Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 лютого 2019 р. Справа № 520/9513/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Шаталовій Н.В.,
за участі представників:
позивача - Могільовкіна Р.Ю.,
відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, - Єрохіна І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс", з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.06.2018 року за № 812350/33898189 про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ТОВ «Авторомі-Транс» за № 23 від 28.11.2017 року;
- зобов'язати Держану фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 23 від 28.11.2017 року станом на дату її фактичного подання на реєстрацію, а саме 28.11.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) 28.11.2017 року "Авторомі-Транс" було складено і направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року. За вищенаведеною податковою накладною ТОВ «Авторомі - транс» отримано квитанцію від 01.12.2017 року, якою відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 70.22.3. Запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України. Позивач направив до податкового органу пояснення разом із необхідними документами (договір про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 р., акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 484 від 28.11.2017 р., рахунок на оплату від 28.11.2017 р.), які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проте, рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.06.2018 року № 812350/33898189 було відмолено у реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року. Наразі податкова накладна № 23 від 28.11.2017 року податковим органом не зареєстрована, що слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 05.11.2018 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 31.01.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 31.01.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.11.2018 року залучено в якості другого відповідача Головне управління ДФС у Харківській області. Запропоновано надати відзив на позов у встановлений судом строк.
Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області, в наданому до суду відзиві на адміністративний позов (Вх. № 01-26/535/19) (а.с. 44 - 45) зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року, якою затверджено новий порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, новий порядок роботи комісії ДФС, які ухвалюють рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації, а також порядок розгляду скарг платників ПДВ на рішення комісії. У реєстрації можуть відмовити, якщо платник ПДВ: 1) не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили; 2) не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію; 3) надав документи, складені з порушенням законодавства. Проте, ТОВ «Авторомі - транс» не надав документи відповідно до вищевказаного переліку, що слугувало підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року.
Таким чином, на думку представника відповідача, дії податкового органу щодо відмови в реєстрації поданої підприємством податкової накладної є законними.
У відповіді на відзив від 30.01.2019 року (Вх. № 01-26/6123/19) (а.с. 54 - 55) представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві та зазначив, що підприємством з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів до податкового органу були надані відповідні повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з наданням пояснень щодо правовідносин між суб'єктами господарювання та документів, що підтверджують реальність господарської операції. Надіслані документи доставлено до центрального рівня ДФС України, що підтверджено квитанцією №2. Таким чином, висновки податкового органу щодо ненадання підприємством пояснень та копій документів, необхідних для реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року в ЄРПН не відповідають дійсності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.
В судовому засіданні представник відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Представник відповідача, ДФС України, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Клопотань чи заяв про слухання справи без участі представника відповідача до канцелярії суду не надходило. Окрім того, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.
Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника ГУ ДФС у Харківській області, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189, адреса: вул. Автомобільна, буд. 8, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416), зареєстрований в якості юридичної особи та є платником ПДВ.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Авторомі-Транс" (Виконавець) та ТОВ "Східукртранс" (Замовник) укладено договір про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року, згідно умов якого Виконавець зобов'язується на свій ризик своїми силами та засобами надавати консультаційні послуги Замовнику з питань організації перевезень в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти їх та оплатити (а.с. 14 - 16).
Факт надання послуг підтверджується актом прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 484 від 28.11.2017 року до договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року, за яким, в період з 19.07.2017 року по 28.11.2017 року Виконавець надав Замовнику консультаційні послуги з питань організації перевезень. Загальна вартість наданих послуг за цим актом склала 240 000,00 грн.. в т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн. Попередня оплата Замовником послуг не здійснювалась (а.с. 17 - 18).
ТОВ "Авторомі-Транс" було виставлено ТОВ "Східукртранс" рахунок на оплату № 536 від 28.11.2017 року на суму 240 000,00 грн.. (в т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн.) за надання консультаційних послуг з питань організації перевезень згідно договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року (а.с. 19).
Згідно п.3.1 та 3.3 розділу 3 вказаного вище Договору, вартість консультаційних послуг відповідно до цього Договору визначається на підставі актів виконаних робіт (надання послуг), які підписуються сторонами. Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг протягом 365 календарних днів після отримання таких послуг (а.с. 15).
Як свідчать матеріали справи, на момент формування податкової накладної № 23 від 28.11.17 року, ТОВ "Авторомі-Транс" надало ТОВ "Східукртранс" консультаційні послуги, які останнім сплачені не були.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року та вищевказаних норм податкового законодавства, 28.11.2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" було виписано та відправлено до податкового органу на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 23 на суму 240 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн. (а.с. 11).
Податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року прийнято податковим органом 29.11.2017 року.
Проте, Державною фіскальною службою України було складено квитанцією від 01.12.2017 року, за якою документ (ПН № 23 від 28.11.2017 року) прийнято. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 70.22.3. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року в ЄРПН, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с. 12).
Так, 20.06.2018 року ТОВ «Авторомі - транс» було відправлено до Харківської ОДПІ ГУДФС у Харківській області повідомлення № 20/06-1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з доданими до них поясненнями та копіями первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції за укладеним з ТОВ "Східукртранс" договором про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року (а.с. 56).
Згідно квитанції № 2 від 20.06.2018 року, вказані документи доставлені до районного рівня 2023 - Харківської ОДПІ ГУДФС у Харківській області та прийняті податковим органом до розгляду (а.с. 59).
Проте, незважаючи на наданні пояснення та документи, рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.06.2018 року №812350/33898189 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року, оскільки платником податків не надано: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; 2) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 20 - 21).
Суд вважає, що таке рішення суб'єкта владних повноважень суперечить вимогам податкового законодавства, та з цього приводу зазначає наступне.
За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції з 31.12.2017) податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 1.3 та 200 1.9 статті 200 1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови КМ України від 21.02.2018 року встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації ПН комісією ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що платником податків не надано, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Суд зазначає, що в надісланому 20.06.2018 року до Харківської ОДПІ ГУДФС у Харківській області повідомленні № 20/06-1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, підприємством зазначалося, що між позивачем та ТОВ "Східукртранс" укладено договір про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року, на виконання умов якого складено акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 484 від 28.11.2017 року на суму 240 000,00 грн. з ПДВ та виписано податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року.
На підтвердження вказаної в повідомленні інформації разом з повідомленням № 20/06-1 від 20.06.2018 року підприємством було надіслано до податкового органу документи, що підтверджують здійснення господарської операції з ТОВ "Східукртранс", а саме: договір про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 р., акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 484 від 28.11.2017 р., рахунок на оплату від 28.11.2017 р. (а.с. 57 - 59).
Зауваження з боку податкового органу до наданих підприємством первинних документів відсутні.
Зважаючи на те, що за вказаним договором про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року підприємство надавало ТОВ "Східукртранс" консультаційні послуги з питань організації перевезень, тому податковий орган безпідставно вказав в оскаржуваному рішенні про ненадання платником податків доказів зберігання і транспортування товарів. При цьому, на підтвердження зберігання і транспортування яких саме товарів підприємство повинно було надати відповідні докази податковим органом також не зазначено.
Також, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації ПН комісією також зазначено, що платником податків не надано, зокрема, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
ТОВ "Авторомі-Транс" було виставлено ТОВ "Східукртранс" рахунок на оплату № 536 від 28.11.2017 року на суму 240 000,00 грн.. (в т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн.) за надання консультаційних послуг з питань організації перевезень згідно договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року (а.с. 19).
Як свідчать матеріали справи, надані ТОВ "Авторомі-Транс" консультаційні послуги з питань організації перевезень згідно договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року на суму 240 000,00 грн.. (в т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн.), на момент формування податкової накладної № 23 від 28.11.17 року, ТОВ "Авторомі-Транс" надало ТОВ "Східукртранс" консультаційні послуги, які останнім сплачені не були.
Згідно п.3.1 та 3.3 розділу 3 договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року, вартість консультаційних послуг відповідно до цього Договору визначається на підставі актів виконаних робіт (надання послуг), які підписуються сторонами. Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг протягом 365 календарних днів після отримання таких послуг (а.с. 15).
Таким чином, як на дату складання податкової накладної, так і на дату звернення позивачем до відповідача з письмовими поясненнями щодо реальності господарської операції строк оплати наданих консультаційних послуг згідно договору № 19/07-к від 19.07.2017 року не сплив.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Східукртранс" згідно укладеного договору про надання консультаційних послуг № 19/07-к від 19.07.2017 року та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не вказав на наявність будь - яких дефектів або невідповідностей їх формі та змісту, а тому не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.
Надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності укладеного договору позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру наданих послуг за договором матеріали справи не містять, а відповідачами таких доказів до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.06.2018 року № 812350/33898189 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною № 23 від 28.11.2017 року, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.
З приводу реєстрації ДФС України податкових накладних, слід зазначити наступне.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Так, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 року (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 28.11.2017 року, подану позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи те, що датою реєстрації податкової накладної платника податків вважається день, зазначений у відповідному рішенні комісії ДФС або день набрання законної сили рішенням суду, суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача в частині реєстрації ДФС України в ЄРПН податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року за датою її подання позивачем на реєстрацію - 28.11.2017 року.
Суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Авторомі-Транс" є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189, адреса: вул. Автомобільна, буд. 8, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.06.2018 року № 812350/33898189 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 28.11.2017 року.
Зобов'язати Держану фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2019 року.
Суддя Шевченко О.В.