Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2110/19
01 березня 2019 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Київській області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОП - ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаною скаргою в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Київській області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Скаргу обґрунтовував тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції Київської області перебуває кримінальне провадження № 12016110200002549. 01.02.2019 р. в рамках вказаного кримінального провадження представниками СУ ГУНП Київської області було вилучено майно, а саме, автомобільний транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп, червоного кольору, марки SCHMITZ, модель SКІ 24, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; автомобільний транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач, білого кольору, марки DAF, модель FТ ХР105, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію автомобільного транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію автомобільного транспортного засобу НОМЕР_2 ; ключ запалювання від вказаного вище вантажного автомобіля. Зазначив, що 08.02.2019 р. ФОП ОСОБА_5 стало відомо про те, що Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.02.2019 р. у справ № 758/1499/19 клопотання СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ НП в Київській області ОСОБА_4 про арешт майна було повернуто для усунення недоліків, а відтак, враховуючи ті обставини, що з моменту вилучення майна минуло 5 робочих днів, а також сплив встановленого судом строку для усунення недоліків, ФОП ОСОБА_5 звернулася до слідчого органу з клопотанням про повернення їй тимчасово вилученого майна, станом на дату подачі скарги арешт на майно накладено не було, а відтак, адвокат ОСОБА_3 звурнувся до суду із вищевказаною скаргою.
В судовому засідання захисник ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав викладених у ній.
В судовому засідання слідчий ОСОБА_4 проти задоволення вимог скарги заперечувала в повному обсязі та просила відмовити в її задоволенні. Додатково надала до матеріалів справи судову повістку про виклик в суд за клопотанням СВ розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12016110200002549 від 09.07.2016 р.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення захисника, прокурора, приходжу до наступного висновку.
У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції Київської області перебувають матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200002549 від 09.07.2016 р.
01.02.2019 р. в рамках вказаного кримінального провадження представниками СУ ГУНП Київської області було вилучено майно, а саме, автомобільний транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп, червоного кольору, марки SCHMITZ, модель SКІ 24, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; автомобільний транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач, білого кольору, марки DAF, модель FТ ХР105, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію автомобільного транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію автомобільного транспортного засобу НОМЕР_2 ; ключ запалювання від вказаного вище вантажного автомобіля.
Згідно ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Судом було досліджено Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04.02.2019 р. (справа № 758/1499/19), з якої вбачається, що клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 про арешт майна, було повернуто для усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
В судовому засіданні було встановлено, що судове засідання за клопотанням СВ розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12016110200002549 від 09.07.2016 р. призначено на 06.03.2019 р. на 15 год. 00 хв. під головуванням слідчого судді ОСОБА_6 .
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
КПК України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.
За наданими матеріалами скарги вбачається, що в судовому засідання було встановлено, що на даний час клопотання СВ розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12016110200002549 від 09.07.2016 р. перебуває на розгляді, з огляду на що, скарга захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Київській області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна є передчасною, оскільки, доля вищевказаного тимчасово вилученого майна, наразі, не вирішена. Відповідно до наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, про відмову задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 167, 170, 303, 307КПК України, -
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Київській області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна - відмовити;
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Слідчий суддя ОСОБА_1