Справа № 686/20157/14-ц
Провадження № 22-ц/4820/5/19
28 лютого 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Медведчук Н.Д.
за участю: представника позивача Ткачука О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/20157/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на повторне заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2015 року (суддя Логінова С.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У вересні 2014 року ПАТ «Фідобанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог банк зазначав, що 08 жовтня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/1721/18/05375, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 50000 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 07 жовтня 2017 року (включно), та сплатою 13,5% відсотків річних.
Позичальником умови кредитних договорів щодо погашення кредиту та сплати відсотків було порушено. Станом на 17 вересня 2014 року загальна заборгованість за кредитним договором в еквіваленті національної валюти, згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 530 761,35 грн., з яких: заборгованість в доларах США - 38 111,84 дол. США та в національній валюті - 35 758,29 грн., а саме: 236 965,01 грн. (18 244,68 дол. США) - прострочена заборгованість за кредитом; 200 235,89 грн. (15 416,79 дол. США) - строкова заборгованість з кредитом; 57 478,75 грн. (4 425,47 дол. США) - прострочені відсотки за користування кредитом; 323,41 грн. (24,90 дол. США) - відсотки; 30 390,59 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 5 367,70 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, за кадастровим номером НОМЕР_1, яка призначена для ведення особистого селянського господарства.
Неодноразові усні, а також письмові звернення позивача до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором залишились без виконання. За таких обставин, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року, в сумі 530 761,35 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку - земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, за кадастровим номером НОМЕР_1, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що належить на праві власності ОСОБА_6; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною визначеною на підставі експертної оцінки виконаної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, та стягнути судові витрати.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року в сумі 38 111,84 дол. США, що еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 498590, 89 грн. та 29078,67 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом 33661,47 дол. США, що еквівалентно 440369,95 грн.; заборгованості за відсотками - 4450,37 дол. США (58221,13 грн.); пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 23910,33 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 5168,34 грн.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 2,0000 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, та призначена для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20.09.2007 Хмельницькою райдержадміністрацією. У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір у сумі 3654 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір у сумі 243,60 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2015 року заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року скасовано.
Повторним заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року в сумі 38 111,84 дол. США, що еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.09.2014 - 498590, 89 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 33661,47 дол. США, що еквівалентно 440369,95 грн.; заборгованості за відсотками - 4450,37 дол. США (58221,13 грн.); пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків у сумі 10000 грн.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року в сумі 38111,84 долари США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на дату розрахунку 498590,89 грн. та 29078,67 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 2,0000 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, та призначена для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20.09.2007 Хмельницькою райдержадміністрацією. У решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повторне заочне рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт не погоджується із вказаним рішенням суду, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Посилається на те, що на момент звернення до суду ПАТ «Фідобанк» строк позовної давності щодо частини платежів за кредитним договором від 08.10.2007 сплив, а саме щодо платежів, які підлягали до сплати щомісячно з 15.10.2007 по 19.09.2011, а також щодо платежів за відсотками, що нараховані в період з 15.10.2007 по 19.09.2011, однак суд першої інстанції не взяв це до уваги.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 лютого 2018 року у справі призначено судову оціночно-земельну експертизу, на період проведення експертизи провадження у справі зупинено.
25 жовтня 2018 року до апеляційного суду надійшов висновок судового експерта.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 ст. 376 ЦПК України).
Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 08 жовтня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПУАТ «Фідобанк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року, згідно з п. 1.1. якого, банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 50000 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 07 жовтня 2017 року (включно), зі сплатою 13,5% відсотків річних (а.с. 5-6 т. 1).
Згідно із п. 3.6 кредитного договору забезпеченням цього договору є земельна ділянка площею 2,0000 м2 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Копистинська сільська рада.
Відповідно до п. 5.2 кредитного договору ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з графіком платежів, наведеним в додатку № 1 до договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 07.10.2017 р. на рахунок, зазначений в п. 4.1. договору; щомісячно до 15-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з графіком платежів, наведеним в додатку № 1 до договору та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок в ВАТ «Ерсте Банк».
Відповідно до п. 5.3 кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати неустойку, передбачену в п. 9 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, комісій, порушення умов п. 5.7 договору.
Пунктом 5.6 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим договором у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору. Кошти мають бути повернені протягом 30 днів з моменту надсилання кредитором на адресу позичальника відповідного листа повідомлення.
