ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"01" березня 2019 р. Справа № 300/420/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 р. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № 14325-50 від 15.05.2018 р. у розмірі 11495,83 грн,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 р та вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № 14325-50 від 15.05.2018 р. у розмірі 11495,83 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України передбачено зазначення в позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частини 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В позовній заяві позивач вказує що 21.12.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області було подано позов про стягнення з нього податкового боргу в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 11495,83. Однак на підтвердження даних обставин до позовної заяви не подано відповідних доказів.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921 грн відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн.
Позовна вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 р.;
визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № 14325-50 від 15.05.2018 р. у розмірі 11495,83 грн.
В матеріалах адміністративного позову наявна квитанція про сплату судового збору №0.0.1280069363.1 від 26.02.2019 року в сумі 768,40 грн, тобто не в повному розмірі.
Оскільки, позивач за подання даного адміністративного позову сплатив судовий збір, за одну вимогу немайнового характеру, в сумі 768,40 грн, розмір недоплаченого судового збору за одну вимогу майнового характеру у відповідності до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір", становить 768,40 грн.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що звернувшись 26.02.2019 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № 14325-50 від 15.05.2018 р., ОСОБА_1 подав позов після закінчення строків, встановлених законодавством оскільки дана вимога складена 15.05.2018 року.
При цьому слід зазначити, що заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № 14325-50 від 15.05.2018 року не подано.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даною вимогою.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 даної статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статтями 79, 94, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № 14325-50 від 15.05.2018 року у розмірі 11495,83 грн - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчену копію позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості від 21.12.2018 року та рішення за результатами розгляду даного позову;
- належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України та ідентифікаційний код;
- документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № 14325-50 від 15.05.2018 року, із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду;
- привести у відповідність адміністративний позов відповідно до встановлених вимог частини 5 статті 160 та статтей 74, 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.