Провадження № 11-кп/4820/35/19
Справа № 688/2631/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 Доповідач ОСОБА_2 ч.3 ст.186 КК України
05 березня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції з Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240270000252 від 29 лютого 2016 року, за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_9 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2018 року,
Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року,
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не працює, неодружений, не має судимостей в силу ст.89 КК України,
визнаний винним і призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_8 залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 20 липня 2017 року.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 витрати за проведення експертизи у сумі 296 грн. 61 коп. в дохід держави.
Речовий доказ: пральну машину марки «Рига 4», яку передано на зберігання власнику ОСОБА_10 , електродвигун потужністю 5 Квт, який передано на зберігання власниці ОСОБА_11 , праску марки «Nokasonic NS-1131», кварцеву лампу, нічну сорочку, скатертину, рушник, два покривала, мішок, 3 л банку з салом, 3 скляні банки по 1 л з консервованою морквою, 1,5 л пляшку з розливною олією, дві курки та посвідчення до почесного звання «Мати - героїня», які передані на зберігання власниці ОСОБА_12 , - залишено останнім за належністю. Три гіпсові зліпки та дві пари взуття, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Шепетівського ВП ГУНП, - ухвалено знищити.
За вироком суду, 03 січня 2016 року близько 03-ї години ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_13 , який на даний час відбуває покарання за вказаний злочин згідно вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2016 року, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом зняття москітної сітки та віджиму металопластикового вікна, проникли у будинок ОСОБА_12 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи її майном.
Так, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 , знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_12 , погрожуючи їй застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось у закриванні рота платком, шляхом позбавлення можливості самостійно пересуватись, із застосуванням сили, ставленням на коліна та нагинанням потерпілої обличчям до ліжка, накриванням покривалом, відкрито викрали належне ОСОБА_12 майно, яке знаходилось в різних кімнатах вищевказаного будинку, а саме:
- із спальної кімнати №1 викрали електропраску марки «Nokasonic NS-1131», вартістю 171 грн., кварцову лампу, вартістю 153 грн., які знаходились на столі, пластмасовий натільний хрестик, вартістю 20 грн., з металевим ланцюжком, вартістю 56 грн. на загальну суму 76 грн., медаль «Матері Героїні» з посвідченням № НОМЕР_1 та медаль «Материнство» з посвідченням, які знаходились у шафі;
- із спальної кімнати №2 викрали грошові кошти в сумі 1440 грн., які були у светрі, нічну сорочку вартістю 24 грн., рушник вартістю 30 грн., покривало вартістю 75 грн., покривало вартістю 36 грн., які знаходились у шафі;
- із приміщення кухні викрали скатертину вартістю 24 грн., одну скляну банку ємністю 3 л вартістю 10 грн., закриту капроновою кришкою вартістю 1,5 грн. з салом вагою 2,5 кг вартістю 35 грн. за 1 кг на загальну суму 87,50 грн., які знаходились на кухонному столі, три скляні банки ємністю по 1 л кожна вартістю по 7 грн. кожна на загальну суму 21 грн., закриті трьома капроновими кришками вартістю 1,5 грн. кожна на загальну суму 4,5 грн., з консервованою морквою загальною вагою 1,5 кг вартістю по 20 грн. за 1 кг, на загальну суму 30 грн. та пластикову пляшку ємністю 1,5 л з розливною соняшниковою олією вартістю 38 грн., які знаходились на підлозі поблизу кухонного столу.
Усього ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_13 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_12 , відкрито заволоділи її майном на суму 2 221, 50 грн.
Після вчинення відкритого викрадення майна ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 з метою уникнення переслідування та їх викриття, за допомогою знайдених у будинку мотузок та хусток зв'язали потерпілу ОСОБА_12 та втекли з викраденим з місця вчинення злочину.
Окрім того, в період часу з 20 серпня 2016 року по 22 серпня 2016 року у невстановлений час, ОСОБА_8 з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення хвіртки проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , в якому проживає ОСОБА_14 , та яке належить його тещі - ОСОБА_15 .
Перебуваючи на території подвір'я вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи вільного доступу до сараю, розташованого на території цього домоволодіння, через двері, які були зачинені на металеву защіпку, яку він відчинив, проник у сарай, звідки умисно, таємно, повторно, викрав належні ОСОБА_14 електродриль марки «Makita» вартістю 1700 грн., перфоратор вартістю 1500 грн., електричний подовжувач довжиною 25 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 375 грн., електричний подовжувач довжиною 20 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 300 грн., електричний подовжувач довжиною 18 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 270 грн., електричний подовжувач довжиною 12 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 180 грн., які знаходилася на підлозі.
Одразу після цього ОСОБА_8 викрадене у вищевказаний спосіб майно потерпілого ОСОБА_14 помістив у заздалегідь заготовлену та принесену із собою господарську сумку чорно-синього кольору та переніс викрадене майно до свого сараю по АДРЕСА_1 , яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.
У результаті умисних, неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_14 завдано майнової шкоди на загальну суму 4 325 грн.
Окрім того, ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочину діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 20-ї години 23 березня 2017 року по 09-у годину 24 березня 2017 року, з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, шляхом відчинення хвіртки, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_10 .
Перебуваючи у цей же день, час та місці на території подвір'я вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з подвір'я вказаного домоволодіння, умисно, таємно, повторно, викрав пральну машину марки «Ріга 4», яка перебувала в непрацездатному стані та втратила свої функціональні властивості внаслідок зносу вагою 12 кг вартістю 4,80 грн. за 1кг металобрухту загальною вартістю 57,60 грн., після чого через незамкнені двері проник у сарай, звідки умисно, таємно, повторно викрав алюмінієвий казан ємкістю 70 л вартістю 1200 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У результаті умисних, неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 завдано майнової шкоди на загальну суму 1257, 60 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, 20 липня 2017 року близько 14-ї години ОСОБА_8 разом із неповнолітнім ОСОБА_16 , якого не повідомив про свої злочинні наміри, керуючись корисливим мотивом, з метою викрадення чужого майна на автомобілі таксі марки «ДеуНексія», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , діючи повторно, з метою вчинення крадіжки чужого майна, приїхали на АДРЕСА_6 .
Знаходячись того ж дня у селі Городище Шепетівського району, близько 14-ї години 30 хвилин ОСОБА_8 підійшов до дерев'яного сараю, розташованого на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_6 . При цьому ОСОБА_8 сказав ОСОБА_16 зачекати його неподалік сараю та шляхом віджиму дерев'яних дверей невстановленим предметом чи способом, у такий спосіб проник у приміщення вказаного сараю, де, керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно викрав електродвигун потужністю 4 Квт, вартістю 2006,67 грн., який виніс у руках із приміщення сараю. Однак, злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, достовірно розуміючи, що його дії помічені ОСОБА_18 , на відстані близько 15 м від входу у приміщення сараю залишив у траві вказаний електродвигун та покинув місце вчинення злочину.
В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати вирок Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року та ухвалити новий вирок, яким змінити правову кваліфікацію злочину за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 з ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України на ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України; призначити ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
Не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, прокурор уважав, що судове рішення місцевого суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого через м'якість.
Посилався на те, що відповідно до обвинувального акту від 11 вересня 2017 року та обвинувального акту від 04 липня 2018 року зі зміненим обвинуваченням за епізодом закінченого замаху на повторне відкрите викрадення майна (грабіж) потерпілої ОСОБА_11 , поєднаному з проникненням 20 липня 2017 року до дерев'яного сараю останньої, розташованого за адресою АДРЕСА_6 , ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України.
Водночас, під час судового розгляду свідок ОСОБА_18 показав, що коли він вийшов з будинку, розташованого за вказаною адресою, то побачив двох хлопців, один з яких був ОСОБА_8 , які виносили із сараю електродвигун. Коли він почав на них кричати, останні поклали на землю викрадений двигун, після чого втекли.
Так, допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції неповнолітній свідок ОСОБА_16 показав, що знаходився в АДРЕСА_6 . ОСОБА_8 покликав його, щоб допомогти винести йому із сараю електродвигун, на що він погодився. Коли вони несли електродвигун до автомобіля таксі, їх побачив невідомий чоловік та почав кричати на них із вимогою повернути даний двигун, після чого вони поклали його на землю та поїхали до міста Шепетівки.
Прокурор указував, що якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
Частиною 3 статті 185 КК України визначено, що крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення чи сховище карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
За таких обставин, на думку прокурора, дії ОСОБА_8 за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 повинні кваліфікуватися за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_8 за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 не застосував вимоги ч.3 ст.185 КК України, не використав положення ч.3 ст.377 КПК України та не покращив становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, що у свою чергу свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, скоєні ОСОБА_8 злочини відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, відповідальність за вчинення яких передбачена у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років.
За таких обставин, призначене судом покарання ОСОБА_8 є явно несправедливим через м'якість, що у свою чергу зумовлює необхідність скасування вироку у цій частині та ухвалення нового вироку.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просила вирок Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким змінити правову кваліфікацію злочину за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 з ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України на ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання в межах мінімальної санкції цієї статті. Пропонувала закрити кримінальне провадження щодо злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, у зв'язку з недоведеністю винуватості обвинуваченого у їх вчиненні.
Уважала, що обвинувальний вирок ухвалений щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за відсутності належних та допустимих доказів вини останнього у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд не звернув увагу на показання ряду свідків, вирок суду необґрунтований і такий, що не відповідає фактичним обставинам провадження.
Указувала, що незважаючи на показання ОСОБА_8 та відсутність належних та допустимих доказів винуватості останнього за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, в обвинувальному вироку зазначено про достатність доказів, що доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні останнім злочину за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України.
Так, в обвинувальному вироку ОСОБА_8 визнано винним за всіма епізодами інкримінованих йому злочинів, хоча під час судового слідства стороною обвинувачення не було надано жодних об'єктивних доказів причетності ОСОБА_8 до вчинення цих злочинів.
На думку захисника, жоден із допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення не вказав на причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, в яких він обвинувачується.
Так, надані стороною обвинувачення докази під час судового слідства, без їх достатності та взаємозв'язку, на думку захисту, вказують про недоведеність вчинення ОСОБА_8 інкримінованих останньому злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, ч.3 ст.186 КК України.
Відповідно до ст.17 КПК України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на користь такої особи.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просив вирок Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року щодо нього скасувати.
Указував, що не згідний з рішенням місцевого суду, бо непричетний до скоєння даних злочинів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг; обвинуваченого ОСОБА_8 та в режимі відеоконференції з приміщення Шепетівського міськрайонного суду його захисника ОСОБА_9 , які підтримали подані апеляційні скарги з викладених у них мотивів та заперечили проти апеляційної скарги прокурора; пояснення прокурора на підтримання поданої прокурором апеляційної скарги та його заперечення проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Таких вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції повною мірою не дотримався.
Колегією суддів установлено, що 03 січня 2016 року близько 03-ї години, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_13 , який на даний час відбуває покарання за вказаний злочин згідно вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2016 року, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом зняття москітної сітки та віджиму металопластикового вікна, проникли у будинок ОСОБА_12 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи майном останньої.
Так, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 , знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_12 , погрожуючи їй застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось у закриванні рота хусткою, шляхом позбавлення можливості самостійно пересуватись, із застосуванням сили, ставленням на коліна та нагинанням потерпілої обличчям до ліжка, накриванням покривалом, відкрито викрали належне ОСОБА_12 майно, яке знаходилось в різних кімнатах її будинку, а саме:
- із спальної кімнати №1 викрали електропраску марки «Nokasonic NS-1131» вартістю 171 грн., кварцову лампу вартістю 153 грн., які знаходились на столі, пластмасовий натільний хрестик вартістю 20 грн., з металевим ланцюжком вартістю 56 грн. на загальну суму 76 грн., медаль «Матері Героїні» з посвідченням № НОМЕР_1 та медаль «Материнство» з посвідченням, які знаходились у шафі;
- із спальної кімнати №2 викрали грошові кошти в сумі 1440 грн., які були у светрі, нічну сорочку вартістю 24 грн., рушник вартістю 30 грн., покривало вартістю 75 грн., покривало вартістю 36 грн., які знаходились у шафі;
- із приміщення кухні викрали скатертину вартістю 24 грн., одну скляну банку ємністю 3 л вартістю 10 грн., закриту капроновою кришкою вартістю 1,5 грн. з салом вагою 2,5 кг вартістю 35 грн. за 1 кг на загальну суму 87, 50 грн., які знаходились на кухонному столі, три скляні банки ємністю по 1 л кожна вартістю по 7 грн. кожна на загальну суму 21 грн., закриті трьома капроновими кришками вартістю 1,5 грн. кожна на загальну суму 4,5 грн., з консервованою морквою загальною вагою 1,5 кг вартістю по 20 грн. за 1 кг на загальну суму 30 грн. та пластикову пляшку ємністю 1,5 л з розливною соняшниковою олією вартістю 38 грн., які знаходились на підлозі поблизу кухонного столу.
