_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД_____
Єдиний унікальний номер справи 766/4816/17 Головуючий у першій інстанції Хайдарова І.О.
Номер провадження:22-ц/819/399/19 Доповідач Базіль Л.В.
28 лютого 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (суддя-доповідач) Базіль Л.В.,
суддів: Бугрика В.В., Пузанової Л.В.,
секретар Давиденко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу № 766/4816/17 за позовом Херсонського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Херсонської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до ОСОБА_2 про відшкодування надміру виплаченої пенсії за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2018 року ухваленого у складі судді Хайдарової І.О.
У березні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, правонаступником якого є Херсонське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Херсонської області, звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсій.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Херсоні та отримує пенсію призначену відповідно до ч.1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року, за положеннями якої передбачене пільгове пенсійне забезпечення із зниженням пенсійного віку на 5 років громадянам, які працювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, незалежно від їх постійного проживання.
За наданими відповідачкою довідками стаж її роботи в районах Крайньої Півночі склав 18 років 1 місяць 14 днів, у зв'язку з чим на підставі її заяви від 29.11.2011 року було прийнято рішення про призначення їй пенсії з 04.09.2011 року.
Проте після отримання всієї інформації та документального підтвердження щодо стажу роботу відповідачки в районах Крайньої Півночі, за наявними в пенсійній справі документами, стаж роботи відповідачки у зазначених районах склав 12 років 06 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії, відповідно до статті 1 Тимчасової угоди.
Протоколом №158 від 27.09.2016 року комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення визнано ОСОБА_2 такою, що не мала законного права на призначення пенсії з 04.09.2011 року за заявою від 29.11.2011 року відповідно до Тимчасової угоди у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
Посилаючись на те, що внаслідок надання відповідачкою недостовірних даних про наявність трудового стажу при призначенні пенсії, виникла переплата пенсійних коштів за період з 04.09.2011 по 29.02.2016 рік у сумі 66463,62 грн, які позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь в судовому порядку.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що переплата коштів у сумі 66463,62 грн підлягають обов'язковому відшкодуванню, як кошти, що належать державі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважала її доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, представників відповідачки, адвоката Дудчак П.В., ОСОБА_5, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які регулюються Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.1 ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За приписами ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній на час звернення до суду з позовом, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо)до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Судом встановлено, що з 04.09.2011 року управління Пенсійного Фонду України в місті Херсоні на підставі заяви ОСОБА_2 від 29.11.2011 року призначило їй пенсію відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року. При цьому ОСОБА_2 були надані довідки про роботу в районах Крайньої Півночі та дублікат Трудової книжки, за якими стаж роботи ОСОБА_2 в районах Крайньої Півночі склав 18 років 1 місяць 14 днів.
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Херсоні під час з'ясування достовірності роботи відповідачки в районах Крайньої Півночі за періоди з 19.06.1987 по 26.11.2003 роки на підставі отриманої 28 січня 2016 року архівної довідки Відділу по справам архівів адміністрації міста Новий Уренгой №1204-02/2959 від 09.10.2015 року було встановлено, що у ОСОБА_2 за наявними в матеріалах пенсійної справи стажу роботи в районах Крайньої Півночі для призначення пенсії відповідно до ст.1 Тимчасової угоди недостатньо, оскільки стаж її роботи складає 12 років 06 місяців 18 днів.
У зв'язку з цим визнано ОСОБА_2 такою, що не мала законного права на призначення пенсії з 04.09.2011 року відповідно до Тимчасової угоди за відсутності стажу роботи не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі (протокол №158 від 27.09.2016 року), визначено суму переплати, яка склала 66463 грн 62 коп. (протокол від 11.10.2016 індивідуальний перерахунок (а.с.6)
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, установивши, що грошові кошти, набуті відповідачкою, є пенсією, виплата якої проведена позивачем за відсутності рахункової помилки з його боку й недобросовісності з боку ОСОБА_6 дійшов висновку про те, що на підставі статті 1215 ЦК України зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає нормам закону.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються,тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовістності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.
Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у справі №6-91 цс14 від 02.07.2014 року, обставин за яких необхідно відступити від цих правових позицій позивачем не наведено.
Такі висновки щодо застосування ст.1215 ЦК України при надміру виплачених сум пенсії викладені і в постановах Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі 554/1809/17, від 31.10.2018 року у справі 307/2100/16-ц.
Оскільки зловживань з боку ОСОБА_2 при поданні документів для призначення пенсії не вбачається, доказів на підтвердження факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 отриманих грошових коштів, які є пенсійною виплатою, а також наявності рахункової помилки матеріали справи не містять, а тому правових підстав для задоволення позовних вимог не має.
Доводи апеляційної скарги до уваги не беруться, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції, який надав їм належну правову оцінку.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з підстав, передбачених ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.367,374,375 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Пузанова
Повне судове рішення складено 05 березня 2019 року
Головуючий Л.В. Базіль