Справа № 459/584/17 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 22-ц/811/2606/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.
Категорія: 81
05 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
за участі секретаря: Фейір К.О.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,-
Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2018 року скасовано заходи забезпечення позов, вжиті на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 06 березня 2017 р., а саме зняти арешт з квартири за адресою м. Червоноград, вул. Шептицького,22/11.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, оскільки ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, відтак вважає що до вирішення розгляду справи № 459/584/17 в касаційному порядку знімати арешт із квартири є незаконним і безпідставним.
Просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2018 року та відмовити в задоволенні клопотання, ОСОБА_3 про скасування арешту з квартири за адресою м. Червоноград, вул. Шептицького,22/11.
26 лютого 2019 року ОСОБА_2 через канцелярію Львівського апеляційного суду подав клопотання за Вх. № 4182/19-Вх, в якому просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим що він не може прибути в судове засідання за станом здоров'я, а його представник ОСОБА_4 теж не має змоги прибути у зв'язку з сімейними обставинами.
Розглянувши вищезгадане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки заявником не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
В судове засідання сторони не з»явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, що відповідно до положень ст.372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Червоноградського міським судом Львівської області від 06 березня 2017 р у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, з участю представника позивача ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5, до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та його скасування заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру за адресою м. Червоноград, вул. Шептицького, 22/11.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 грудня 2017 р. вище вказаний позов задоволено повністю.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2018 р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Сетам» залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_6 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задоволено
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, з участю представника позивача ОСОБА_4, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_7 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Державної казначейської служби України про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та його скасування.
Згідно з частиною 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Крім того, згідно ч. 9, 10 цієї статті, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно з роз'ясненнями у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Стосовно доводів апеляційної скарги стосовно того, щоухвалою Верховного Суду від 26 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і заходи забезпечення позову повинні діяти до завершення касаційного провадження по справі колегія суддів звертає увагу на наступне.
За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «ОСОБА_8 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Під час розгляду справи «East/West Alliance Limited» проти України» ЄСПЛ в п. 185 рішення від 23.01.2014р. нагадав, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Разом з тим, як зазначено в п. 168 цього рішення, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Оскільки у справі яка розглядається рішенням суду відмовлено в задоволенні позову і таке рішення набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки тим самим буде порушено справедливий баланс між інтересами судочинства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судомправильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 березня 2019 року.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Струс Л.Б.
ОСОБА_9