вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/4521/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Бендюг І.В.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.02.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА", Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві
на ухвалу
Господарського суду міста Києва
від 13.09.2018 (повний текст складено 18.09.2018)
за скаргою Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України
на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві
у справі № 910/4521/14 (суддя: Щербаков С.О.)
за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Квазар"
за участю Генеральної прокуратури України
про усунення перешкод у користуванні майном
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АТА", в якому просив суд: усунути перешкоди на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень, вселення до них позивача і забезпечення позивачу безперешкодного проходу до вказаних груп приміщень через приміщення №2; зобов'язати ТОВ "АТА" усунути перешкоди Інституту мікроприладів НАН України щодо користування державним майном, яке перебуває на його балансі, шляхом забезпечення безперешкодного користування позивачем входом до сходових маршів першого поверху та входами до пасажирських ліфтів, розташованих в приміщенні №1 першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька,3 у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем чиняться перешкоди у користуванні ним групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно- лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, З, які перебувають в оперативному управлінні позивача, у зв'язку із чим останній вказував на наявність підстав для зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні відповідним майном в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 позовні вимоги задоволено частково. Усунуто перешкоди на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ "АТА" на користь Інституту мікроприладів НАН України 1 218,00 грн. судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 прийнято відмову ТОВ "АТА" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 та припинено апеляційне провадження у справі №910/4521/14.
24.03.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 видано накази.
20.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просив суд:
- визнати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53777189 про закінчення виконавчого провадження від 10.07.2018 неправомірною;
- зобов'язати начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві забезпечити поновлення виконавчого провадження №53777189 та проведення усіх необхідних виконавчих дій для виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 за №910/4521/14.
Обґрунтовуючи подану скаргу, позивач (стягувач) зазначав, що 10.07.2018 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53777189 про виселення боржника із групи приміщень. Проте, як зазначав скаржник, державний виконавець, в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", не встановив наявність чи відсутність у вказаних приміщеннях боржника - ТОВ "АТА", а також не встановив відсутність чи наявність у цих приміщеннях майна боржника, оскільки, зокрема, державним виконавцем не було проведено опис майна тощо.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/4521/14 скаргу Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задоволено частково. Визнано постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 10.07.2018 про закінчення виконавчого провадження №53777189 недійсною. Зобов'язано Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №910/4521/14 про усунення перешкод на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень. В іншій частині скарги відмовлено.
Задовольняючи скаргу Інституту мікроприладів НАН України суд першої інстанції вказав, що ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника, відтак державний виконавець зобов'язаний був вчинити всі необхідні дії для фактичного виконання рішення суду, чого останнім здійснено не було.
За висновком місцевого господарського суду, державний виконавець, всупереч ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" не перевірив: чи залишилося належне боржнику майно у спірних приміщеннях, які підлягали звільненню; чи отримав стягувач безперешкодний доступ до своїх приміщень; а також не зазначив в акті належні та допустимі докази, які би підтверджували звільнення боржником спірних приміщень, що належать стягувачу та звільнення яких вимагалося рішенням суду.
Суд зазначив, що в акті державного виконавця від 02.07.2018 лише вказано, що виходом державного виконавця за адресою приміщень, яка вказана у виконавчому документі, боржника розшукано не було, майно, належне ТОВ "АТА", відсутнє, доказів, які би підтверджували звільнення боржником належних стягувачу приміщень, в акті не зазначено. При цьому, акт державного виконавця не містить підпису працівника поліції.
Крім того, суд також зазначив, що стягувачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення боржником виробництва його продукції в спірних приміщеннях, а саме: упаковки продукції ТОВ "АТА" із зазначенням дати виробництва 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018.
В оскаржуваній ухвалі також вказано, що у судовому засіданні судом здійснено дослідження наданого стягувачем відеозапису, проведеного під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 №910/4521/14 про виселення відповідача з групи приміщень позивача, з якого вбачається наявність майна у спірних приміщеннях, проте державним виконавцем не проведено опис цього майна.
Судом зазначено, що всупереч вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем належним чином не перевірено, чи залишилось належне боржнику майно у приміщенні, яке підлягало звільненню, чи отримав стягувач безперешкодний доступ до своїх приміщень тощо.
Суд першої інстанції вказав, що постанова державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.07.2017 у виконавчому провадженні №53777189 є протиправною, оскільки винесена за відсутності доказів фактичного виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, відтак ця постанова має бути визнана недійсною.
За висновком суду першої інстанції, держаним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, що порушує права стягувача на виконання винесеного на його користь рішення суду, у зв'язку з чим суд визнав вимоги скарги обґрунтованими та задовольнив її частково, шляхом зобов'язання Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі № 910/4521/14.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/4521/14 в частині задоволення скарги та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі №910/4521/14 у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржувана ухвала є протиправною, прийнята за неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також з допущенням порушень норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає, що державним виконавцем зроблено обґрунтований висновок щодо того, що на дату здійснення виконавчих дій ТОВ "АТА" виселилась зі спірних приміщень, вказаних у виконавчому документі, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4521/14 виконано фактично, про що державним виконавцем зазначено в акті від 02.07.2018.
За доводами відповідача, фактична відсутність ТОВ "АТА" та його майна у спірних приміщеннях була встановлена як актом державного виконавця від 02.07.2018, так і підтверджена понятими і представниками окремих власників та орендарів приміщень по вул. Північно-Сирецькій. Твердження позивача (стягувача) щодо невжиття державним виконавцем дій з опису майна боржника є безпідставним з огляду на відсутність такого майна у спірних приміщеннях.
Відповідач вважає, що Господарський суд міста Києва в порушення ст. 86 ГПК України ухилився від всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у справі №910/4521/14 та надання їм належної оцінки, що призвело до неповного з'ясування судом першої інстанції обставин у справі та неправильного застосування ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин.
Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого суду, також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/4521/14. Одночасно апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
За доводами Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державним виконавцем вчинені усі можливі дії, згідно з вимогами ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", що спрямовані на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 за №910/4521/14. Вчинення окремих виконавчих дій, про які у скарзі зазначав стягувач, зокрема з опису майна боржника, не видається можливим у зв'язку з відсутністю такого майна в оглянутих державним виконавцем приміщеннях. Вчинення будь-яких інших дій, у тому числі пов'язаних з проникненням до приміщень, що належать іншим особам, не було можливим, оскільки такі дії мали би протиправний характер.
За твердженням Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 є фактично виконаним, а тому підстави для визнання постанови державного виконавця Полінського В'ячеслава Андрійовича від 10.07.2018 про закінчення виконавчого провадження №53777189 недійсною - відсутні.
Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить суд залишити ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.09.2018 у справі № 910/4521/14 без змін, апеляційну скаргу ТОВ "АТА" без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції було вірно встановлено порушення державним виконавцем норм матеріального права, зокрема ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", визнано необґрунтованою та задоволено частково скаргу Інституту мікроприладів: визнано постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 від 10.07.2018 про закінчення виконавчого провадження № 53777189 - недійсною та зобов'язано Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі № 910/4521/14 про усунення перешкод на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України у користуванні групами приміщень № 7, № 8, № 9, № 10 першого поверху та групами приміщень № 15, № 16 антресолі першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. " А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" із вказаних груп приміщень.
Позивач зазначає, що Господарський суд м.Києва в мотивувальній частині ухвали від 13.09.2018 р. описав та надав оцінку всім доказам, поданим учасниками провадження: акту та поясненням державного виконавця, договорам оренди, наданим ТОВ "АТА", відеозапису виконавчої дії від 02.07.2018 р. та поданими позивачем до суду (у якості доказів знаходження відповідача у спірних приміщеннях донині) упаковкам продукції ТОВ "АТА". Ці докази є належними та допустимими, і вони були всебічно та повно досліджені судом, який на підставі цих доказів прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
Представник прокуратури підтримав доводи Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів", просить залишити ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.09.2018 у справі № 910/4521/14 без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/4521/14 скаргу Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задоволено частково. Визнано постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 10.07.2018 про закінчення виконавчого провадження №53777189 недійсною. Зобов'язано Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №910/4521/14 про усунення перешкод на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень. В іншій частині скарги відмовлено.
Задовольняючи частково скаргу Інституту мікроприладів НАН України, суд першої інстанції вказав, що ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника, відтак державний виконавець зобов'язаний був вчинити всі необхідні дії для фактичного виконання рішення суду, чого останнім здійснено не було.
За висновком місцевого господарського суду, державний виконавець, всупереч ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" не перевірив: чи залишилося належне боржнику майно у спірних приміщеннях, які підлягали звільненню; чи отримав стягувач безперешкодний доступ до своїх приміщень; а також не зазначив в акті належні та допустимі докази, які би підтверджували звільнення боржником спірних приміщень, що належать стягувачу та звільнення яких вимагалося рішенням суду.
Суд першої інстанції зазначив, що в акті державного виконавця від 02.07.2018 лише вказано, що виходом державного виконавця за адресою приміщень, яка вказана у виконавчому документі, боржника розшукано не було, майно, належне ТОВ "АТА", відсутнє, доказів, які би підтверджували звільнення боржником належних стягувачу приміщень, в акті не зазначено. При цьому, акт державного виконавця не містить підпису працівника поліції.
Крім того, суд також зазначив, що стягувачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення боржником виробництва його продукції в спірних приміщеннях, а саме: упаковки продукції ТОВ "АТА" із зазначенням дати виробництва 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018.
В оскаржуваній ухвалі також вказано, що у судовому засіданні судом здійснено дослідження наданого стягувачем відеозапису, проведеного під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 №910/4521/14 про виселення відповідача з групи приміщень позивача, з якого вбачається наявність майна у спірних приміщеннях, проте державним виконавцем не проведено опис цього майна.
Судом зазначено, що всупереч вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем належним чином не перевірено, чи залишилось належне боржнику майно у приміщенні, яке підлягало звільненню, чи отримав стягувач безперешкодний доступ до своїх приміщень тощо.
Суд першої інстанції вказав, що постанова державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.07.2017 у виконавчому провадженні №53777189 є протиправною, оскільки винесена за відсутності доказів фактичного виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, відтак ця постанова має бути визнана недійсною.
За висновком суду першої інстанції, держаним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, що порушує права стягувача на виконання винесеного на його користь рішення суду, у зв'язку з чим суд визнав вимоги скарги обґрунтованими та задовольнив її частково, шляхом зобов'язання Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі № 910/4521/14.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, вважає, що такі висновки не відповідають як вимогам чинного законодавства, так і наданим до справи матеріалам, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з визнанням постанови Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ВП №53777189 від 11.05.2017 про закінчення виконавчого провадження незаконною, постановою державного виконавця від 22.05.2018 відновлено виконавче провадження №53777189 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4521/14 від 24.03.2017.
Листом від 22.05.2018 № 53777189/13 постанову державного виконавця ВП № 53777189 від 22.05.2018 про відновлення виконавчого провадження надіслано сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
22.05.2018 державним виконавцем винесено вимогу №53777189/13, якою повідомлено сторін про те, що примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №910/4521/14 призначено на 11 год. 00 хв. 12.06.2018.
Як вказує державний виконавець, у зв'язку з відсутністю у матеріалах виконавчого провадження оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 державним виконавцем прийнято рішення про перенесення виконавчих дій щодо виселення боржника з приміщень, визначених у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, про що складено акт від 12.06.2018.
Вимогою державного виконавця №53777189/13 від 18.06.2018 сторін виконавчого провадження повідомлено про те, що примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №910/4521/14 призначено на 11 год. 00 хв. 02.07.2018.
Постановою державного виконавця ВП №53777189 від 23.06.2018 постановлено залучити працівників Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві при проведенні виконавчих дій 02.07.2018 за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 державним виконавцем для примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №910/4521/14 здійснено вихід за адресою, вказаною у зазначеному виконавчому документі: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві.
Із Акту державного виконавця від 02.07.2018, складеного за наслідками проведення виконавчих дій за вказаною адресою, вбачається, що виконавчі дії проводилися державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, у присутності понятих: ОСОБА_5, ОСОБА_6; державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_7, представника стягувача ОСОБА_8, представника орендаря приміщень - ТОВ "Різеллі" - ОСОБА_9, представника ПАТ "Квазар" ОСОБА_10, та за участю представників поліції: лейтенанта поліції ОСОБА_11 та дільничного офіцера поліції ОСОБА_12
Як вбачається з указаного Акту державного виконавця від 02.07.2018, за наслідками проведення відповідних виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, а понятими підтверджено, що боржника - ТОВ "АТА", за адресою, визначеною у виконавчому документі розшукано не було, а будь-яке майно ТОВ "АТА" відсутнє. Натомість у приміщеннях, на які вказував стягувач та з яких підлягав виселенню боржник, знаходиться інша юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Різеллі", та його майно.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Встановивши відсутність боржника та його майна у спірних приміщеннях, державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 фактично виконано, відтак 10.07.2018 ним, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53777189 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 №910/4521/14.
Разом з тим, у поданій до суду першої інстанції скарзі стягувач зазначає, що державний виконавець, в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" не встановив наявність чи відсутність у вказаних приміщеннях боржника - ТОВ "АТА", а також не встановив відсутність чи наявність у цих приміщеннях майна боржника, оскільки ним не здійснено усіх передбачених законодавством дій, зокрема, не проведено опис майна.
З такими доводами стягувача погодився й суд першої інстанції, зокрема вказавши, що держаним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 66 Закону встановлено, що примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 4 ст. 66 Закону примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем (ч. 5 ст. 66 Закону).
Згідно з ч. 8 ст. 66 Закону про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.
Як видно з акту державного виконавця від 02.07.2018, останній шляхом виходу за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, зазначеною у виконавчому документі, із залученням понятих, представників поліції та за участі представників стягувача й інших юридичних осіб, здійснив дії щодо розшуку боржника та його майна у спірних приміщеннях та встановив фактичне незнаходження ТОВ "АТА" та його майна в таких приміщеннях.
Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що в акті державного виконавця від 02.07.2018 лише вказано, що виходом державного виконавця за адресою приміщень, яка вказана у виконавчому документі, боржника розшукано не було, майно належне ТОВ "АТА" відсутнє. При цьому, відповідний акт державного виконавця не містить підпису працівника поліції.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним наголосити, що відсутність в акті підпису працівника поліції не може ставити під сумнів факт, зміст і результат виконавчих дій, а також той факт, що такі дії здійснювалися у присутності працівників поліції, оскільки такі виконавчі дії засвідчені понятими, які були присутні під час здійснення виконавчих дій, що підтверджується їхніми підписами в згаданому акті від 02.07.2018.
Отже, оскільки акт державного виконавця від 02.07.2018 шляхом його підписів засвідчений понятими та іншими учасниками виконавчих дій, суд апеляційної інстанції розцінює цей акт належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, що підтверджує факт незнаходження боржника та його майна у спірних приміщеннях на час здійснення виконавчих дій.
Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що під час вчинення виконавчих дій 02.07.2018 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4521/14 від 24.03.2017, згідно з яким виконавчі дії полягають в усуненні перешкод на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень, з метою розшуку майна боржника державним виконавцем здійснено огляд й інших, суміжних приміщень по вул. Північно-Сирецькій, з дозволу власників цих приміщень, а саме приміщень, що належать громадянці Турецької Республіки Рабіє Доган та ПАТ "Квазар" і знаходяться по вул. Північно-Сирецькій, 1-3.
За наслідками такого огляду, державним виконавцем було встановлено фактичну відсутність ТОВ "АТА" та його майна також і в цих приміщеннях.
Документальним підтвердженням факту незнаходження боржника в суміжних приміщеннях по вул. Північно-Сирецькій, 1-3, а також факту перебування цих приміщень у володінні інших осіб є: договір №226/Д оренди нежитлового приміщення від 01.05.2018, укладений між ПрАТ "Кріпта" та ТОВ "Різеллі", акт приймання-передачі в оренду приміщень; договір оренди №27/2018 від 27.02.2018, укладений між ТОВ "АТА" та Доган Рабіє щодо оренди виробничих приміщень - групи приміщень №2/11 (в літ. А9), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, №1-3; додаткова угода від 20.05.2018 про розірвання вказаного договору; акт приймання-передачі приміщень від 20.05.2018, підписаний ТОВ "АТА" та Доган Рабіє, який свідчить про повернення боржником орендованих приміщень - групи приміщень 2/11 їх власнику Доган Рабіє.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №53777189, зокрема договору оренди №02/2018 від 21.05.2018, укладеного між Доган Рабіє та ТОВ "Різеллі", та акту приймання-передачі приміщень від 21.05.2018, на момент проведення виконавчих дій 02.07.2018 суміжні приміщення - групи приміщень №2/11 (в літ. А9), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, знаходились у користуванні іншої юридичної особи - ТОВ "Різеллі".
Наведене свідчить про відсутність ТОВ "АТА" та її майна не лише у спірних приміщеннях по вул. Північно-Сирецькій, 3, а також і в суміжних приміщеннях - групі приміщень №2/11 (в літ. А9), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, через які за твердженням стягувача існує доступ до спірних приміщень.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним наголосити, що сам факт знаходження або незнаходження ТОВ "АТА" у будь-яких приміщеннях, що мають адресу: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 і є суміжними із спірними приміщеннями, не має вирішального значення для розгляду скарги стягувача на дії державного виконавця, оскільки боржник за рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у даній справі підлягав виселенню з груп приміщень саме за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3.
Враховуючи встановлену виконавцем фактичну відсутність боржника та його майна у спірних приміщеннях, колегія суддів вважає, що державним виконавцем здійснено усі можливі та передбачені законодавством дії, прийнято правомірні рішення, спрямовані на належне примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, відтак посилання скаржника та висновки суду першої інстанції щодо невжиття державним виконавцем усіх дій, в тому числі з опису майна боржника, є безпідставними та не доведеними.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Отже, вжиття державним виконавцем інших дій, пов'язаних з проникненням до приміщень, інших ніж ті, з яких підлягав виселенню боржник, а також вчинення дій з опису майна інших осіб, ніж майно боржника, мало би протиправний характер та суперечило б ч. 2 ст. 30 Конституції України, адже рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 не передбачено виселення ТОВ "АТА" з будь- яких інших приміщень, крім спірних приміщень, так як і не передбачено вчинення примусових дій щодо виселення з будь-яких приміщень інших юридичних чи фізичних осіб, крім ТОВ "АТА".
Суд апеляційної інстанції також вважає необхідним звернути увагу і на наступні обставини.
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 боржник підлягає виселенню з груп приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та груп приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що в ході виконавчого провадження, а саме 21.05.2018 державним виконавцем подано до Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" запит про отримання інформації, у якому виконавець просив надати інформацію кому належать групи приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", а також надати завірену копію технічної документації вказаних груп приміщень.
У відповідь на запит державним виконавцем отримано лист від 05.06.2018 №062/14- 6753(И-2018), в якому зазначено, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" по нежитловому фонду за адресою в м. Києві вул. Північно-Сирецька, буд. З, групи нежитлових приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху в будинку літ А9 на праві власності не зареєстровано. У зв'язку із викладеним технічна документація на вказані групи приміщень Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надана не була.
При цьому, вже при здійсненні виконавчих дій 02.07.2018 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, що полягали в усуненні перешкод на користь Інституту мікроприладів НАН України у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення ТОВ "АТА" із вказаних груп приміщень, державним виконавцем виявлено, що наданий стягувачем Технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) від 23.03.2011 і доданий до нього План поверхів громадського (виробничого) будинку (приміщення) по вул. Північно- Сирецька, 3 в м. Києві, не відповідає фактичному плануванню приміщень, розташованих по вул. Північно-Сирецька, 3.
Державним виконавцем встановлено, що технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) від 23.03.2011, зокрема доданий до нього план поверхів громадського (виробничого) будинку (приміщення), виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на зовсім інші приміщення - приміщення по вул. Північно-Сирецькій № 3, літ. "А9", ніж ті, з яких згідно рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 підлягає виселенню боржник - групи приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві.
За доводами державного виконавця, приміщень, які виділені жовтим кольором на схематичному зображенні Плану поверхів громадського (виробничого) будинку (приміщення), доданого до Технічного паспорту від 23.03.2011, на який посилається Інститут мікроприладів НАН України у своїй скарзі, з відповідною площею в дійсності не існує.
Таким чином, посилання скаржника та висновки суду першої інстанції щодо невжиття державним виконавцем усіх дій, зокрема щодо того, що ним не оглянуто спірних приміщень, розцінюються критично судом апеляційної інстанції.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що стягувач не довів належними та допустимими доказами, а суд першої інстанції помилково встановив, що боржник займає групи приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, з яких він підлягає виселенню згідно рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14.
Посилання місцевого господарського суду на те, що стягувачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення боржником виробництва його продукції в спірних приміщеннях, а саме: упаковки продукції ТОВ "АТА" із зазначенням дати виробництва 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018, жодним чином не доводять обставин знаходження боржника у приміщеннях, з яких він підлягав виселенню згідно рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, на доданих стягувачем упаковках продукції ТОВ "АТА" вказано адресу: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, тоді як боржник підлягає виселенню з груп приміщень за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, тому вказані упаковки продукції ТОВ "АТА" не можуть слугувати належними та допустимими доказами знаходження боржника у спірних приміщеннях, зокрема на момент вчинення виконавчих дій.
Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено і про те, що у судовому засіданні судом здійснено дослідження наданого стягувачем відеозапису, проведеного під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 №910/4521/14 про виселення відповідача з груп приміщеннь позивача, з якого вбачається наявність майна у спірних приміщеннях, проте державним виконавцем не проведено опис майна (зазначення інвентарних (серійних) номерів, марки, моделі) та не звірено виявлене майно із наданими представниками ТОВ "Різеллі" документами тощо.
Проте, апеляційний господарський суд вважає, що вказаний відеозапис також не може слугувати належним та допустимим доказом у справі, зокрема щодо наявності майна боржника у спірних приміщеннях, вчинення або невчинення державним виконавцем тих чи інших дій, оскільки цей відеозапис складається з декількох частин і не може достовірно відображати увесь процес здійснення виконавчих дій протягом всього часу, вказаного в акті державного виконавця від 02.07.2018 року.
За таких обставин колгія приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відповідно до статей 76-79 ГПК України на підтвердження перебування боржника на момент вчинення виконавчих дій у групах приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групах приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м., зокрема станом на момент вчинення виконавчих дій.
З наведеного слідує, що стягувачем не доведено та не обґрунтовано незаконності дій державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2018 ВП №53777189, відтак місцевим господарським судом, у порушення вимог ст. 86 ГПК України, безпідставно та неправомірно задоволено частково скаргу стягувача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оцінюючи вищенаведені обставини справи у сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги ТОВ "АТА" та Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у задоволенні скарги Інституту мікроприладів НАН України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві слід відмовити у зв'язку з недоведеністю стягувачем його вимог.
На підставі ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/4521/14 задовольнити.
Апеляційну скаргу Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/4521/14 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/4521/14 скасувати.
У задоволенні скарги Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, ідентифікаційний код: 14308827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімната З, ідентифікаційний код: 25589927) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, ідентифікаційний код: 14308827) на користь Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, просп. Г.Гонгадзе, 5 Б, ідентифікаційний код 34482497) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали оскарження у справі № 910/4521/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 01.03.2019.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б.Михальська