Справа № 161/14105/18
Провадження № 2/161/1181/19
26 лютого 2019 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.
при секретарі - Грабовській Г.О.,
розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 27.06.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.
Станом на 16.08.2018 року заборгованість за кредитним договором становить -33832,02 грн.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі - 33832,02 грн., згідно кредитного договору № б/н від 27.06.2006 року та понесені судові витрати по справі.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.11.2018 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2019 року заочне рішення від 15.11.2018 року скасоване та справу призначено до судового розгляду в спрощеному провадженні.
У письмових поясненнях щодо поданої позовної заяви відповідач вказує, що жодної заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» у нього немає, на підтвердження своїх доводів надає суду дві довідки про відсутність будь-якої заборгованості .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності в якій він просить суд позов задовольнити.
Відповідач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вказав, проти позовних вимог заперечує повністю та просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527, 530, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27.06.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с. 11-27 ).
ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на укладення кредитного договору, підписавши заяву разом з умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою (а.с. 11).
Як вбачається з нарахованої банком заборгованості станом на 16.08.2018 року заборгованість за кредитним договором та з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, становить - 33832,02 грн., з яких: 3606,65 грн., 10620,37 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 17517,76 грн. - нараховано пені, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1587,24 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 8-10).
Із розрахунку заборгованості б/н вбачається, що банк за період з 03.06.2015 р. по 16.08.2018 р. визначив наявність у відповідача заборгованості (а.с.8-10).
Однак, із довідок ПАТ КБ «ПриватБанк» від 11.04.2016 року за № I3B4-I59G-ABNM-HAAD та від 16.03.2016 року за №7818-6CNO-33ER-17J4, вбачається, що станом на 11.04.2016 року у ОСОБА_1 не має заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 59-60).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України від № «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов'язків, далі - Закон про бухгалтерський облік).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської.
Пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення 705) передбачено, що емітенти зобов'язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов'язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення 705).
Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення 254).
Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (абзац другий пункту 4.10. Положення 254).
Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення 254).
З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи, не є первинним документом, та не підтверджується бухгалтерською документацією, суперечить наданим відповідачем довідкам банку про відсутність заборгованості (а.с. 59-60), а тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.
Відтак, наданий банком розрахунок заборгованості не являється належним доказом у справі, а тому не може бути взятий судом до уваги.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що представником позивача не надано доказів наявності заборгованості ОСОБА_1 на час розгляду справи та враховуючи, що відповідачем наданий доказ, що свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки, у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 12, 13, 15, 207, 253, 256, 257, 259, 261, 267 Цивільного кодексу України суд, -
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повне рішення складено 05 березня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_2