Відповідно до п. 9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідачем вищевказані умови кредитних договорів щодо погашення кредиту та сплати відсотків порушені.
Відповідно до п. 6.5 кредитного договору, банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках порушення наступних умов, які визнаються сторонами як істотні: порушення позичальником п. 5.1, 5.2, 5.4-5.7 договору.
Крім того, судом встановлено, що станом на 17 вересня 2014 року загальна заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором №014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року становить 38 111,84 дол. США, що еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 498590, 89 грн. та 29078,67 грн. - пеня у межах строку позовної давності, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом у сумі 33661,47 дол. США, що еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 440369,95 грн.; заборгованості за відсотками у сумі 4450,37 дол. США, що еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 58221,13 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 18.09.2013 р. по 17.09.2014 р. у сумі 23910,33 грн.; пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 18.09.2013 р. по 17.09.2014 р. у сумі 5 168,34 грн.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У силу статей 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема; 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції, правильно виходив з факту невиконання відповідачем ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором та дійшов правильного висновку щодо необхідності стягнення з позичальника кредитної заборгованості. При цьому, при визначенні суми заборгованості по пені судом першої інстанції застосовано річний строк позовної давності за заявою представника відповідача ОСОБА_5 та зменшено розмір неустойки до 10000 грн. відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання представника відповідача на пропуск позовної давності щодо частини щомісячних платежів по тілу кредиту, які підлягали сплаті в період з 15 жовтня 2007 року по 19 вересня 2011 року, та щодо платежів за відсотками за аналогічний період, з огляду на те, що з листопада 2007 року по серпень 2013 року відповідачем здійснювались платежі на погашення заборгованості по кредиту та з жовтня 2007 року по серпень 2014 року здійснювались платежі по погашенню відсотків, що свідчило про визнання відповідачем свого боргу, у зв'язку з чим термін позовної давності переривався.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно із ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1 і ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Також судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від № 014/1721/18/05375 від 08 жовтня 2007 року, між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу 08 жовтня 2007 року за р/н 3865, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 2,0000 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825083300.06.019.0060, що призначена для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20.09.2007 року Хмельницькою райдержадміністрацією, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 18.09.2007 року за реєстровим № 3741, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010774300309 (а.с. 8-11 т. 1).
Відповідно до п. 3.1.4 іпотечного договору, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим договором або за кредитним договором банк, як іпотекодержатель, має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 іпотечного договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що будуть визначені на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, відсотки, комісії, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Згідно із п. 5.1 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строк вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк суми процентів, комісійної винагороди, суми неустойки (пені, штрафних санкцій).
Відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надсилалися листи-вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором за вих. № 6.20.210/392 та №6.20.210/393 від 12.12.2012, проте вони залишилися без виконання (а.с. 12-15 т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 року у справі №235/3619/15-ц дійшла висновку про те, що незазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.
Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_5 взятих на себе кредитних зобов'язань, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна, власником якого є співвідповідач ОСОБА_6
Відповідно до роз'яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
У п. 13 зазначеної постанови роз'яснено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 14 цієї постанови, у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв'язку з чим помилково зазначив в резолютивній частині суму боргу за кредитним договором з конвертацією у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день платежу, що не відповідає вимогам ЦПК України.
Крім того, суд першої інстанції в резолютивній частині рішенні суду неправильно зазначив при визначенні розміру заборгованості, в рахунок якої слід звернути стягнення на іпотечне майно, суму пені, яка становить 10000 грн., та встановлена судом при визначенні заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з позичальника.
З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги про сплив строків позовної давності щодо частини платежів колегія суддів також відхиляє, оскільки вони не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Повторне заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2015 року змінити, визначивши в абзаці 3 резолютивної частини рішення суду розмір заборгованості з урахуванням пені в розмірі 10000 грн. та виключивши з абзацу другого та третього резолютивної частини рішення суду посилання на зазначення гривневого еквіваленту.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 березня 2019 року.
Суддя-доповідач: /підпис/ І.В. П'єнта
Судді: /підпис/ А.П. Корніюк
/підпис/ О.І. Талалай
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта
Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Провадження № 22-ц/4820/7/18
Доповідач - П'єнта І.В. Категорія № 19, 27