 було продовжено до 15.11.2018 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не має.
Потерпілий ОСОБА_6 погодився з прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_7 вказав що на теперішній час не вбачається ризиків, про які зазначив прокурор, вважає що йому можливо змінити запобіжний захід на більш м'який або визначити мінімальний розмір застави. Захисники підтримали думку свого підзахисного щодо зміни запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі або якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження тримання під вартою просять визначити мінімальний розмір застави.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, а тому, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_7 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_7 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Суд має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.. ст.177,178,183,197, 315,316 ,331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.01.2019 року.
Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3