ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2019 року № 826/9858/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадженні з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить визнати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 «Про результати службового розслідування» незаконним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що 21.05.2018 від начальника служби РАО військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_2 дізнався, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання посадових обов'язків щодо правильної експлуатації, обслуговуванням, контролю за додержанням заходів безпеки під час роботи з технікою та озброєнням йому оголошено догану, з чим не погоджується позивач та наголошує на тому, що службове розслідування відносно нього не призначалось та не проводилось.
Також, позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий всупереч наказу Міністра оборони України № 608 від 21.11.2017 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України».
13.07.2018 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача звертає увагу на те, що за результатами службового розслідування, наказом командиром військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2018 начальнику передавального радіоцентру інформаційно-експлуатаційного вузда (ЦУО) військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків щодо правильної експлуатації, обслуговування, контролю за додержанням заходів безпеки під час роботи з технікою та озброєнням оголошено догану. Службове розслідування проведено з дотриманням усієї процедури, про його проведення позивач був обізнаний, оскільки надав письмові пояснення, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. (а. с. 12-16)
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018 призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
13.02.2019 до суду від позивача та представника відповідача надійшло клопотання про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ураховуючи приписи ч. 3 ст. 194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.
20.06.2017 відповідно до наказу Міністра оборони України № 402 від 15.06.2017, позивач призваний на військову службу із запасу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на 18 місяців та призначений слухачем 5 курсу перепідготовки/підвищення кваліфікації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації м. Київ.
У подальшому, відповідно до наказу начальника Генерального Штабу Збройних Сил України № 410 від 08.09.2017 ОСОБА_1 направлений для проходження подальшої служби до військової частини НОМЕР_2 Повітряних сил Збройних Сил України у м. Вінницю.
15.12.2017 на підставі наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.12.2017, ОСОБА_1 виключено з 15.12.2017 із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (м. Вінниця), та направлено для проходження подальшої служби на посаду начальника передавального радіоцентру інформаційно- телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 (м. Київ).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 438/ад від 22.12.2017 про закріплення за підрозділами військової частини техніки та інших матеріальних засобів, зокрема, призначено відповідальних за наявність, технічний стан, збереження, експлуатацію та обслуговування техніки призначено посадових осіб, серед списку яких є і лейтенант ОСОБА_1 , за яким було закріплено техніку зв'язку та майно відповідно до додатку № 1 до наказу.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що був обізнаний про закріплення за ним відповідної техніки на об'єкті військової частини, що також підтверджується наявністю підпису позивача на аркуші доведення наказу № 438/ад від 22.12.2017.
Питання технічної експлуатації техніки зв'язку повітряних сил, проведення його сезонного технічного обслуговування (СТО) та відповідного ведення формулярів, журналів, відомостей регулюється наказом Міністра оборони України № 314/дск від 15.05.2013 «Про затвердження правил технічної експлуатації техніки зв'язку, радіотехнічного забезпечення, автоматизованих та інформаційних систем державної авіації України».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2018 № 55/ад «Про організацію та проведення сезонного обслуговування озброєння та військової техніки на режим експлуатації у літній період» визначено заходи по сезонному технічному обслуговуванню.
На виконання вищезазначеного наказу проведено показові заняття з особовим складом інформаційно-телекомунікаційного вузла та заліки знання правил експлуатації техніки, що підтверджується план-конспектом, затвердженим начальником інформаційно-телекомунікаційного вузла ОСОБА_3 від 19.03.2018 та заліковою відомістю з оцінками по особовому складу, у тому числі по ОСОБА_4 .
У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування по факту неякісної організації та проведення сезонного технічного обслуговування на передавальному радіоцентрі інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 . (а. с. 47-77)
Згідно акту перевірки стану та якості переводу озброєння і військової техніки підрозділів до експлуатації на весняно-літній період № 38 від 22.04.2018, комісією виявлено недоліки, а саме: в ІТВ (штаб) в формулярі на АТС «СИМЕНС» не записані проведені ремонти, технічне обслуговування та не внесена заміна блоку; на бойових постах відсутні документи проведення СТО в повному обсязі; в ПДРЦ ІТВ(ЦУО) робочі місця для переведення озброєння та військової техніки на весняно-літній режим експлуатації не обладнані; документація щодо підготовки та організації переведення озброєння та військової техніки на весняно-літній режим експлуатації відпрацьована не в повному обсязі; інструктаж перед початком робіт СТО не проводиться; не проведено дефектацію зі складанням дефектовочних відомостей на кожний зразок озброєння та військової техніки, яка підлягає переводу, з метою визначення несправностей та обсягу робіт, ремонту, комплектності, наявності запчастин інструменту та приладдя, потребу у запасних частинах, які необхідні для сезонного обслуговування; перевірка працездатності комплектуючих виробів в усіх режимах з використанням вмонтованої системи контролю і засобів вимірювань не проводиться; результати СТО в формуляри не заносяться, перевірку правильності ведення формулярів та їх заповнення провести не вдалося (зберігається в іншому місті), без поважних причин відсутні 12 формулярів на основні види ОВТ; начальник ПДРЦ ІТВ (ЦУО) лейтенант ОСОБА_1 свої посадові обов'язки згідно Статутів ЗСУ та наказу Міністра оборони України № 314/дск від 15.05.2013 «Про затвердження правил технічної експлуатації техніки зв'язку, радіотехнічного забезпечення автоматизовних та інформаційних систем державної авіації України» не знає та не виконує. (а. с. 18-19)
Ураховуючи висновки комісії викладені в акті перевірки стану та якості переводу озброєння і військової техніки підрозділів до експлуатації на весняно-літній період, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 83/ад від 17.04.2018 призначено службове розслідування за фактом неякісного проведення СТО на передавальному радіоцентрі інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , з метою встановлення причин неякісного проведення СТО на передавальному радіоцентрі інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 . (а. с. 6)
Так, актом службового розслідування від 11.05.2018 встановлено наступне.
На передавальному центрі інформаційно-телекомунікаційного вузла (ЦУО) не були обладнані робочі місця для проведення ТО-2, відсутня необхідна документація, в підготовчий період не було проведено поглибленої перевірки технічного стану засобів зв'язку ЦУО, не проведені підготовчі роботи, що стосуються планування робіт, їх матеріально-технічного забезпечення.
Під час проведення службового розслідування запропоновано лейтенанту ОСОБА_1 усунути виявлені недоліки, надати документацію.
Лейтенант ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що він висновки акта перевірки № 38 від 17.04.2018 вважає безпідставними, оскільки інструктаж особового складу, призначеного до проведення сезонного технічного обслуговування ним проводився, а стосовно неналежного оформлення документації, пояснив відсутністю робочого місця та оргтехніки, хоча як встановлено під час службового розслідування, місце для даної роботи виділено в кабінеті № 5 обладнаного приміщення інформаційно-телекомунікаційного вузла (ЦУО).
Також, під час проведення службового розслідування лейтенант ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про відвід капітана ОСОБА_5 від проведення службового розслідування, у зв'язку із можливою зацікавленністю у результатах, проте дані вимоги комісією були відхилені. (а. с. 20-26)
За результатами службового розслідування наказом командиром військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 начальнику передавального радіоцентру інформаційно-експлуатаційного вузда (ЦУО) військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків щодо правильної експлуатації, обслуговування, контролю за додержанням заходів безпеки під час роботи з технікою та озброєнням оголошено догану. (а. с. 7-8)
Представником відповідача суду надано копію аркуша доведення наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 «Про результати службового розслідування», у якому наявна відмітка позивача від 21.05.2018.
У матеріалах справи наявні також пояснення лейтенанта ОСОБА_1 від 08.05.2018 щодо висновків проведеної перевірки, викладених в акті проведення службового розслідування. (а. с. 27-30)
Вважаючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 «Про результати службового розслідування» незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яким визначено, що загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. (надалі по тексту також - Статут)
Відповідно до положень ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. (ст. 16 Статуту)
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України. (ст. 17 Статуту)
У свою чергу, Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. (надалі по тексту також - Дисциплінарний Статут)
Приписами ст. 45 Дисциплінарного Статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з ст. 83 Дисциплінарного Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. (ст. 84 Дисциплінарного Статуту)
Наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або допустили правопорушення, під час проходження ними зборів. (надалі по тексту також - Наказ № 608)
Насамперед, службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування призначається у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені; якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. (п. 1 розділу 2 Наказу № 608)
Відповідно до п. 1 розділу 3 Наказу № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно п. 3 розділу 3 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. (п. 1 розділу 5 Наказу № 608)
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. (п. 6 розділу 5 Наказу № 608)
Варто зазначити, що прийняттю посадовою особою, яка призначила перевірку, рішення про накладення дисциплінарного стягнення передує дослідження змісту акта розслідування та безпосередня бесіда з відповідним військовослужбовцем.
Приписами п. 2 розділу 6 Наказу № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Положеннями ст. 68 Дисциплінарного Статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема: пункт «б» - догана.
Таким чином, враховуючи наведені положення, суд зазначає, що за результатами виявлених в акті перевірки порушень, відповідач має право призначити службове розслідування, проведення якого має відповідати визначеній законодавством процедурі, за результатами якого, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначити вид дисциплінарного стягнення.
Так, позивач зазначає, що службове розслідування відносно нього не призначалось та не проводилось, він є свідком у зазначеному службовому розслідуванні і не являється особою, стосовно якої воно проводиться.
Суд з даного приводу вважає за необхідне зазначити таке.
Про проведення службового розслідування позивач був обізнаний, оскільки він власноруч 08.05.2018 (а. с. 27-30, 61-64) надав письмові пояснення, на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 83/ад від 17.04.2018 «Про призначення службового розслідування» та копії акту за вх.№ 38 від 17.04.2018, у яких також зазначив, що інструктаж особового складу залученого до проведення сезонного технічного обслуговування проводився, проте згідно наказу Міністра Оборони України № 314/дск від 15.05.2013 «Про затвердження правил технічної експлуатації техніки зв'язку, радіотехнічного забезпечення автоматизованих та інформаційних систем державної авіації України» інструктаж вважається проведений під особистий підпис інструктуємого та інструктуючого, також, згідно пояснень дефектація основних зразків військової техніки зв'язку із зазначенням недоліків, які потребують ремонту проводилась.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що надавав пояснення під час проведення перевірки.
Таким чином, вищевикладене спростовує доводи позивача про його необізнаність стосовно початку та ходу проведення службового розслідування.
Стосовно посилань позивача на те, що службове розслідування стосовно нього не проводилось та він є свідком у даному розслідуванні, суд зазначає, що згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 83/ад від 17.04.2018, службове розслідування призначено за фактом неякісного проведення СТО на передавальному радіоцентрі інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 та з метою встановлення причин неякісного проведення робіт, а отже, воно і було спрямоване на виявлення кола осіб, хто може бути притягнений до відповідальності у разі виявлення/доведеності порушень. (а. с. 6)
Крім того, суд наголошує, що при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача, командиром військової частини НОМЕР_1 враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця (а. с. 31), а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, що відповідає положенням Дисциплінарного Статуту та не порушує визначеного порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 438/ад від 22.12.2017 відповідальним за наявність, технічний стан, збереження, експлуатацію та обслуговування техніки призначено з 22.12.2017, зокрема лейтенанта ОСОБА_1 , а згідно акта від 29.12.2017 лейтенант ОСОБА_1 лише з 29.12.2017 прийняв посаду начальника передавального радіоцентру інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , що не узгоджується із датою, зазначеною у наказі, оскільки даний наказ не є предметом розгляду у даній справі та є чинним, позивачем не оскаржувався. (а. с. 91-93, 110)
Крім того, у судовому засіданні позивач підтвердив, що його робота саме і полягала у забезпеченні наявності, технічного стану, збереження, експлуатації та обслуговуванні техніки.
Щодо твердження позивача про відсутність формулярів на техніку, показових занять, технічних схем, тощо, не береться судом до уваги, оскільки при прийнятті посади, останнім жодних заперечень, актів та рапортів до вищого керівництва не пред'являв, зауважень з даних питань не висловлював.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом враховується, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, доводи позивача спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 17.05.2018 «Про результати службового розслідування» незаконним, та вважає, що при його прийнятті відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, з огляду на що, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко