Справа №:755/3115/19
"01" березня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за щорічну невикористану відпустку та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за весь час затримки по фактичний розрахунок,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за щорічну невикористану відпустку, та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за весь час затримки по фактичний розрахунок.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦПК України встановлено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, а саме - заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до ст. 163 ЦПК України встановлено, що заява подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. Частина друга визначає, що у заяві повинно бути зазначено. Частина третя визначає які саме документи додаються до заяви.
З документів, які додано до заяви встановлено, що заявником не надано документів щодо розміру її посадового окладу. Не надано документів щодо нарахування заробітної плати, яка боржником не виплачена. Крім того, до заяви не надано розрахунок заборгованості. Відсутність даних документів позбавляє суд можливості перевірити та встановити наявність заборгованості по заробітній платі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
В даному випадку заявник не надав документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно частини 1 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, заявник просить суд стягнути компенсацію за щорічну невикористану відпустку та зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію за весь час затримки по фактичний розрахунок, однак, такі вимоги не передбачені ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165, 166, 258, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за щорічну невикористану відпустку та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за весь час затримки по фактичний розрахунок - відмовити.
Відмова у видачі судового наказу в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику його право звернутись до суду з вимогами про стягнення компенсації за щорічну невикористану відпустку та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за весь час затримки по фактичний розрахунок у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: