Справа № 167/110/19
Провадження №2/167/107/19
04.03.2019 року
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сіліча І.І.,
секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,-
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно рішення Рожищенського районного суду від 31.08.2016 року з відповідача на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти в твердій грошовій в сумі 500 грн.. Відповідач офіційно не працевлаштований, аліменти сплачує нерегулярно. Покликаючись на те, що розмір аліментів, які сплачує відповідач є недостатніми для належного утримання дітей, просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача в її користь на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття з врахуванням зміни прожиткового мінімуму та індексу інфляції.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно рішення Рожищенського районного суду від 31.08.2016 року з відповідача на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Так, ч.3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року становить 1626 гривень.
Отже, на час звернення позивача до суду з позовом про збільшення аліментів 29.01.2019 року мінімальний розмір аліментів на дитину віком до 6 років мав становити не менше ніж 813грн. 00 коп. (1626 грн. 00 коп. х 50%), що значно перевищує розмір аліментів, визначених рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 31.08.2016 року.
Наведене свідчить про те, що на день постановлення рішення Рожищенського районного суду від 31.08.2016 року розмір прожиткового мінімуму суттєво змінився в бік його збільшення, а тому розмір раніше присуджених аліментів не в повній мірі задовольняє мінімальні потреби дітей, оскільки відповідно зросли затрати на їх утримання, які несе лише позивач.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 9 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, враховуючи матеріальне становище одержувача та платника аліментів, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні та слід стягувати з відповідача в користь позивача на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття з врахуванням індексації відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави 768,40 грн. судового збору.
На підставі ст.ст.180, 181, 182, 183, 184,191,192 СК України, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Змінити розмір стягнення аліментів на малолітніх дітей, визначений рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 31.08.2016 року.
Стягнути аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_2, жительки с. Рудня Рожищенського району, вул. Спортивна, 15, Волинської області, на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча ) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з врахуванням індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.03.2019 року.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_5