вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5900/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Козирєва Андрія Сергійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 7 690,74 грн. за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 280 від 04.10.2013 року.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Козирєва Андрія Сергійовича заборгованість у розмірі 7 690,74 грн. за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 280 від 04.10.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 280 від 04.10.2013 року, а саме відповідач ухиляється від сплати за отриману спожиту теплову енергію.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (7 690,74 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, проте останній вимоги ухвали суду від 02.01.2019 не виконав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем Козирєвим Андрієм Сергійовичем (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 280 від 04.10.2013.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 року перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесені дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного Кодексу України, ПАТ "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником ДП "Криворізька теплоцентраль".
В результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VІ, змінено найменування товариства на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 року внесені дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.1.1. Договору, теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу-Покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;
- гаряче водопостачання - протягом року.
На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт:
- акт здачі-прийняття робіт № 3266 від 31.03.2016 на суму 1 029,82 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 3721 від 28.04.2018 на суму 577,32 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 5095 від 31.10.2016 на суму 159,43 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 6597 від 30.11.2016 на суму 492,78 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 1512 від 28.02.2017 на суму 2 308,13 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 5967 від 31.12.2017 на суму 981,15 грн.;
- акт здачі-прийняття робіт № 3756 від 30.04.2018 на суму 790,38 грн.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (п.п. 6.1 - 6.3 Договору).
В порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач в період з 01.03.2016 по 17.04.2018 не розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 5 957,18 грн.
Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі в сумі 5 957,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.7.2.7. договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 263,73 грн. за період з 22.01.2018 року по 19.11.2018 року, 7% штрафу у розмірі 108,48 грн. за період з 22.01.2018 року по 30.11.2018 року.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 1, 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України).
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Таким чином, у законі йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають визначити сторони у договорі. Натомість, з умов договору вбачається, що сторони лише обмежили розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, але не визначили її конкретний розмір. Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстави для стягнення пені з відповідача відсутні, оскільки фактично її розмір договором не врегульований.
Що стосується вимог про стягнення штрафу за прострочення оплати понад 30 днів у розмірі 7% від суми боргу, то її розрахунок обґрунтований, а така вимога підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 301,76 грн. за період з 21.04.2018 по 30.11.2018 та інфляційні втрати в розмірі 1 059,59 грн. за період з травня 2018 по жовтень 2018.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 301,76 грн. - 3% річних за період з 21.04.2018 по 30.11.2018 та інфляційні втрати в розмірі 1 059,59 грн. за період з травня 2018 по жовтень 2018 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Козирєва Андрія Сергійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) - 5 957,18 грн. - основного боргу, 301,76 грн. - 3% річних, 1 059,59 грн. - інфляційних втрат, 108,48 грн. - 7% штрафу, 263,73 грн. - пені та 1 762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2019
Суддя В.Г. Бєлік