19 лютого 2019 року Справа № 915/901/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар'єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1)
поштова адреса: (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48)
до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А)
про: стягнення заборгованості в сумі 174678,00 грн,
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат за довіреністю;
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
15.08.2019 приватне акціонерне товариство «Микитівський гранітний кар'єр» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 865/2 від 14.08.2018 про стягнення з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки № 03/07-05 від 07.05.2018 у розмірі 174678,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 03/07-05 від 07.05.2018; видаткових накладних (9 шт.); довіреності № 250 від 08.05.2018; рахунків на оплату (9 шт.); претензії № 537/2 від 12.07.2018; норм статей 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 222 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань у договірних відносинах, в частині проведення повної оплати за поставлену щебеневу продукцію.
Відповідач у відзиві б/н від 04.09.2018 (вх. № 11109/18) вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідач стверджує, що, по-перше, позивач не надав відповідачу документів, передбачених умовами п. 2.2, 3.1, 4.5 договору поставки № 03/07-05 від 07.05.2018, у зв'язку з чим строк сплати за товар фактично не настав; по-друге, не надав суду жодних доказів реальної поставки товару на визначену суму, зокрема не надав жодної товарно-транспортної накладної за період з 03.04.2018 по 11.04.2018.
Позивач у відповіді на відзив №905/2 від 07.09.2018 заперечує проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити в повному обсязі.
19.02.2019 в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 19.02.2019 не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем 30.01.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 у справі № 915/901/18 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400135520019.
При цьому, 19.02.2019 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 19.02.2019 (вх. № 2605/19) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання 19.02.2019, через відрядження до м. Херсон.
Згідно ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи незалежно від причин неявки.
За вказаних обставин, суд беручи до уваги ненадання представником відповідача відповідних доказів до наведеної заяви б/н від 19.02.2019 (вх. № 2605/19), відсутність умови щодо обов'язкової явки учасників процесу, строки розгляду справи по суті (ст. 195 ГПК України), вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 19.02.2019 за результатами розгляду даної справи оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд -
07 травня 2018 року між приватним акціонерним товариством «Микитівський гранітний кар'єр» та дочірнім підприємством «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був укладений договір поставки № 03/07-05, згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити щебеневу продукцію.
За умовами наведеного договору:
- найменування(номенклатура, асортимент) Товару, загальна кількість окремої партії Товару, що підлягає поставці, одиниці виміру Товару та ціна одиниці виміру Товару визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що оформлюються Сторонами протягом строку дії цього Договору та є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору);
- загальна кількість Товару за цим Договором визначається сумарною кількістю партій товарних поставок, які зазначені в рахунках-фактурах та видаткових накладних, оформлених Сторонами, та фактично прийнятих Покупцем в період дії цього Договору (п. 1.3 Договору);
- ціна на Товар формується Постачальником та вказується в рахунках-фактурах, що оформлюються Постачальником протягом дії цього Договору та пред'являються Покупцю до оплати (пункт 3.1 Договору);
- розрахунки за отриманий товар здійснюються на умовах 100 % передплати, або з відстроченням платежу за згодою Сторін. Загальна сума поставки Товару з відстроченням платежу не повинна становить 100 000, 00 (сто тисяч) гривень (пункт 3.5 Договору);
- у разі поставки Товару на умовах відстрочення платежу. Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар на протязі 30 днів з моменту отримання від Постачальника Товару, що підтверджується відміткою на товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній (пункт 3.6 Договору);
- постачальник зобов'язується з поставкою Товару за відповідним рахунком-фактурою надати у розпорядження Покупця оригінали наступних документів: рахунки; накладні (видаткові-товарно-транспортні); технічні паспорти, сертифікати відповідності, а також інші документи, що передбачені заводом-виробником та/або чинним законодавством для даного виду Товару. А також скласти податкову накладну, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.5 Договору);
- у разі відсутності підписаних заявок на товар, товар приймається та сплачується Покупцем на підставі підписаних видаткових накладних (п. 4.5.1 Договору);
- після передачі Товару та виконання обов'язку з поставки між Сторонами оформлюється видатковими накладними, які підтверджує прийом передачу Товару, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін. У разі необґрунтованої відмови Покупця від підписання видаткових накладних, обсяг поставок визначається на підставі товарно-транспортних накладних (п. 4.5.2 Договору);
- до обов'язків покупця, за умовами договору увійшло: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені Товари; приймати поставлені Товари згідно з видатковими накладними актом приймання-передачі товару; належним чином виконувати умови Договору (п. 5.1 Договору);
- постачальник за умовами Договору зобов'язаний: забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору; належним чином виконувати умови Договору (п. 5.3 Договору);
- відповідно до Розділу 6 Договору, Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1. та діє до 07.05.2019. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу внаслідок порушення останнім договірних зобов'язань по своєчасній оплаті поставленого товару.