Таким чином, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_13 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_12 , відкрито заволоділи її майном на суму 2221, 50 грн.
Після вчинення відкритого викрадення майна ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 з метою уникнення переслідування та їх викриття, за допомогою знайдених у будинку мотузок та хусток зв'язали потерпілу ОСОБА_12 та втекли із викраденим з місця вчинення злочину.
Окрім того, в період часу з 20 серпня 2016 року по 22 серпня 2016 року у невстановлений час, ОСОБА_8 з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення хвіртки проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , в якому проживає ОСОБА_14 , та яке належить його тещі - ОСОБА_15 .
Перебуваючи на території подвір'я вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи вільного доступу до сараю, розташованого на території цього домоволодіння, через двері, які були зачинені на металеву защіпку, яку він відчинив, проник у сарай, звідки умисно, таємно, повторно, викрав належні ОСОБА_14 електродриль марки «Makita» вартістю 1700 грн., перфоратор вартістю 1500 грн., електричний подовжувач довжиною 25 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 375 грн., електричний подовжувач довжиною 20 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 300 грн., електричний подовжувач довжиною 18 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 270 грн., електричний подовжувач довжиною 12 м вартістю 15 грн. за 1 м загальною вартістю 180 грн., які знаходилася на підлозі.
Одразу після цього ОСОБА_8 викрадене у вищевказаний спосіб майно потерпілого ОСОБА_14 помістив у заздалегідь заготовлену та принесену із собою господарську сумку чорно-синього кольору та переніс викрадене майно до свого сараю по АДРЕСА_1 , яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.
У результаті умисних, неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_14 завдано майнової шкоди на загальну суму 4 325 грн.
Окрім того, ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочину діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 20-ї години 23 березня 2017 року по 09-у годину 24 березня 2017 року, з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, шляхом відчинення хвіртки, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_10 .
Перебуваючи у цей же день, час та місці на території подвір'я вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з подвір'я вказаного домоволодіння, умисно, таємно, повторно, викрав пральну машину марки «Ріга 4», яка перебувала в непрацездатному стані та втратила свої функціональні властивості внаслідок зносу, вагою 12 кг вартістю 4,80 грн. за 1кг металобрухту загальною вартістю 57,60 грн., після чого через незамкнені двері проник у сарай, звідки умисно, таємно, повторно викрав алюмінієвий казан ємкістю 70 л, вартістю 1 200 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У результаті умисних, неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 завдано майнової шкоди на загальну суму 1 257, 60 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, 20 липня 2017 року близько 14-ї години ОСОБА_8 разом із неповнолітнім ОСОБА_16 , якого не повідомив про свої злочинні наміри, керуючись корисливим мотивом, з метою викрадення чужого майна, на автомобілі таксі марки «ДеуНексія», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , діючи повторно, з метою вчинення крадіжки чужого майна, приїхали на АДРЕСА_6 .
Знаходячись того ж дня у селі Городище Шепетівського району, близько 14-ї години 30 хвилин ОСОБА_8 підійшов до дерев'яного сараю, розташованого на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_6 . При цьому ОСОБА_8 сказав ОСОБА_16 зачекати його неподалік сараю та шляхом віджиму дерев'яних дверей невстановленим предметом чи способом, у такий спосіб проник у приміщення вказаного сараю. Керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна та особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 умисно, таємно викрав електродвигун потужністю 4 Квт, вартістю 2006,67 грн., який виніс у руках із приміщення сараю. Однак, злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, достовірно розуміючи, що його дії помічені ОСОБА_18 , на відстані близько 15 м від входу у приміщення сараю залишив у траві вказаний електродвигун та покинув місце вчинення злочину.
Так, у місцевому суді обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав та суду показав, що 03 січня 2016 року у вечірній час поїхав з міста Шепетівка до села Пліщин до брата ОСОБА_19 , де знаходився до ранку, в подальшому поїхав до міста Шепетівки до свого місця проживання. Тому заперечував свою причетність до пограбування ОСОБА_12 .
Крім того, заперечував причетність до викрадення майна ОСОБА_14 , ОСОБА_10 вказавши, що з цього приводу нічого не може пояснити, не пам'ятає.
Щодо викрадення електричного мотору в ОСОБА_11 показав, що поїхав на таксі разом із ОСОБА_20 та знайомим на ім'я ОСОБА_21 у село Городище з метою крадіжки електричного мотора. Зупинившись поблизу дерев'яного сараю, він та ОСОБА_21 пішли за мотором до сараю, при цьому ОСОБА_21 залишився біля сараю, а він зайшов у сарай. Після цього почав виносити електричний мотор, якого він там знайшов, але його побачив власник і сказав, що викличе поліцію. Тоді він залишив електричний мотор та з ОСОБА_21 пішли до автомобіля таксі, який їх чекав, та поїхали в місто Шепетівка.
У ході розгляду у суді першої інстанції під час наданого останнього слова справи обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що вину визнає повністю.
У ході розгляду у суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 змінив свої показання, частково визнав вину за епізодом викрадення електричного мотору у ОСОБА_11 , оскільки у її сарай не проникав. Щодо решти епізодів злочинної діяльності винуватість заперечив.
Незважаючи на вказані показання, вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_12 суду показала, що 03 січня 2016 року вночі спала в своєму будинку, прокинувшись, побачила біля себе ОСОБА_8 , який підійшов до неї та накрив її одіялом, після чого побачила другу особу, в якої була маска на обличчі. Останні почали наказувати їй йти до електричної розетки, щоб увімкнути у неї праску, якою хотіли її пекти, щоб вона повідомила, де знаходяться гроші в будинку, після чого знайшли її гроші в сумі 1400 грн. В подальшому прив'язали її до стільця та зникли з будинку.
Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив факт викрадення належних йому речей з будинку. що належить його тещі ОСОБА_15 , який розташований по АДРЕСА_4 , а саме із сараю. Зазначив, що його знайомий в ломбарді побачив викрадені речі, які він пізніше впізнав.
Потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що 20 липня 2017 року близько 14:00 години її чоловік побачив рух біля сараю, який розташований на відстані близько 20 метрів від будинку, коли вийшов із будинку, то побачив, що два чоловіка, один з яких був ОСОБА_8 , виносять електричний мотор. У подальшому чоловік почав на них кричати, а останні, залишивши електричний мотор, втекли.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання суду першої та апеляційної інстанції не з'явився, повідомлявся належним чином. На адресу місцевого суду надійшла заяви від потерпілого від 25 вересня 2017 року про розгляд справи у його відсутності, бо за станом здоров'я він не може пересуватись, являється інвалідом 2-ї групи. Будь-яких майнових претензій до обвинуваченого не має. Просив суд призначити обвинуваченому покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_22 суду показав, що проживає біля будинку ОСОБА_12 , точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що до нього у вікно постукала перелякана ОСОБА_12 та повідомила, що до неї у будинок залізли злочинці та її пограбували, після чого викликав поліцію.
Свідок ОСОБА_23 суду показала, що проживає з обвинуваченим у цивільному шлюбі, точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що в ломбард ОСОБА_8 за її паспортом здав телефон та перфоратор.
Свідок ОСОБА_24 суду показав, що працював на металобазі (приймав метал) точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що до нього приїхав ОСОБА_8 на автомобілі марки ВАЗ2105 та запропонував здати на металобрухт пральну машинку марки «Ріга», він у свою чергу запропонував ОСОБА_8 купити пральну машину як металобрухт, останній на його пропозицію погодився.
Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показала, що працює у ломбарді, не пам'ятає, що обвинувачений щось здавав у ломбард. На документах, які представлені свідку в судовому засіданні, остання вказала, що на них є їхня печатка, дані документи видавались ломбардом, за яких обставин також згадати не може.
Колегією суддів апеляційного суду з метою перевірки доводів апеляційних скарг прокурора та захисту про те, що висновки суду першої інстанції містять істотні суперечності та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 , було прийнято рішення про повторний допит свідків: ОСОБА_18 , ОСОБА_16 .
Водночас апеляційний суд визнав неможливим допит цих осіб, оскільки вони упродовж тривалого часу не прибували на виклик суду, а їх місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку, про що наявні підтверджуючі документи. Відтак, колегією суддів за клопотанням прокурора було змінено порядок дослідження доказів за участю вказаних осіб, а саме шляхом дослідження відомостей - показань, зафіксованих на оригінальних примірниках технічних носіїв інформації місцевого суду у спосіб їх безпосереднього прослуховування в засіданні апеляційного суду.
Свідок ОСОБА_18 у місцевому суді показав, що точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що вийшов із будинку який розташований по АДРЕСА_6 , де він проживає та почув якісь звуки біля сараю, який розташовувався біля будинку та який був закритий. Коли підійшов поближче, то побачив двох хлопців, один з яких був ОСОБА_8 , які виносили із сараю електромотор. Коли він почав на них кричати, останні поклали електромотор та втекли. Після чого зателефонував у поліцію. Через деякий час поліція привезла вищевказаних осіб йому на впізнання та він опізнав ОСОБА_8 .
Неповнолітній свідок ОСОБА_16 при своєму представнику матері ОСОБА_26 місцевому суду показав, що знаходився біля магазину «Горілочка» у місті Шепетівці з ОСОБА_8 та ОСОБА_27 . ОСОБА_8 попросив їх допомогти привезти електричного мотора, вказавши при цьому, що він не крадений. В подальшому сіли у таксі та втрьох поїхали у село Городище, де зупинились неподалік від ферми. ОСОБА_8 вийшов із машини та пішов у напрямку ферми, а він залишився біля таксі. Через деякий час ОСОБА_8 із хліва покликав його, щоб той допоміг нести мотора, на що він погодився та пішов допомагати. Коли несли електричного мотора до таксі, їх побачив невідомий їм чоловік та почав на них кричати із вимогою повернути даний мотор, оскільки він належить йому. Після цього вони поклали мотор та поїхали у напрямку міста Шепетівки, де при виїзді із села Городище по дорозі їх зупинили працівники поліції.
Окрім цього, свідок ОСОБА_27 суду показав, що точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що він знаходився біля магазину «Горілочка» у місті Шепетівці, до нього підійшов ОСОБА_8 та запропонував поїхати у село Городище щоб забрати мотора. Після цього він, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 поїхали у село Городище. Коли їхали то по дорозі він із ОСОБА_16 запитували ОСОБА_8 , чи мотор не крадений, на що останній вказував, що не крадений. Приїхавши на місце, на яке показав ОСОБА_8 , останній вийшов із машини та пішов у напрямку посадки, згодом в тому ж напрямку пішов ОСОБА_16 , а він продовжив їх чекати. Через деякий час останні повернулись сіли у автомобіль та поїхали у напрямку міста Шепетівки, по дорозі їх зупинили працівники поліції.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює таксистом, точної дати пригадати не може, але пам'ятає, що надійшов дзвінок поїхати до магазину «Горілочка», що в місті Шепетівка. Коли приїхав на місце, то до нього сів ОСОБА_8 та ще двоє осіб. Після цього поїхали до села Городище. Приїхавши на місце, яке йому повідомили, останні попросили його зачекати, в подальшому вийшли із машини та пішли у невідомому напрямку, чекав їх близько 15 хв. Коли останні повернулись, він повіз їх у напрямку міста Шепетівки, де їх зупинили працівники поліції.
Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вказаних злочинів, підтверджується даними протоколу огляду місця події від 21 листопада 2016 року із фототаблицями, відповідно до якого об'єктом огляду являвся будинок, що знаходиться по АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_14 ; даними протоколу обшуку від 21 листопада 2016 року; даними довідок вартості, відповідно до яких станом на 22 серпня 2016 року вартість бувших у використанні перфоратора становить 1500 гривень, електродрилі марки «МАХІТА» становить 1700 гривень, електричного подовжувача 15 гривень за 1 метр;даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 листопада 2016 року; інформацією від 17 листопада 2016 року ломбарду «Роял Кредит»; листом від 07 вересня 2016 року №1105, відповідно до якого товариство «ломбард» «Роял Кредит» ТОВ «Дом України» і компанія» зазначає, що дійсно здавався електродриль марки «Макіта», заставодавець ОСОБА_28 ; даними протоколу огляду місця події від 24 березня 2017 року із фототаблицями, відповідно до якого оглядом являвся будинок ОСОБА_10 , розташований за адресою АДРЕСА_5 ; даними довідок вартості, відповідно до яких вартість алюмінієвого казана ємністю 70 літрів станом на 24 березня 2017 року становить 1200 гривень, пральної машини марки «Рига» становить 700 гривень; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 квітня 2017 року; даними довідки до протоколу пред'явлення для впізнання від 12 квітня 2017 року; заявою від 28 березня 2017 року ОСОБА_24 , відповідно до якої останній просить долучити до матеріалів кримінального провадження пральну машинку «Рига», яку він купив у невідомого йому чоловіка ромської національності 25 березня 2017 року; постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 29 березня 2017 року, відповідно до якої визнано пральну машину марки «Рига 4» речовим доказом та повернуто власнику ОСОБА_10 ; даними протоколу огляду речового доказу від 24 липня 2017 року; даними протоколу зважування від 24 липня 2017 року із фототаблицями; даними протоколу огляду місця події від 20 липня 2017 року із фото таблицями, відповідно до якого оглядом являвся будинок ОСОБА_11 , розташований по АДРЕСА_6 ; даними протоколу огляду місця події (додатковий) від 06 вересня 2017 року; постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 20 липня 2017 року, відповідно до якої визнано електродвигун потужністю 5 кВт речовим доказом та передано на зберігання ОСОБА_11 ; даними протоколу огляду речового доказу від 21 липня 2017 року із фототаблицями; даними довідки вартості, відповідно до якої середня ринкова вартість бувшого у використанні електродвигуна станом на 20 липня 2017 року могла становити 2000 гривень; даними висновку експерта від 01 серпня 2017 року №660т, відповідно до якого ринкова вартість представленого на експертизу електродвигуна 58 кг станом на 20 липня 2017 року, становить 2006,67 гривень; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06 вересня 2017 року із відеозаписом до протоколу; даними протоколу огляду місця події від 03 січня 2016 року із фототаблицями, відповідно до якого оглядом являвся будинок ОСОБА_12 , розташований за адресою АДРЕСА_3 ; даними протоколу огляду місця події від 03 січня 2016 року;даними протоколу обшуку від 03 січня 2016 року із фототаблицями, квартири АДРЕСА_7 , в ході обшуку виявлене посвідчення до почесного звання на ім'я ОСОБА_12 ; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 03 січня 2016 року із фототаблицями до протоколу; даними протоколу огляду місця події від 03 січня 2016 року із фототаблицями; даними висновку експерта від 21 січня 2016 року №32, відповідно до якого ринкова вартість речей станом на 03 січня 2016 року могла становити: праска «Nokasonic NS-1131» -171 гривень, кварцева лампа 153 гривень, нічна сорочка 24 гривні, скатертина - 24 гривні, рушник - 30 гривень, покривало - 75 гривень, покривало - 36 гривень;постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 28 січня 2016 року відповідно до якої праску марки «Nokasonic NS-1131», кварцеву лампу, нічну сорочку, скатертину, рушник, два покривала, мішок, 3 л банку з салом, 3 скляні банки по 1л з консервованою морквою, 1,5 л пляшку з розливною олією, дві курки та посвідчення до почесного звання «Мати - героїня», визнано речовими доказами та передано на зберігання ОСОБА_12 ; довідками вартості від 03 січня 2016 року;даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28 січня 2016 року із фото таблицями, відповідно до якого ОСОБА_12 розповіла про обставини вчинення її пограбування; даними протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 27 квітня 2016 року, відповідно до якого було проведено аудіо-відео контроль ОСОБА_8 ;даними протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 06 вересня 2017 року.
Усім зібраним доказам суд першої інстанції дав оцінку. При цьому правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_29 , поєднаного з проникненням у житло, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у інше сховище та інше приміщення щодо потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .
Однак, місцевий суд, на думку колегії суддів, не врахував всі обставини вчинення злочину стосовно потерпілої ОСОБА_11 .
Так, відповідно до ч.3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06 листопада 2009 року, розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї.
При цьому ч.ч.1-3 п.4 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, потрібно кваліфікувати як грабіж.
За таких обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_8 за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 повинні кваліфікуватися за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно з проникненням у інше приміщення.
Суд першої інстанції обґрунтовано та вмотивовано відхилив доводи обвинуваченого ОСОБА_8 на заперечення грабежу ОСОБА_12 , оскільки такі спростовуються даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28 січня 2016 року із фото таблицями, відповідно до якого ОСОБА_12 розповіла про обставини вчинення її пограбування, даними протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 06 вересня 2017 року, даними протоколу обшуку від 03 січня 2016 року з фототаблицями квартири АДРЕСА_7 , де в ході обшуку виявлене посвідчення до почесного звання України на ім'я ОСОБА_12 .
Крім того, заперечення обвинуваченого спростовуються об'єктивними показаннями потерпілих; факти крадіжок майна потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 визнано й самим обвинуваченим.
Однак, на думку колегії суддів апеляційного суду, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, на що посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі.
Колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого є обґрунтованими.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів враховує те, що згідно із вимогами ч.3 ст.377 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації злочину, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Пунктом 1 ч.1 ст.413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 не застосував вимоги ч.3 ст.185 КК України, не використав положення ч.3 ст.377 КПК України та не покращив становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, що у свою чергу свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що слід змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_11 з ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України на ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає, що скоєні ОСОБА_8 злочини відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, відповідальність за них передбачена у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років.
При цьому місцевим судом не повною мірою враховані відомості, що характеризують особу обвинуваченого.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_8 характеризується посередньо, не працює, неодружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
За час досудового розслідування та судового розгляду будь-яких обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , не установлено, обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що ОСОБА_8 слід призначити покарання за їх сукупністю у виді позбавлення волі в межах санкції статей КК України, за якими його визнано винуватим.
На переконання колегії суддів, саме таке покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України, відповідатиме вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображатиме співмірність злочину і кари, і тільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Не можуть бути враховані доводи захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що суд призначив надто суворе покарання та те, що кримінальне провадження в частині вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України слід закрити у зв'язку із недоведеністю винуватості обвинуваченого у вчиненні вказаних злочинів.
Отже, підстав для призначення більш м'якого покарання обвинуваченому колегія суддів не вбачає.
Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_8 був затриманий 20 липня 2017 року за підозрою у вчиненні цього ж дня злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, тобто на час вчинення ним злочину ч.5 ст.72 КК України діяла уже в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017 року. Тому строк його попереднього ув'язнення з 20 липня 2017 року до дня набрання вироком чинності підлягає зарахуванню в строк покарання із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі. Засудження ОСОБА_8 до покарання у виді позбавлення волі і за злочини, вчинені ним в період, коли ч.5 ст.72 КПК України діяла в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року у даному випадку не є визначальним, адже запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому обрано і продовжено саме у зв'язку із вчиненням злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, та засудженням за злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Керуючись ст.ст.407, 409, 413, 420, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2018 року стосовно ОСОБА_8 в частині кваліфікації його дій за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 20 липня 2017 року та призначення покарання скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання:
-за ч.3 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі,
-за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі,
-за ч.3 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
У решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
На вирок може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, -у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Хмельницького
апеляційного суду ОСОБА_2