про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/235/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства “Транссервіс -Анна-Ніко” до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов,-
01.03.2019 року приватне підприємство “Транссервіс -Анна-Ніко” звернулось до суду із адміністративним позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про:
- визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/3Б-1ФС/040, від 31.01.2019 року № ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/041, від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/042 та припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте всупереч вказаної норми, позивачем не зазначено відомостей про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України управління Держпраці у Чернівецькій області.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.
Відповідно до ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, в обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на протокол про адміністративне правопорушення №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ від 15.09.2019 року.
Однак, вказаного документу останнім не надано, а також не зазначено причини неможливості його подання.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог як немайновий, так і майновий.
Так, вимогою немайнового характеру даного позову є визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П.
Вимогами ж майнового характеру є визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/3Б-1ФС/040, від 31.01.2019 року № ЧВ-25/19/321/НД/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/041, від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/042.
Оскільки позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну окремо.
Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1921,00 грн. (1921,00*1).
Стосовно ж розміру судового збору за позовну вимогу майнового характеру суд зазначає, що 1,5 відсотка ціни позову даного спору становить 13395,00 грн. ((4173,00 + 876330,00 + 12519,00)*1,5/100), тобто не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210,00), тому розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 13395,00 грн.
Відтак, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та 13395,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру, а всього 15316,00 грн.
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 8930,22 грн., що підтверджується квитанцією №264 від 28.02.2019 року.
Отже, недоплата розміру судового збору складає 6386,11 грн. (15316,00- 8930,22 грн).
Враховуючи зазначене позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 6385,78 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає заявнику строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву приватного підприємства “Транссервіс -Анна-Ніко” до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов