Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6801/18
Провадження №2/552/212/19
іменем україни
05 березня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Самсонової О.А.
при секретарі - Горошко О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В позовній заяві зазначав, що подружнє життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, втрату поваги один до одного. Відповідач з ним спільно не проживає та не веде побут з лютого 2016 року. Вона перебуває у Польщі. Не спілкується ні з позивачем , ні з сином. Не бере участі у матеріальному житті сім'ї, не допомагає у вихованні та навчанні сина. Збереження сім'ї позивач вважає неможливим.
Тому просив суд шлюб розірвати, дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з батьком ОСОБА_1. Також просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів її доходів, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня подачі позову, і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визначення місця проживання неповнолітньої дитини залишено без розгляду у зв'язку з поданням позивачем заяви про залишення даної позовної вимоги без розгляду.
Відповідач, яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому ч.11 ст.128 ЦПК України порядку, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подала.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 13 вересня 2003 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3, 4).
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позивач в позовній заяві просить шлюб розірвати, зазначає, що на примирення не згоден.
На час розгляду справи він позов підтримує та просить задовольнити. Примирення з відповідачем, відновлення сімейних стосунків вважає неможливими. Шлюб просить розірвати.
Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди позивача перебувати в шлюбі з відповідачем.
Зважаючи на вказану позицію позивача, суд вважає, що надання подружжю терміну на примирення носило б формальний характер та лише призвело б до затягування розгляду справи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі. Тому збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.
Позов необхідно задовольнити в повному обсязі, шлюб необхідно розірвати.
Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач, яка у шлюбі змінювала прізвище, з вимогами про відновлення її дошлюбного прізвища не зверталась. Тому підстави для відновлення її дошлюбного прізвища на час розгляду справи відсутні.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, суд виходить з наступного.
Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що з 2006 року відповідач з ним не проживає та не веде побут, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Доказів на спростування даної обставини відповідач суду не надала.
Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в даний час проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: м.Полтава, вул.Дунаєвського, буд.28/12 та перебуває на його утриманні, що підтверджується даними акту від 01 лютого 2019 року №3, складеного гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.29).
Як вбачається з даних свідоцтва про народження серії 1-КЕ №123857, виданого 10 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського райуправління юстиції м.Полтави, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.4).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки мати матеріальної допомоги на утримання своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 не надає, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.
За вимогами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При ухваленні даного рішення судом враховано обставини, передбачені ст.182 СК України.
Також при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIIІ, на час розгляду справи становить 2027 грн., з 01 липня 2019 року складатиме 2118 грн., а з 01 грудня 2019 року - 2218 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Саме такий розмір аліментів має забезпечити право неповнолітнього ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Підстави для визначення мінімуму стягуваних аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку судом не встановлені.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 30 листопада 2018 року - дня звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тому дане рішення в частині стягнення аліментів необхідно допустити до негайного виконання.
Крім того, у зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., на користь позивача - 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 13 вересня 2003 року Володимирською сільською радою Красноградського району Харківської області, актовий запис №6, між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючим: ІНФОРМАЦІЯ_3/12, ідентифікаційний номер судом не встановлено) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючою: ІНФОРМАЦІЯ_3/12, ідентифікаційний номер судом не встановлено) розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу:
його - ОСОБА_1;
її - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 30 листопада 2018 року.
В межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на відшкодування понесених судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 06 березня 2019 року.
Головуючий О.А.Самсонова
05.03.2019