Підставою - договір поставки № 03/07-05 від 07.05.2018; видаткові накладні (№ М-0805-01 від 08.05.2018, № М-0905-01 від 09.05.2018, № М-0905-02 від 09.05.2018, № М-1005-01 від 10.05.2018, № М-1005-02 від 10.05.2018, № М-1105-01 від 11.05.2018, № М-1205-01 від 12.05.2018, № М-2305-01 від 23.05.2018, № М-2405-01 від 24.05.2018); довіреність на одержання цінностей № 250 від 08.05.2018; рахунки на оплату (№ 920 від 08.05.2018, № 921 від 09.05.2018, № 922 від 09.05.2018, № 923 від 10.05.2018, № 924 від 10.05.2018, № 925 від 11.05.2018, № 926 від 12.05.2018, № 927 від 23.05.2018, № 928 від 24.05.2018); претензія № 537/2 від 12.07.2018; застосування норм статей 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 222 Господарського кодексу України.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив (передав) відповідачу, а останній прийняв у власність продукцію на загальну суму 174678,00 грн, що підтверджується:
1. Копіями видаткових накладних, зокрема:
- копія видаткової накладної № М-0805-01 від 08.05.2018 на суму 26949,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0905-01 від 09.05.2018 на суму 61747,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0905-02 від 09.05.2018 на суму 14586,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1005-01 від 10.05.2018 на суму 16566,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1005-02 від 10.05.2018 на суму 13611,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1105-01 від 11.05.2018 на суму 14960,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1205-01 від 12.05.2018 на суму 7656,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2305-01 від 23.05.2018 на суму 9347,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2405-01 від 24.05.2018 на суму 9256,00 грн;
2. Копією довіреності на одержання цінностей № 250 від 08.05.2018.
Позивачем також до позову надані копії пред'явлених відповідачу до оплати таких рахунків:
- № 920 від 08.05.2018 на суму 26949,00 грн;
- № 921 від 09.05.2018 на суму 61747,00 грн;
- № 922 від 09.05.2018 на суму 14586,00 грн;
- № 923 від 10.05.2018 на суму 16566,00 грн;
- № 924 від 10.05.2018 на суму 13611,00 грн;
- № 925 від 11.05.2018 на суму 14960,00 грн;
- № 926 від 12.05.2018 на суму 7656,00 грн;
- № 927 від 23.05.2018 на суму 9347,00 грн;
- № 928 від 24.05.2018 на суму 9256,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору, 12.07.2018 позивач скерував на адресу відповідача претензію № 537/2 від 12.07.2018. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.
У вказаній претензії позивач згідно договору поставки № 03/07-05 від 07.05.2018, просив відповідача перерахувати кошти за поставлений відсів у сумі 174678,00 грн на розрахунковий рахунок позивача.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, останній на претензію не відреагував, зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар не виконав, чим порушив договірні зобов'язання.
Таким чином, як вбачається з наданих судом позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані відповідачем, вищенаведені видаткові накладні дійсно не були оплачені останнім, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність у відповідний період заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями по вищенаведеним видатковим накладним (9 шт.).
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не взяті судом до уваги оскільки, умови п. 3.6 Договору вказують на можливість підтвердження факту отримання Покупцем від Постачальника Товару відміткою також на видатковій накладній.
Щодо твердження відповідача стосовно безпідставності вимог позивача, у зв'язку з ненаданням останнім доказів реальної поставки товару, зокрема товарно-транспортних накладних за період з 03.04.2018 по 11.04.2018, суд зауважує таке.
Договір поставки № 03/07-05, на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, підписано 07.05.2018. Відповідно до п. 6.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних за період з 03.04.2018 по 11.04.2018 жодним чином не підтверджує та не спростовує факту виконання чи не виконання сторонами своїх зобов'язань за договором поставки № 03/07-05 від 07.05.2018.
Крім наведеного, матеріали справи не містять письмових вимог, претензій, або будь-яких інших письмових звернень відповідача до позивача щодо неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 03/07-05 від 07.05.2018.
Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки № 03/07-05 від 07.05.2018 у розмірі 174678,00 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2А, ідентифікаційний код 31159920) на користь приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар'єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48; ідентифікаційний код 01033255) заборгованість в розмірі 174678,00 грн та 2620,18 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Микитівський гранітний кар'єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1, ідентифікаційний код 01033255); поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48);
Відповідач: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2А, ідентифікаційний код 31159920).
Повне рішення складено та підписано 28.02.2019.
Суддя О.Г. Смородінова